Під чорною корогвою

Роман був вперше надрукований у часописі "Червоний шлях" (Харків) у 1928 р. (№7, №8, №9-10). Вдруге надрукований у повній збірці творів автора "Твори у X томах" (вид-цтво "Рух", Харків, 1927-1929 р.р.,), у томі II. Після того не перевидавався. Хоч у автора твір підписаний як повість, сучасні літературознавці характеризують його як роман - за обсягом та іншими ознаками.
-----------------------------------------------
Останній роман М. Чернявського – “Під чорною корогвою” – є завершальною частиною епопеї про 1905-й – 1914-ті роки в Україні. Головний герой роману - службовець банку Харитон Підгаєвський. Психологічний зондаж у характер героя тут поглиблений, а комплекс філософських і політичних проблем ширший, ніж у попередніх частинах трилогії. Одна із значних тем роману - невдале кохання героя в минулому і страждання його з цього приводу. Всебічна студія жіночості колишньої дружини Підгаєвського – Валерії, чому слугує її кримський щоденник “Іфігенія в Тавриді”. Система персонажів поповнена новими “типами епохи” (провокатор, великодержавний шовініст–чорносотенець, повія). Згущується песимізм головного героя, поглиблюється його самоаналіз, шляхом якого він доходить висновку про своє “мертвонародження”. Однак причина самогубства Підгаєвського не лише у психічній патології, а й у гнітючих суспільних обставинах, в атмосфері епохи реакції. Підтекстом проходить натяк на політичну атмосферу 20-х років – час написання роману. Відповідно розширюється й символіка назви твору. Чорну корогву вивішували на кораблі, де був мертвяк. Чорна корогва у романі – знамено епохи.
Інтелектуальний роман “Під чорною корогвою” є справжнім згустком філософічних роздумів і полемік.

Джерело: журнал «Червоний шлях» №7, №8, №9-10