Порнографія

1943 рік, окупована Польща. Двоє підстаркуватих митців (сам Вітольд Ґомбрович, що веде оповідь від першої особи, та його приятель Фридерик) приїжджають до маєтку свого друга, де сподіваються знайти спочинок від кошмару окупації. Невдовзі їх захоплюють взаємини двох підлітків — доньки хазяїна маєтку Гені та юнака Кароля, який тимчасово живе в цій родині. В уяві Вітольда та Фридерика вони створюють ідеал незрілої краси, проте в житті не виявляють жодного інтересу один до одного. Друзі, котрими рухає прагнення хоч якось обґрунтувати рештки власних уявлень про світ, зведених нанівець війною та навколишнім хаосом, прагнуть будь-якою ціною наблизити одне до одного Геню та Кароля, створивши таким чином ідеальний симбіоз юної краси. Вітольд та Фридерик розпочинають режисерувати небезпечний спектакль, задіюючи мешканців маєтку як мимовільних акторів, а реальні пристрасті, почуття, внутрішні інтриги та зовнішні небезпеки — як драматургічні засоби цієї п’єси в реальному часі.
Переклад з польської: Олександр Гриценко
Місце видання: Київ, журнал "Всесвіт", №10 (766), 1992 р
Крім основного твору, також є уривки із "Щоденника" Ґомбровича і біографічну статтю перекладача Олександра Гриценка "Конструктор «пекельних машин»", якими був доповнений роман у "Всесвіті".