Всеукраїнська система Торгсин на Харківщині: створення та функціонування (1931–1936 рр.)

Шуйський І. В. Всеукраїнська система Торгсин на Харківщині:
створення та функціонування (1931–1936 рр.) — Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за
спеціальністю 032 історія та археологія. Запорізький національний
університет. — Запоріжжя, 2021.



Дисертаційна робота присвячена вивченню процесів утворення,
особливостей функціонування та закриття системи Торгсин на Харківщині у
1931–1936 рр.
Харківська філія В/О «Торгсин», ВУК «Торгсин» у м. Харків
створювались у серпні 1931 р. для обслуговування за валюту чужоземців, які
перебували на території СРСР. Наприкінці 1931 р. робота системи Торгсин
була зорієнтована на обслуговування радянських громадян за умов оплати
товарів і наданих послуг цінностями, валютою, потрібними СРСР на
індустріалізацію, перепрофілювання народного господарства з
сільськогосподарського на промислове. Особливу роль торговельна мережа
відіграла у 1932–1933 рр., коли через штучно створений дефіцит харчових
продуктів найбідніші верстви населення, переважно мешканці українських
сіл, вимушені були обмінювати сімейні цінності за свідомо заниженим
курсом на продукти першої необхідності: крупи, борошно, хліб. Діяльність
торгсинів тривала до остаточного закриття на початку 1936 р. і слугувала
продовженням політики радянської влади з хлібозаготівлі у сільських
районах.
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження,
визначено предмет, об’єкт, мету, завдання, хронологічні межі.
Актуальність дослідження діяльності системи Торгсин у столиці УСРР,
у Харківській області полягає у вивченні механізму функціонування системи
Торгсин на Харківщині, якій доручалась мобілізація цінностей через мережу
приймальних пунктів як одне з найважливіших державних завдань перших


3

п’ятирічок. Діяльність Торгсину є актуальним напрямком і невід’ємною
складовою вивчення штучно створеного Голодомору в Україні, що дає змогу
встановити моральні, матеріальні збитки населення.
Наукова новизна полягає в тому, що ґрунтовно й всебічно досліджено
історію відкриття ВУК «Торгсин» і харківської філії Торгсину, створення
обласної, міської контор, торговельної мережі на Харківщині. Визначено
повноваження, функції та підпорядкування структур, простежено їх зміни та
реорганізацію. Розкриваються основні напрямки діяльності Харківської
обласної контори «Торгсин». Проаналізовано кадрову політику, досліджено
механізм чисток, вперше встановлено категорії звільнених працівників і
підстави їх звільнення. Розкриваються причини політичних репресій,
застосованих каральними органами ДПУ–НКВС до відповідальних
працівників ВУК «Торгсин», керівників органів ДПУ–НКВС, працівників та
відвідувачів «Торгсину», одержувачів закордонної грошової допомоги.
Простежено зв’язок обвинувачення з діяльністю репресованих. Доповнені
біографії окремих керівників харківської обласної контори, ВУК «Торгсин».
У якості ілюстрацій використані художні твори українських
письменників — очевидців подій, пов’язаних з Торгсином. Проаналізовано
публікації у харківській і республіканській пресі за 1931–1936 рр. про ВУК
«Торгсин», Харківську обласну контору «Торгсин».
На основі аналізу залучених до наукового обігу архівних документів
вперше на прикладі Харківської обласної контори «Торгсин»
реконструйовано систему державного контролю, досліджено виявлені
характерні порушення і зловживання працівниками торгівлі. Вивчено
порядок мобілізації службовців ВУК «Торгсин», працівників обласної
контори на хлібозаготівельні кампанії 1932–1933 рр. і з’ясовано підстави їх
звільнення від мобілізацій. Проаналізовано графічне зображення
торговельної марки «Торгсин», мову, форму та зміст рекламних оголошень.
Визначено основні категорії клієнтів Торгсину. Доведено надходження


