Panicoffski

Ми, українці, не в тім’я биті. Ось, наприклад, один хлопець довго вештався світами, навчився усіляких див, а потім осів у Англії та взявся учити тамтешнє жіноцтво латиноамериканських танців. Та так добре, що до нього потяглися молоді бразилійки, аргентинки… Одне слово, талановитий був хлоп.

Латинські танці передбачають мінімум одягу, легкі рухи, легку музику, легкий секс. І от серед усього цього карнавалу до хлопця раптом приходить справжнє кохання.

Автор роману Ріо Кундер – насправді наш український поет Семен Либонь. Зараз він дійсно живе в Британії, і дійсно викладає сальсу. А про інші паралелі ми можемо тільки здогадуватися. Як фахівець, Семен твердить, що сальса – танець закоханих, у той час коли танго – це спогад про кохання. Спробуйте станцювати сальсу разом із героями Кундера-Либоня і зануритися в кохання у всіх його виявах – від легкого поверхневого аж до глибоко психологічного.

Перед вами один з рідкісних випадків, коли секс є не гарніром чи ілюстрацією, а головною темою, сюжетом та пружиною дійства. Секс – це танець. Танець – це кохання. Кохання – це сальса. Сальса – це секс. Коло замкнулося, і у вас немає виходу.