Інформація Коментарі (0)
Поезії
Поезії - Петро Карманський
Не визначено
Написано: 1992 року
Твір додано: 19-10-2021, 19:21

Завантажити:

Карманський П. С.
Поезії / Упоряд., вступ, слово і прим. В. I. Лучука).— К.: Укр. письменник, 1992.— 374 с. /Б-ка поета/.
ISBN 5-333-00778-0
Про талановитого західноукраїнського лірика початку двадцятого століття, члена літературного угруповання «Молода муза» Петра Карманського (1878—1956) колись часто писали, сперечалися. Широкий розголос мали збірки поета «Ой люлі, смутку», «Блудні огні», «А1 fvesco», «За честь і волю». Тривалий час його твори були недоступні шанувальникам красного слова. Його глибока, задушевна лірика і нині хвилює, зворушує, надихає.
ЗМІСТ
Реабілітація несудимого 5
Про поезію Петра Карманського 8
Автобіографія 13
ЛІРИКА
Із збірки 43 теки самоубійця» (1899) 32
«Сам! Ні батька, ані неньки» 32
«Куди жену? За чим? Пощо?» 33
Прощанє 33
«Щаслив, в кого сія зірниця» 34
«Ха-ха! ха-ха! ха-ха! ха-ха!» 35
«Де ви, красні дні весняні» 36
Із збірки а Ой люлі, смутку» (1906) 37
«Ой, люлі, люлі, химерний смутку» 37
З пісеньлюбові 38
Не раз вечірньою порою 38
Г. Марін, мексиканській артистці, моїй дорогій приятельці,— на спомин 39
«І знов приснилась. Меркли очі» 41
«Як тиха ніч пов’є долину» 42
Т ж^иш? 42
Забудь мене 43
«Тебе нема, нема спокою» 43
«Як розгорнеш колись книгу свого життя» 44
«Ми не зійдемося ніколи» 45
Мені не жаль... 46
«Як побачиш сліпця, що край шляху пристав» ... 46
Уоггеі шогіг 47
«І я кохав, і я впивався» 48
«А все ж таки мені здається...» 50
Ї5 обіймах смутку 51
І знов доводиться ридати 51
Чогось так сумно 51
Поринуть дні за днями... (На березі Тирренського моря) 52 В годину сумерку 53
На сій долині сліз
Над колискою 53
«Цвітуть сади, кує зозуля» 54
Ткаля 54
Мати 55
Бурлацька ... 56
Осінь 58
В Римі . 59
Навіщо сі думи? 60
Хвиля знемоги 61
«Затлілись ясні зорі» 61
В тіні пальми 61
«Прийде пора — розтягнесь су мерк ночі» 62
Надгробні стихирі 63
Заспів («Прощай, безодне сліз і мук!») 63
Стих І («Не жаль мені, що люті муки») 64
Стих НІ і «ік,*. миаегґлж все оозрушить») ..... 65
Стих IV («Душе убе^а! Кинь нікчемну») 66
Стих VII («Як гляну в прогалину горя») . 67
Finale («Засну, як легіт, в сірій скибі») 67
Псалми 68
І. «Пішов би я у храм спогоюа . 68
II «Пішов бим в темні епоге';» .... 69
III. «Пішов би я між темні борч» , 70
Антистрофа 7 І
Мені не страшно . . , . 71
Моїм найближчим . . . . .72
I. «Піду від вас; піду світами» 72
II. «Відійду з-поміж вас, як мрія» . .... 73
Фінал . . ... .74
/з збірки <гБлудні огні» (1<Ю7) 75
Заспів . 75
Під дубом Т. Тасса 76
«Ти знов шумиш, старезний діду?» ... .76
Над морем (у Фаміччіно) 82
Кровавий плач України несеться 84
Емігранти . 85
Під бурю 88
Як неоперену пташину 89
Двигну тебе на крилах туги 90
I. «Як самота на душу склонить крила» 90
II. «Ідеш від мене... йдеш шукати» 90
