Катеринославський публіцист М.Б. Гєрсєванов і суспільна думка 40-х – 60-х рр. ХІХ століття

Грищенко К. С. Катеринославський публіцист М.Б. Гєрсєванов і суспільна
думка 40-х – 60-х рр. ХІХ століття. – Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 07.00.01 «історія України». – Дніпровський національний
університет імені Олеся Гончара, 2020.



Дисертація виконана в дисциплінарному полі інтелектуальної, регіональної
історії та «нової історичної біографістики». Інтелектуальну спадщину публіциста,
катеринославського поміщика, генерал-майора М.Б. Гєрсєванова досліджено у
контексті актуальних проблем суспільної думки Російської імперії 1840-х – 1860-
х рр.
Формування репрезентативної джерельної бази дозволило накреслити основні
віхи життя та діяльності М.Б. Гєрсєванова, уточнити спірні моменти, неточності в
біографії, з’ясувати моральні пріоритети та особливості характеру, представити
весь спектр його інтелектуальних зацікавлень, специфіку авторського стилю,
погляди, позиції задля більш адекватного сприйняття загального ходу розвитку
суспільної думки Росії та України 1840 – 1860-х рр.
Враховуючи відсутність сталої історіографічної традиції щодо вивчення
особистості М.Б. Гєрсєванова, уривчастість відомостей про його багатовимірну
діяльність і творчість, у дослідженні було обрано апробований метод реконструкції
історіографічного образу. Це дозволило адекватно визначити місце і роль
М.Б. Гєрсєванова у розвитку суспільної думки.
Відтворення та «ревізія» історіографічного образу М.Б. Гєрсєванова виявили
полярність прижиттєвих характеристик його авторитету, інтелекту та особистісних
якостей, які в основному були успадковані історіографічною традицією.
Різноманітність оцінок визначалася, головним чином, тематикою дискусій та часто
радикальними позиціями, які відстоював М.Б. Гєрсєванов.


3
Комплексне вивчення творчості М.Б. Гєрсєванова дозволяє стверджувати, що
інтелектуальна спадщина катеринославця дуже влучно позначила тематичні
пріоритети у питаннях, що турбували тогочасне суспільство, а саме: проблеми
ведення приватного господарства у різних куточках імперії; загальнодержавні
економічні проблеми – шляхи сполучення, використання людських і природних
ресурсів; повчальні можливості художньої літератури; специфічні відносини між
провінціями та імперським центром; функціонування й реформування армії;
міжнаціональні та міжнародні відносини; ліквідація кріпацтва й реформа
самоврядування.
У залежності від тематики виявлялися різні ідентичності М.Б. Гєрсєванова –
професійна, соціальна, регіональна, національна. Хоча загалом вони не
конфліктували між собою, часом створювали варіації ієрархій. Так, у питаннях
вибору між загальнодержавними та місцевими інтересами катеринославський
поміщик та земець виходив на перший план.
У дослідженні вперше предметом наукового аналізу стала військово-
професійна діяльність М.Б. Гєрсєванова, яка була для нього найбільш органічною.
Очевидним виявився вплив професії (яка, до того ж, відповідала темпераменту) на
інші сфери його життя. Погляд М.Б. Гєрсєванова на події та явища можна назвати
дещо ідеалізованим та романтичним, він завжди намагався подолати дистанцію
між ідеалом та дійсністю. Звідси – прагнення гласності, принципового вирішення
актуальних суспільних проблем. Керуючись професійною етикою М.Б. Гєрсєванов
у публіцистичних творах довго обходив армійську тематику. Але при суспільному
обговоренні Кримської війни та реформування армії ідентичність військового,
хоча й не була подоланою, однак поступилася ролі шукача та поборника правди.
Реформи місцевого самоврядування дали можливість М.Б. Гєрсєванову
проявити себе у земській роботі, що знайшло широке відображення у дисертації.
Сам факт його відкритого обрання на посади гласного губернського земства,
Голови, почесного члена яскраво свідчить про високий авторитет нашого героя
серед регіональної спільноти. Відчуваючи наступ на права дворянства,
М.Б. Гєрсєванов активно став на захист його інтересів, які розумів як органічну


4
складову державних і суспільних. Відстоюючи важливі для всього Південного
краю питання залізничного будівництва та покращення системи сполучення,
відкриття банку тощо, М.Б. Гєрсєванов неодноразово виступав також на засіданнях
Херсонського та Одеського земств, де завжди знаходив підтримку більшості.
Отже, публіцистична популярність, яка посприяла обраню на виборні посади,
перетворила М.Б. Гєрсєванова й на досить успішного публічного оратора.
Проведене дослідження показало, що чітке визначення місця
М.Б. Гєрсєванова як консерватора у традиційних, закріплених в історіографічних
канонах, схемах напрямків суспільної думки середини ХІХ ст. (ліберали,
консерватори, революціонери-демократи), виявляється не обґрунтованим, оскільки
його світогляд не вкладається в одномірні схоластичні конструкції.
М.Б. Гєрсєванова можна віднести до аморфного, широкого середовища
«прогресивних консерваторів», які у своєму реформаторському пориві намагалися
утримати баланс між інтересами різних соціальних груп, держави, виступаючи не
огульними критиками, не мрійниками, а відповідальними громадськими діячами.
Підсумком вивчення багатогранної творчості М.Б. Гєрсєванова стало
руйнування усталеного історіографічного міфу про бідність інтелектуального
ландшафту Катеринославщини, ніби майже до кінця ХІХ ст. зосередженого лише
на проблемах місцевого масштабу. Публіцистика М.Б. Гєрсєванова
продемонструвала широту регіональної суспільної думки, її надзвичайне
проблемно-тематичне різноманіття та оригінальність.
У дисертації вперше було проведено аналіз історіографічної традиції щодо
висвітлення особи та діяльності М.Б. Гєрсєванова, здійснено найбільш повну
реконструкції біографії та принципово розширено бібліографію праць (більше
120 одиниць). У результаті стало можливим суттєво змінити уявлення про
інтелектуальну ситуацію на Катеринославщині у середині ХІХ ст., встановити коло
актуальних проблем та запитів провінційної освіченої спільноти, уточнити
загальнодержавну картину господарських та суспільно-політичних дискусій
досліджуваного періоду. Творчість і діяльність М.Б. Гєрсєванова виявилась
яскравою та інформативною, такою що демонструє значимість провінційної


5
публіцистики для регіонального та загальноросійського інтелектуального
середовища.
Ключові слова: М.Б. Гєрсєванов, суспільна думка, загальноросійське
інтелектуальне середовище, Кримська війна, ліквідація кріпацтва, земське
самоврядування, єврейське питання, Гоголь, Сєнковський, антиалкогольна
публіцистика, карикатури, травелоги, Південна Україна, Катеринославщина.