4

з Німеччини через Торгсин грошової допомоги етнічним німцям —
мешканцям Харківської області.
Простежено процес засекречення інформації у діловодстві Торгсину,
визначені категорії секретних питань і тих, що не підлягали оголошенню.
Практичне значення дисертації полягає в тому, що результати
дослідження мають використовуватись при підготовці узагальнених праць з
історії України, історії Голодомору на Харківщині, також історії торгівлі та
діяльності Торгсину на теренах СРСР, у краєзнавчих роботах, навчально–
методичних посібниках.
До першого розділу дисертації увійшли історіографія, аналіз
джерельної бази та методико–теоретичні засади дослідження.
Виділено три історіографічні блоки, які згруповані за проблемно–
хронологічним принципом. До першого належать роботи радянських
науковців, присвячені індустріалізації, торгівлі, опубліковані впродовж 30–х
— 80–х рр. ХХ ст. у яких висвітлюються окремі напрямки роботи Торгсину.
Другий блок становить закордонна історіографія, представлена
роботами українських та зарубіжних авторів, опублікованими впродовж 30–х
— 80–х рр. ХХ ст. Головним чином, ці публікації присвячені Голодомору
1932–1933 рр., з яким дослідники напряму поєднували діяльність Торгсину. З
метою виконання поставлених завдань, у науковий обіг введено раніше не
цитовані опубліковані праці.
До третього історіографічного блоку належать дослідження
вітчизняних і закордонних науковців, опубліковані після розпаду СРСР у
1991 р., які продовжуються донині. Відкритий доступ до архівних матеріалів,
кількісне і якісне зростання наукових публікацій з історії та суміжних
дисциплін про події в радянській Україні у 1930–ті рр., становлять підґрунтя
наукових розвідок і надихнули істориків до проведення нових досліджень.
Джерельна база представлена документами офіційного походження,
матеріалами відомчих довідників і посібників, збірників директивних і
інструктивних матеріалів, публікаціями періодичних видань, літературними


5

джерелами, опублікованими і раніше неопублікованими свідченнями та
мемуарами, візуальними джерелами, предметно–речовими пам’ятками.
Більша частина архівних матеріалів вперше залучена в науковий обіг,
що підтверджує новизну й наукове значення дисертації. Введено великий
масив документів з фондів центральних керівних органів, обласних
партійних і радянських організацій, фондів ГДА СБУ, спогадів очевидців
подій, а також друкованих видань НКЗТ СРСР.
Вивчені при реалізації наукового завдання документи належать до
фондів чотирьох архівних установ: Центрального державного архіву
громадських об’єднань України, Центрального державного архіву вищих
органів влади та управління України, Державного архіву Харківської області,
Галузевого державного архіву Служби безпеки України. Раритетні
довідники, літературні джерела, радянські періодичні видання зберігаються у
фондах Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка.
Теоретико–методологічна основа дослідження базується на
загальнонаукових принципах історизму, науковості, об’єктивності,
міждисциплінарності, неупередженості, системності, детермінізму. Для
досягнення мети і вирішення поставлених завдань були використані такі
загальнонаукові та спеціальні історичні методи дослідження, як проблемно–
хронологічний, статистично–аналітичний, історико–генетичний,
порівняльно–історичний, типологічний, метод класифікації. Це дозволило
всебічно розглянути створення та функціонування системи Торгсину в
поєднанні з суспільно–політичними та соціально–економічними процесами,
які відбулись на Харківщині, в радянській Україні у 1931–1936 рр.
У другому розділі дисертації детально досліджено процес створення,
організаційну структуру, функції, ВУК «Торгсин» і Харківської філії
Торгсину, обласної контори «Торгсин», торговельної мережі на Харківщині,
простежено їх зміни та реорганізацію. Встановлено, що у 1933 р. торговельна
мережа досягла максимуму і поступово скорочувалась до закриття в 1936 р.


6

Також у цьому розділі здійснено детальний аналіз кадрової політики
Харківської обласної контори, особливостей діловодства, участі працівників
системи Торгсину у сільськогосподарських кампаніях.
Третій розділ дисертаційного дослідження присвячений висвітленню
основних напрямків діяльності Харківської обласної контори «Торгсин».
Визначено місце рекламної роботи в діяльності Торгсину, вперше
проаналізовано графічне зображення торговельної марки «Торгсин», мову,
форму та зміст рекламних оголошень. Також вперше визначено основні
категорії споживачів Торгсину.
У четвертому розділі дисертаційної роботи розглянуто систему
застосування контролю державними органами діяльності Харківської
обласної контори «Торгсин», досліджено виявлені характерні порушення і
зловживання працівниками торгівлі. Визначено основні напрямки
обслуговування мережі Торгсину органами міліції. Проаналізовано заходи
репресивного спрямування, застосовані працівниками економічних
підрозділів ДПУ УСРР до клієнтів Торгсину. За матеріалами архівних
кримінальних справ висвітлено політичні репресії, яким піддавались колишні
керівники радянських органів, ДПУ–НКВС, працівники, споживачі, чия
діяльність поєднувалась з Торгсином.
Таким чином, у дисертаційному дослідженні розкрито хронологічні
межі, результати та інші окремі аспекти діяльності системи «Торгсин» на
території Харківської області. Відстежено зміни у структурі, специфіці
завдань, масштабах діяльності системи Торгсину у Харківській області, яка
включала території кількох нинішніх областей.
Дослідження проведено за сприяння Наукового Товариства
ім. Шевченка в Америці, Українського науково–дослідного та освітнього
центру вивчення Голодомору HREC.
Ключові слова: контора «Торгсин», Всеукраїнська контора,
Харківщина, індустріалізація, торговельна мережа, дорогоцінності,
Голодомор, репресія