III. «Коли в тюрму прийдуть вечірні тіни» .... 91
IV. «Коби ти знала, скілько муки» 91
V. «У мріях я тебе злеліяв» 92
VI. «Скажіть їй все: як я тужив за нею» 92
VII. «— Ми мусим розійтися, друже!» 93
Просвіченнє Сідартха 94
«Затісно стало Сідартсі жити» 94
Снуюсь самотою. 98
З тюрми 100
«Зоріє. В келію крадуться» 100
«Запала ніч. Втишились в’язні» 101
«Поник головою на зимнії крати» 101
«Північ. Молодь сидить на тюремних причах» . . . 102
«Ви хотіли б спинить наш нестримний поход» . . . 102
В темряві 103
В моїй душі страшна порожня 104
Якби знати 104
Із збірки * Пливем по морі тьми» (1909) 106
Leitmotiv 106
В ярмі 107
Kennst du das Land 107
Танець 108
Поклін тобі 109
Ілот 110
Як полки кістяків 111
Гроби невинних.. 111
Ходіть до мене 112
За що тебе скатовано 112
Прийму на себе хрест недолі 113
А все-таки люблю вас 114
Пісня заколисна 115
Острів 116
Над срібним плесом моря
Вітай мені, тихе
Роздерлось небо
. . 117
. . 117
. . 117
Круг сонця спускаєсь. 118
Лежать, як велетні 119
Мова хвиль 120
Заснуло сонце 120
Avanti! 121
Несіть мене, хвилі 121
Ніч на Адрії 122
А може, по літах розлуки 123
«В обіймах винограду заснули білі бози» 124
«На сонну природу упало омління» 124
«Приходиш до мене, як мрія весняна» 125
«Підняли якір; мевою несеться» 125
«Перевалилась по мені розпука» 126
«Здвигнув я храм із золота надії» 127
«На гори упали важкі оксаміти» 128
«Ти грала... В небі відхилились двері» 128
«І так скінчив я юний вік без цвітний* 129
«Ти тямиш сей вечір? На горах і схилах» 130
«Забудь мене, пташко! Так доля судила...» . . . . 131
«Снуюся над морем. На серце упала» 132
«Ні, ти не вернеш! Ти лиш в небо взята» 133
«Чоло моє побілене журбою» 134
«Прийду до тебе після літ розлуки» 134
«Ні, ти не винна! Ти свята без плями» 135
«Прощай навік, заливе супокійний» 136
Антистрофа 137
«Осінній вітер б'є в моє вікно листками» 138
Палімпсест 139
Хвилі 140
Прощай, мій краю! 140
Агасвер 141
Парус подертий 142
Місячна соната 143
Шпиталь 144
Рояль 145
Вже третій хрест 146
Тихо іист трепети . . 147
До друзі в-поетів 147
Тіням Неньки 148
I. «Як ангел доброти й спокою» 148
II. «Приходить до мене крізь сумерки ночі» . . 149
Diva Consolatrix 149
Ewiva la morte! 150
В Гетсемані .151
Coda .154
Finale ... 155
Із збірки *Лі fresco* ... . 156
Per far niente ... 156
Автокритика . . И6
«Болить мене душа... Що! Знов сей клятий біль?!» . . 157
Українська балада 158
Осел і статуя Венери 159
Земляк у Венеції 160
Шевченкове свято 161
До мойого плаща 162
Жаби 162
Блаженні нищі духом 163
Rar> nantes cum gurgile vasto . . . . 164
«Раз скаржився мені покривджений діяч» 164
Мрія 165
«Не маємо ми ще фахових дефравдантів» 166
Метаморфоза 166
Ессе vir! 168
Кенгуру 169
Какаду 170
«Спустивши вуха вниз, під себе взявши хвіст» . . 171
«Поверх трьох сотень літ ми крила простирали» . . 172
Ностальгія 173
Inter arma . •-
На утечі .174
