Пригода ведмедиків панда, яку розповів один саксофоніст, котрий мав подружку у Франкфурті

П'єса «Пригода ведмедиків панда...» нагадує вишукану, майстерно сконструйовану пастку. Вона починається комедійною ситуацією, майже в стилі бульвару: абстрактні персонажі Він і Вона прокидаються оголені в одному ліжку, і чоловік не може пригадати, хто ця жінка. Але поступово від крайньої реалістичної побутовости автор веде нас манівцями до повного сюрреалізму й високої філософії. Чоловік і Жінка проводять дев'ять ночей — це ніби умова, підписана з дияволом, це дев'ять кіл пекла і раю водночас, вони йдуть від повного нерозуміння й відчуження до повного єднання — до двох крил одного птаха. Це можна трактувати і як прихід смерти, яка затрималась випадково (зламався будильник!), як ритуальні дев'ять днів переходу душі до іншого світу. І водночас це може бути приходом кохання, складною алхімією єднання — любов і смерть стають двома сторонами однієї медалі, двома протилежностями, які діють за єдиними принципами, єдиними механізмами. Мова тексту водночас і дуже точна й лаконічна, і надзвичайно образна. Автор розповідає притчу, творить сакральний фантастичний світ, що існує за власними законами. Цей закон виникає тут і зараз, щоразу інший, і його хочеться приймати, у це хочеться грати, бо драматург промовляє до нас універсальною мовою й говорить про найважливіші речі простими і водночас місткими і глибокими словами...

Матей Вішнєк — поет і драматург, володар численних літературних премій. Він народився 1956 року в Румунії і прожив до 30 років на батьківщині. На той час жодна з його двадцяти п'єс не була поставлена, його творчість не знаходила вираження. І лише після еміґрації до Франції й отримання статусу політичного біженця він зміг реалізуватися. Парадокс полягає в тому, що тепер це чи не найпопулярніший драматург у Румунії — ще одна версія тези про "відсутність пророка у своїй вітчизні".
З передмови до книги "Новітня французька п'єса".

Переклад з французької Неди Нежданої.