Грицько сміється

Сміх буває різний – від легкої посмішки до гомеричного, навіть до сарказму. Українці сміються ще з колиски – стверджують учені, бо почуття комічного, смішного притаманне українському народу з давніх давен. Народні усмішки, анекдоти супроводжують нас усе життя. Так, як уміє сміяться наш народ, не сміється ні один народ у світі. Згадаймо знаменитий лист запорожців турецькому султану, байки Григорія Сковороди, твори Квітки Основ’яненка, «Енеїду» І.Котляревського, Тараса Шевченка та багатьох інших авторів. І ось до когорти гумористів приєднався поет Валентин Кудрицький, випустивши збірку гуморесок під назвою «Грицько сміється». Автор виявився дуже плодовитим, бо не встигла висохнути фарба його першої книжки, а вже переді мною нова збірка автора.

Якщо в першій книзі «А листя падають…» він виступив як тонкий лірик, то в цій вибухнув іскрометним сміхом. Так сміятись може лише добра натура і велике почуття гумору. Автор збірки і належить саме до такої категорії людей. Сміх його веселий, щедрий і добрий, хоча йому притаманні гостра сатира, а часом і сарказм. Вустами свого героя – веселого дотепника Грицька автор спрямовує свої сатиричні стріли проти крадіїв, хапуг, ледарів, хабарників, пройдисвітів, весело сміється над курйозними випадками і ситуаціями, в яких опиняються герої гуморесок. Автор своїми творами продовжує кращі традиції майстрів веселого жанру, нікого не наслідуючи, намагається виробити свій стиль, свою образну мову.