Політичний нюх . . . ї7 *3
Да святиться війна .177
Ідилія ї 78
Під віденськими перинами 179
Інцидент .... а ЗО
Героям ,183
Кривавий сміх . . , 182
I. «Долайте ще яині.'1' Долийте лип* такого» .... 182
II. «І впала з-під повік останняя сльоза» .... 182
III. «Так, я з вами пішов на наш жи-гт^ 183
Із збірки «За честь і волю» (}$?Уі 184
В перші роковини Падолиста .... .184
Ви тямите? — раби! 185
Жертва .186
За рідний край 187
Порвім на кобзах струни 188
Ми на жертовник дій 189
16 липня 190
Не спис монгольських орд 191
За Збручем 192
Ждала, молилася 193
Святий Герою! 193
Такого сорому дожити! 195
Ні, не ридайте 196
Розвіяли нас бурі 197
Народе, жертво розбою! 197
Нехай розбиті ми 198
Ти слав свої полки 199
Галицькі листи 200
1. Лист жінки емігранта 200
2. Лист сиріт 202
3. Лист інваліда 203
4. Лист жінки втікача 205
5. Лист сина 206
6. Втікач до сина 208
7. Лист до галичан 209
Не кам’янійте на могилах 210
А може 211
Нам не похилить зганьблення чола! 211
Снишся мені 212
Лисиці власні мають ями 213
Моя ти Земле! 214
Який чудовий сон! 215
Скарай їх, Боже! 215
Далеко ти, мій краю рідний! 216
Чуєте дзвін? 217
Ти вже не раб! 219
Ми тут зросли. 219
Стрілецька присяга 220
Бойовий гимн Українського Січового Війська . . . 221
Із книжки *Між рідними в Південній Америці» (1923) 223
Між рідними 223
Нічліг у лісі 224
Захід сонця 225
«Розгублені в лісах хатки» 226
Поза збірками (1914—1929) 227
«Піду в чужий широкий світ» 227
«Невже так можна, щоб усе» 227
«Відійдеш в забуття, пилиночка нікчемна» 228
«Якби-то можна на стежках життя» 228
«Хіба не варто вмерти для надій» 229
До поета 229
Ave, Caesar! 230
Романові 232
Римська елегія 232
Де profundis 237
Автопортрет 240
Мій ювілей 241
На рівнику 242
В лісах Парани 243
Великдень у Куритибі 244
Палення рос 245
Дивлюся на жахливу пущу 246
Ріо де Жанейро 248
Байтата 249
Підзворотниковий пейзаж 249
Вампір 250
Пуща опівдні 251
Агонія 252
Епілог 253
Я не клену 256
Пісня 256
Я так любив тебе, Галичино! 257
На білий камінь сяду 258
Сьогодні в мене був гість. 259
Ми розійшлися 260
Ні, не забув я вас 261 ІзІз збірки лірики «Осінні зорі». (З неопублікованого) . 263
Заспів («На обрії, продроглому від стужі») .... 263
Ерос 264
«Жив, кажуть, Фідіас, що різьбив з кості слона» . . . 265
«Не знаю, хто ти, і цілком не дбаю» 265
«Хоч ти не пуплях, ні надмірно гарна» 266
«Зійшлися ми знічев'я, випадково» 267
Елегія 268
«Чи в неба кримського, де гори білить сніг» . . . 269
«Дивуюся, які ти маєш чари» 270
* Зустрілися, поговорили» 270
«Питаєшся, що я люблю у тобі» 271
«Така ти сонячно-погідна» 272
«Я з мрій про тебе вимережив килим» 272
«Лютує шторм на Чорнім морі» 273
«Нехай не сходить сонце, хай не бачу» 274
«Хоч це романтика, незрозуміло» 275
«Читаю книгу твого серця вперто» 276
«У тобі стільки свіжості і палу» 277
«Щодня злітались до вікна сороки» ... 277
«Як цвіт троянди, повен аромату» 278
