Еволюція національно-мовної ідентичності українців Донеччини (квітень 1923 р. – квітень 2014 р.)

Ситник Ю. В. Еволюція національно-мовної ідентичності українців
Донеччини (квітень 1923 р. – квітень 2014 р.). – Кваліфікаційна наукова праця на
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 07.00.01 «Історія України». – Запорізький національний
університет, Запоріжжя, 2021.
Національно-мовна ідентичність українців Донеччини впродовж ХХ –
початку ХХІ ст. зазнали досить складної трансформації (значної русифікації та
нівелювання української національно-мовної ідентичності). Вивчення цього
аспекту є досить важливим завданням сучасної історичної науки, оскільки він дає
змогу детально відстежити причини й витоки багатьох сучасних проблем не
тільки на науково-теоретичному рівні, але й на загальнодержавному, політико-
правовому рівні.
Робота ґрунтується на загальнонаукових принципах історизму,
об’єктивності, міждисциплінарності, використовується концепт конструювання
ідентичностей за допомогою інтроспекції.
Хронологічні межі роботи охоплюють період з квітня 1923 р. до квітня
2014 р.
Територіальні межі роботи окреслені територією сучасної Донецької
області (включно з її окупованою частиною).
З позицій сучасної наукової методології, маловідомих чи невідомих
фактичних даних, еволюція національно-мовної ідентичності українців
Донеччини впродовж періоду з квітня 1923 р. до квітня 2014 р. вперше стала
об’єктом спеціального та комплексного дослідження в історичному напрямі.
Практичне значення здобутих результатів дослідження полягає в тому, що
викладені в ньому положення й висновки, зроблені на підставі обробки великого
обсягу фактичного матеріалу й архівних документів, дають змогу узагальнити
досвід еволюції національно-мовної ідентичності українців Донеччини у процесі
подальшої науково-викладацької діяльності. Факти й висновки дисертації


3



можуть бути використані під час розроблення спеціальних й узагальнюючих
праць, підготовці навчальних курсів, лекцій і спецкурсів з історії України.
Встановлено, що нищення мовної та культурно-національної ідентичності
неминуче призводить не лише до нівеляції національної свідомості, але й до
подальшої кризи громадсько-політичної позиції особи та населення певного
регіону.
Упродовж існування тоталітарного режиму в УРСР спостерігався процес
тотальної русифікації. Чи не найбільший удар був спрямований на національну
ідентичність жителів урбанізованих, промислових регіонів України, зокрема –
Донеччини. Упродовж 1920-х – початку 1930-х рр. українська нація загалом і
українці Донеччини зокрема відчули на с обі формування більшовицького
тоталітарного режиму. Водночас останній ставив собі за першочергову мету
знищення національної свідомості та ідентичності українців.
Зауважено, що, починаючи з червня 1941 р. і впродовж періоду окупації
краю, тут спостерігалося помітне пожвавлення національно-культурного й
релігійно-церковного життя, що не могло не вплинути на піднесення
національно-мовної ідентичності українців Донеччини.
Схарактеризовано діяльність культурно-національних товариств на
Донеччині періоду другої половини 1980-х – початку 1990-х рр., що була досить
тісно пов’язана з процесом національного відродження в Україні. Унаслідок
утворення Донецького обласного Товариства української мови iм. Т. Шевченка
з’явилася нова перспектива активного розвою національно-мовної ідентичності
українців Донеччини. Населення краю, попри тривале винищення
державотворчих традицій, змогло зробити вибір у напрямі на самостійницький
політико-правовий і національно-культурницький розвиток.
Період другої половини 1980-х – початку 1990-х рр. ознаменував
поступовий відхід від денаціоналізованого самоусвідомлення українців краю.
Проте позбутися нав’язуваних десятиріччями радянських стереотипів
пересічним громадянам було нелегко.


4



Підкреслено, що органи державної та місцевої влади впродовж періоду
русифікації практично не переймалися станом української мови та розвитком
національної свідомості на Донеччині.
Відзначено, що на Донеччині в другій половині ХХ та на початку ХХІ ст.
проявилося в тотальному домінуванні комуністичної ідеології, появі та
активному поширенні ідеологем Партії регіонів, зокрема – й доктрини «Русского
мира». Останнє зумовлювало масове українофобство та приниження всього
українського. Однак ці явища не зупинили процес розвитку національно-мовної
ідентичності на теренах Донеччини. І спротив російській окупації та формуванню
«ДНР» з боку українців Донеччини вже з квітня 2014 р. – цьому яскраве свідчення.
У наш час, особливо з огляду на події на Донбасі, українська мова стає
визначальним чинником самовизначення й самоідентифікації особи та її національної й
політичної ідентичності. Розвій національно-мовної ідентичності українців Донеччини
має стати однією з важливих ознак подолання в Україні посттоталітарного синдрому в
суспільстві.
Ключові слова: національно-мовна ідентичність, самоідентифікація,
Донеччина, національна свідомість, русифікація, українці, «українізація»,
«Русский мир».