Пам'ятки і пам'ятні місця запорозького козацтва Нікопольського краю

Жуковський М.П. Пам’ятки і пам’ятні місця запорозького козацтва Нікопольського краю. − Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 26.00.05. − Музеєзнавство. Пам’яткознавство. − Центр пам’яткознавства Національної Академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. − Київ, 2019.
Дисертація присвячена актуальній науковій проблемі забезпечення дослідження та збереження пам’яток і пам’ятних місць запорозького козацтва Нікопольського краю як об’єктів культурної спадщини.
Головними з них є Запорозькі Січі, які перебували в різний час на:
– острові Томаківка – Томаківська Січ у третій чверті XVI ст. – 1593 p., який на сьогодні розташований на відстані 20 км на схід від м.Нікополя;
– острові Базавлуку – Базавлуцька Січ у 1593–1638 pp., що знаходився в районі сучасного села Капулівка Нікопольського району і з середини 1950-их рр. розмитий і затоплений водами Каховського водосховища;
– Микитиному Розі – Микитинська Січ у 1639–1652 pp., нині територія центральної частини Нікополя;
– Чортомлицькому Розі або Капулівському мисі - Чортомлицька Січ у 1652-1709, 1728-1730 pp., що була на території села Капулівка і з середини 1950-х рр. розмита і затоплена водами Каховського водосховища;
– на березі річки Підпільної у Підпільненському куті - Нова Січ у 1734-1775 pp., що знаходилася на території села Покровського Нікопольського району, на сьогодні її більша частина затоплена водами Каховського водосховища.
Наукова новизна дослідження полягає у постановці та розробці актуальної теми, яка ще не була спеціально опрацьована раніше, в тому, що вперше здійснено спробу узагальнити всі відомі історичні джерела та отримані результати археологічних досліджень на території м. Нікополя та Нікопольського району щодо причин розташування Запорозьких Січей у XVI-XVIІI ст., їх локалізації в Базавлуцько-Томаківському межиріччі, визначено заходи щодо музеєфікації та увічнення козацької спадщини регіону.
У дисертації уточнено періодизацію Запорозьких Січей XVI-XVIІI ст., їхню локалізацію, встановлено ступінь їхнього збереження та стану інших пам’яток і пам’ятних місць запорозького козацтва на території Нікопольського краю, визначено їхнє значення як об’єктів культурної спадщини.
Практичне значення дисертації полягає в тому, що її матеріали можуть бути використані під час підготовки узагальнюючих наукових праць з історії України, зокрема, історії запорозького козацтва, і внесенні необхідних доповнень й уточнень при написанні нових видань підручників, посібників з історії України для навчальних закладів; праць з історичного краєзнавства, науково-просвітницької та виховної роботи; підготовки історико-краєзнавчих експозицій державних, комунальних, громадських музеїв і кабінетів історії, народознавства в навчальних закладах; для розгляду питання про внесення до каталогу історико-археологічних пам’яток щойно виявлених об'єктів українського козацтва.
Окреме значення мають результати історико-археологічних досліджень автора дисертації при доповненні історико-архітектурного опорного плану міста Нікополя Дніпропетровської області, який внесено до Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. №878.
У результаті наукового дослідження проведено аналіз наукової літератури, який свідчить, що в сучасній українській історіографії відсутня єдина точка зору на територіальну і хронологічну локалізацію Запорозьких Січей XVI-XVIІI ст.
Автором зафіксовано різні погляди науковців на кількість Запорозьких Січей та їх значення в контексті їхнього перебування під юрисдикцією держав Східної Європи та Української козацької Гетьманської держави, та пов’язаної з цим проблеми літочислення сучасних населених пунктів України, витоки яких сягають часів запорозького козацтва.
У результаті самостійно виконаного вивчення, аналізу, узагальнення та систематизації значної кількості історичних, картографічних, топонімічних, археологічних й історичних джерел та обстеження автором пам’яток і пам’ятних місць запорозького козацтва до наукового обігу були введені нові маловідомі архівні і графічні джерела та результаті власних археологічних досліджень з даної проблеми.
На їхній підставі була створена авторська узагальнююча схема «Пам’ятки і пам’ятні місця запорозького козацтва Нікопольського краю» та картосхема «Запорозькі Січі XVI-XVIІI ст.».
Також автором досліджено та локалізовано за історичними картографічними документами шляхом археологічного шурфування місця Запорозьких Січей із залишками земляних укріплень на острові Томаківка, що знаходиться в адміністративному підпорядкуванні Нікопольського району та м. Марганця Дніпропетровської області, а також залишків фундаментів Нікопольської Свято-Покровської церкви, яка була побудована за образом і архітектурно-планувальною структурою останньої Січової Свято-Покровської церкви із Нової Січі.
Результати історико-археологічних досліджень увійшли до історико-архітектурного опорного плану м. Нікополя.
За результатами наукових досліджень дисертанта запропоновано спосіб збереження виявленого фрагменту залишків земляних укріплень Микитинської Запорозької Січі у вигляді створення еколого-археологічної заповідної території шляхом музеєфікації та показу об’єкта на місці його створення як археологічної пам’ятки та туристичного об’єкту.
Завдяки проведеним автором дисертації археологічним розвідкам на території, де була розташована пам’ятка історії та культури «Могила І.Д. Сірка», що внесена до Державного реєстру національного культурного надбання, до наукової документації проекту комплексу охоронних зон вищеназваної пам’ятки, затверджених Міністерством культури України, були внесені нові важливі дані.
Ключові слова: Базавлуцько-Томаківське межиріччя, Нікопольський край, запорозьке козацтво, Запорозька Січ, могила І.Д. Сірка, запорозькі цвинтарі.