«Коли з беріз повиснуть голі віти» 279
«Хай завтра принесе страждань безодню» .... 279
«Ні, не любов це, лиш душі потреба» 280
«Я з уст твоїх, як бджілка з чаші квіту» ... . . 281
«Ніч місто саваном накрила» 281
«Не спокушай мене приманами» 282
«Привабливість твоя не жде пера» 283
«Барвінком постелюся на дорозі» 283
«Твій усміх... В ньому брила льоду тане» . . 284
«Сьогодні в мене превелике свято» 285
Чому? 285
«Хотів би я портрет твій змалювати» 286
«Немає в мене змоги зобразити» 287
«Зустрінемось — і миттю забуваю» 287
«Солодке личенько твоє» 288
Запізно 289
«Тебе зустрів я в ясний день травневий» 289
«Коли, бува, зустрінемось в трамваю» 290
«Цілу ніч не спав я, мила» 291
«Божеська Іріс, кинь ширяти в хмари» 2°1
«Якби ти знала, скільки світла й чару» ... 292
«Нам травень килим простелив зелений» 293
«Востаннє захід кліпнув сонним оком» 294
«Ти, як вогонь, стихійна та жагуча» 294
«Не поведу тебе в салон з портретами» 295
«Я не за те люблю тебе, кохана» 296
«Ти пам’ятаєш тихі дні осінні» 296
«Цвітуть останні далії в городах» 297
«Малює осінь в парку кіноваром» 298
Світлані 298
«Я не дурюся, що солодку манну» 299
«В коханні ти розсудлива й рахманна» 300
«Не знаю я, чи, з’єднані з собою» 301
Дорі 302
«Не хочу, ні, щоб ти мене кохала» 303
«Ще раз з тобою під жасмином сісти» 303
«Я знаю, ти лиш граєшся зо мною» 304
«Ти з летаргії знов мене збудила» 305
«Творю тебе по власній уподобі» 306
«Я не жалуюсь (чуєш, кохана?)» 306
Епілог 307
«Розвіялась моя остання мрія» 308
«Ми розійшлися — й не збагну причини» 309
«Осінні дні мандрують, як черниці» 310
«Вже попелом надії пойнялись» 310
«Ми розійшлися — і не маєм сина» 311
«Я уявляв: вернусь утомлений з роботи» 312
«Вечір замріяний, сріблом политий» 313
«Я знов зустрів тебе, небесна з’яво» 313
«Ти поїхала. Як посмутніло» 314
«Так, як звичайно,— золоті світанки» 315
«Як екзотичний квіт оранжерійний» 316 ІзІз збірки «До сонця» (1941)
1931 — 1939
I. Будні 317
II. «Над прірвою ми станули на мості» 318
III. «Биті журбою, хворі жагою» 318
IV. «Застигла мовчанка довкола мене» . . . . 319
V. Мрії, мрії 319
VI. «Давним-давно в вечірніх зітхах пущі» .... 320
VII. «Ти тямиш, серце? Віллу Руфінеллу» .... 321
VIII. «Між нами тридцять літ різниці» 322
Інтимне 323
«Весна! весна! Весна вже шістдесята» .... 323
«Як багну я життя тепер, як знаю, що» 324
Поставлю хату і кімнату 325
У позиченому гробі 326
Мій краю! 327
Привіт Кислу 328
Пам'ятник Шевченку в Києві 328
Мій краю рідний 329
Поза збірками (1940—1941)
На вічну пам’ять М. М. Коцюбинському 330
Пам’яті Адама Міцкевича 331
Тичині 332
Із збірки *На ясній дорозі» (1952)
Великий Каменяр 333
Батько і син 333
Його розмова з селянами 335
Етапами 336
Його остання дорога 337
Ні, не самотній жив ти межи нами 338
З останніх віршів 340
Франко і діти 340
Мій заповіт 342
ПРИМІТКИ 343
Що ще подивитися