Твори. Том 2. Менгеттен (вид. 1933)

«Менгеттен» — урбаністичний роман Джона Дос Пассоса, виданий у 1925 р. Автор списує міське життя у Нью-Йорку перших двох десятиліть ХХ ст. крізь призму пов’язаних життєписів окремих осіб. Роман вважається одним з головних досягнень Дос Пассоса. Він атакує суспільство споживання та соціяльну байдужість сучасного міського життя; Менгеттен зображений сповненим енергії, але буремним та безжальним. У книжці вже присутні експериментальні засоби, що їх письменник у подальшому використає у трилогії «США» та інших творах. На творчу методу, що наявна у «Менгеттені» Дос Пассоса надихнули «Улісс» Джеймса Джойса, «Спустошена земля» Томаса Еліота та засоби експериментального кінематографу. (с) Вікі.
---------------------------------------
ДВОУ-ЛІМ 1933. Переклад Марії Лисиченко. Редакція Василя Мисика. 268 сторінок. Наклад 5000.
---------------------------------------
Перекладачка Марія Лисиченко – відома діячка українського руху у Січеславі, згодом член Центральної Ради. Ймовірно, робота над цим перекладом була її останньою перед арештом. Стаття про неї з праці Миколи Чабана «Діячі Січеславської Просвіти» (2002):
«Лисиченко Марія Олександрівна (бл. 1890, с. Красногригорівка Катеринославської губ. – рік см. невід.) – активістка «Просвіти» і УСДРП. З жовтня 1913 працювала в Січеславі у книгарні «Слово» (спочатку вул. Поліцейська, 36, потім – вул. Поліцейська, 59 [будинок Мізка]), яку утримував її чоловік Дмитро Лисиченко. Охранка встановила спостереження за нею 3 травня 1915 і наділила її «кличкой наружного наблюдения» - «Книжниця». Чоловіка заарештовано 27 листопада 1915. Того ж дня була обшукана і Л., як член УСДРП. Також зроблено трус у книгарні «Слово», а саму книгарню опечатано. […] У 1915-1917, коли чоловік був під арештом і на засланні, Л. самостійно утримувала укр. книгарню «Слово». […] У 1917 від УСДРП разом з чоловіком Л. обрана членом Центральної Ради. Близько 1921 Лисиченки переїхали до Києва. Л. друкувалася в періодиці з власними оповіданнями та нарисами (журнали «Зоря», «Червоний шлях», «Глобус»), активно виступала як перекладачка з англійської мови. У 1927-1930 окремими виданнями побачили світ в її перекладах твори Джека Лондона (бл. 10 книжок), Майн Ріда, Етель Войнич, Дж. Конрада, Шервуда Андерсона тощо. […]Напевне, була, як і чоловік, репресована. Бракує відомостей.»