Внутрішньополітичне та конфесійне життя в країнах Центральної та Південно-Східної Європи в оцінці російської періодики (1905 – 1918 рр.)

Затовський Б. О. Внутрішньополітичне та конфесійне життя в
країнах Центральної та Південно-Східної Європи в оцінці російської
періодики (1905 – 1918 рр.). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
за спеціальністю 07.00.02 – Всесвітня історія. – ДЗ «Одеський національний
університет імені І. І. Мечникова». Одеса, 2021.
– ДЗ «Чернівецький національний університет імені Юрія
Федьковича». Чернівці, 2021.
В дисертаційному дослідженні розглядаються особливості
інтерпретації в найбільш популярних російських часописах на початку XX
ст., таких як «Богословский вестник», «Вестник Европы», «Исторический
вестник», «Летопись войны 1914 – 1917 гг.», «Мир Божий», «Русское
богатство», «Русский вестник», «Русская мысль», «Современник» та
«Церковные ведомости» внутрішньополітичного та конфесійного життя в
країнах Центральної та Південно-Східної Європи в 1905 – 1918 рр.
Проаналізовано підходи редакції та журналістів до висвітлення соціально-
економічного розвитку цього регіону. Висвітлено вплив політичних подій в
Росії на тематику статей. Приділена увага діяльності кореспондентів
часописів. Проведено порівняння підходів до трактування інформації між
різними за напрямками часописами. Виявлено спільне та відмінне у їх
оцінках подій. Визначено та охарактеризовано джерела матеріалів, на основі
яких писалися статі для часописів.
Метою наукової роботи є аналіз інтерпретації в російських часописах
внутрішнього становища, а саме: політичного, економічного, соціального та
конфесійного життя країн Центральної та Південно-Східної Європи в 1905 –
1918 рр.
При аналізі суспільно-політичного становища були розглянуті
особливості внутрішнього політичного життя, політичної боротьби та рухів,


3



в тому числі національно-визвольного та національної політики. Висвітлено
діяльність окремих партій, урядів та парламентів та показано, як часописи
формували у читачів ставлення до політичного життя різних країн.
Охарактеризовано соціально-економічний розвиток держав. Проаналізовано
підходи журналістів до відображення соціальної політики та простежено, як
журналісти оцінювали становище населення. Досліджено економічний
розвиток земель та звернуто увага на положення міст та сіл. Розглянуто
ставлення російських спостерігачів до робітничого руху. Була звернута увага
на релігійне життя та визначені особливості формування суспільної думки по
відношенню до церковної політики урядів регіону, що вивчається,
внутрішнього церковного життя та міжконфесійних відносин.
В результаті було виявлено, що ці питання не було в достатній мірі
розглянуто в історіографії. У російській громадськості існував значний
інтерес до внутрішнього становища країн Центральної та Південно-Східної
Європи. В 1905 – 1918 рр. було надруковано 3694 статті з цієї теми.
Звернення до цих питань дає можливість зрозуміти, наскільки об'єктивна
була журналістика, подаючи матеріали на розсуд читачів. Також це дає
можливість визначити, на які аспекти внутрішнього життя не було звернуто в
достатній мірі уваги в історіографії.
Політичне життя та національна політика були здебільшого розглянуті
в «Вестнике Европы», «Мире Божьем», «Русском богатстве», «Русском
вестнике», «Русской мысли» та «Современнике». Праві та церковні часописи
приділили незначну увагу внутрішньополітичному становищу. Разом з тим, в
них більше публікацій присвячено національній політиці. В світських
часописах зосередили увагу на політичній кризі в Австро-Угорщині в 1905 –
1907 рр. Кореспонденти часописів публікували статі, в яких висвітлювали
докладні відомості про національно-визвольний рух слов’ян в Австро-
Угорщині, а саме: чехів, словаків, словенців, хорватів, поляків, русин та
українців. Окремо розглядалося становище в Боснії та Герцеговині.


4



При розгляді подій в Німеччині була схожа проблематика. Як і у
випадку з Австро-Угорщиною, політичні події цікавили, головним чином,
ліві та ліберальні видання. Докладно висвітлювалася діяльність рейхстагу та
німецької соціал-демократичної партії. Розглядалися результати виборів до
рейхстагу, діяльність уряду, положення в окремих землях Німеччини та
давалася оцінка робітничим спілкам. Національна політика
характеризувалася журналістами в контексті положення поляків в Познані.
Для ліберальних та лівих часописів визначною рисою було прагнення
показати Німеччину як взірець для Росії. В статях неодноразово порівнювали
економіку, соціальну політику та політичне життя в Німеччині та Росії.
Організація німецького робітничого руху показувалася як приклад для
російських робітників. Схожа ситуація була при порівнянні програм
німецької та російської соціал-демократії.
В лівих та ліберальних часописах активно публікувалися статті,
присвячені Царству Польському. В них зі співчуттям ставилися до
польського населення та критикувалася національна політика російського
уряду в цих землях.
При розгляді Туреччини журналісти висвітлили події Молодотурецької
революції 1908 р. та внутрішньої політики молодотурків. В російських
часописах ставлення до них пройшло певну еволюцію. Після приходу
молодотурків до влади були надії, що вони проведуть необхідні реформи, які
повинні були покращити становище православного населення, зокрема в
Македонії. Передбачалися зміни в національній політиці, надання більших
прав різним народам. Але в подальшому, після приходу до влади, вони не
виконали те, що задекларували. Навпаки, вони продовжили підтримувати
мусульман, християни не отримали обіцяних прав. Часописи не забули про
Албанію. Там напередодні Першої світової війни посилився національно-
визвольний рух. В результаті в 1912 р. вона проголосила незалежність. Але
це не принесло політичної стабільності новій країні.


5



В дисертаційній роботі розглядаються особливості висвітлення в
часописах внутрішнього та релігійного життя в країнах, які брали участь у
Балканських війнах 1912 – 1913 рр. Зокрема простежено еволюцію ставлення
журналістів ліберальних, лівих, правих та церковних видань до Греції,
Болгарії, Румунії, Сербії, Туреччини та Чорногорії. Їх позиція змінювалася
від відвертої підтримки боротьби балканських народів проти Туреччини до
розчарування у війні. Особливо це простежено на прикладі Болгарії та Греції.
Якщо до Туреччини ставлення не зазнало значних змін, то в оцінках інших
держав трансформація у формуванні їх образів на сторінках статей була дуже
помітною. На початку Першої Балканської війни 1912 – 1913 рр. світські та
церковні часописи вітали зближення та припинення національної ворожнечі
між Болгарією та Грецією. Приблизно в січні та лютому 1913 р. ставлення до
подій почало змінюватися. Ліберальні, ліві та церковні журналісти
критикували приєднання болгарських земель до Греції, Румунії, Сербії та
Туреччини.
Ліві видання активно відгукувались на розвиток робітничого руху та
діяльності австрійської соціал-демократичної партії. В статтях аналізувалося
соціальне законодавство та робився акцент на становищі робітників.
У світських часописах, загалом, позитивно оцінювали законодавство
про страхування робітників у Німеччині. Німецький робітничий рух був
добре організований. Це давало йому можливість успішно боротися проти
фабрикантів та власників копалень. Ліві та ліберальні журналісти
наголошували на важкому економічному становищі в Царстві Польському.
Позиція правих часописів стосовно економічного становища польських
земель відрізнялася. В їхніх статтях, навпаки, стверджувалося, що Царство
Польське мало значний економічний розвиток. В церковних виданнях була
зосереджена увага на відносинах між католиками та православними.
В часописах була приділена увага наслідкам Балканських війн 1912 –
1913 рр. для економіки Болгарії та Македонії. Ліві та ліберальні журналісти


6



наголошували на руйнівному впливі на промисловість та сільське
господарство в цих землях.
Після початку Першої світової війни в лівих та ліберальних часописах
продовжували висвітлювати економічне становище країн. Значна увага
приділялася положенню простого населення. В правих часописах активно
публікувалися статті, в яких критикувалися Австро-Угорщина, Болгарія,
Німеччина та Туреччина. Разом з тим, давалася характеристика
продовольчого та соціального становища населення.
В церковних виданнях докладно розглядали положення православних в
Австро-Угорщині, зокрема на Буковині, Боснії та Герцеговині, Угорщині,
Галичині та Хорватії. Журналісти акцентували увагу на утисках
православних з боку австрійського уряду та прагненні послабити вплив
православної церкви в країні. Також в «Богословском вестнике» та
«Церковных ведомостях» висвітлили становище старокатоликів у Чехії та
інших землях. Окремо була охарактеризована боротьба католицтва з
модернізмом в Австро-Угорщині та Німеччині. Приділялася увага
політичному життю в Німеччині. В церковних виданнях значна кількість
статей була присвячені критиці соціалізму. Журналісти охарактеризували
положення протестантства та визначили причини кризи, що в ньому виникла.
Кореспонденти друкували критичну інформацію стосовно діяльності
моністів.
У церковних часописах особливо докладно висвітлювалося становище
Константинопольського патріархату. Під час Балканських війн 1912 – 1913
рр. відбулося остаточне зближення між Константинопольською
православною церквою та Болгарською православною церквою, початок
якого був покладений напередодні війни. В церковних часописах негативно
оцінювали націоналізм грецького уряду, який прагнув приєднати до Греції
Афон та більшу частину Македонії. В церковних часописах критикувалася
релігійна політика грецької влади. Дії болгарського уряду теж оцінювали


7



негативно. Прагнення приєднати більше земель не зустрічало співчуття у
видавців. Під час Першої світової війни в церковних виданнях друкували
статті про релігійне життя в Австро-Угорщині та Німеччині. Церковні
журналісти помітили активізацію просвітницької діяльності католиків на
Балканах.
Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості
використання положень, висновків та результатів при розробці та підготовці
нормативних та спеціальних курсів з нової та новітньої історії, історії країн
Центральної та Південно-Східної Європи, історії країн Азії, написанні
монографій, наукових статей, підручників, посібників, присвячених країнам
Центральної та Південно-Східної Європи в 1905 – 1918 рр., історії
журналістики. Положення роботи в подальшому можуть стати основою для
нових досліджень у цій темі.
Ключові слова: суспільна думка, Російська імперія, часопис, політика,
економіка, соціальне становище, церква, країни Центральної та Південно-
Східної Європи, журналістика, імагологія.