«Образ ворога» в соціогуманітарному дискурсі Великої Британії, Німеччини та Росії періоду Першої світової війни (1914–1918 рр.)

Котова С.В. «Образ ворога» в соціогуманітарному дискурсі Великої
Британії, Німеччини та Росії періоду Першої світової війни (1914-1918 рр.)
— Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
за спеціальністю 07.00.06 «Історіографія, джерелознавство та спеціальні
історичні дисципліни». Дніпровський національний університет імені
Олеся Гончара, 2019.

Дисертація присвячена дослідженню проблеми формування «образу
ворога» в історичних культурах та публічному просторі Великої Британії,
Німеччини та Росії періоду Першої світової війни (1914-1918 рр.). Вперше
у вітчизняній та зарубіжній історіографіях здійснено історично-
порівняльне дослідження, в якому виявлені спільні та специфічні
особливості пропагандистською активності вчених-гуманітаріїв у
створенні історичних наративів та публіцистичних текстів, спрямованих на
формування у суспільствах воюючих країн «образу ворога».
Проаналізована історіографія проблеми і виявлені малодосліджені аспекти,
визначена джерельна база дослідження. Визначені специфічні особливості
публічної активності вчених-гуманітаріїв залежно від різного соціально-
політичного контексту і організаційних форм пропаганди. Шляхом
порівняння численних текстів вчених-гуманітаріїв виявлено ті сюжети, які,
під впливом пропаганди, руйнували традиційні «наративні шаблони» і
створювали нові міфологогізовані «образи ворога».
Оскільки основними джерелами в дисертації виступають тексти
істориків та інших вчених-гуманітаріїв, написаних у період Першої
світової війни, то були застосуванні основні інструментарії
контекстуальної методології та концепцію «наративних шаблонів».

3
Інструменти контекстуальної методології дають можливість виявити
відмінні та схожі соціальні контексти, в яких виникали тексти, які
піддаються аналізу, а «наративні шаблони» — зрозуміти природу
аргументації їх авторів. Крім загальних і спеціальних історичних методів,
велике значення мав порівняльно-історичний метод, зокрема, як
порівняння за контрастом, так і за аналогією, це дало можливість як
здійснити генералізацію, тобто виявити спорідненості і типові риси, так і
індивідуалізувати особливості. Теоретичними конструкціями, які
використовувалися в дисертації, стали концепти «історичної культури» і
«імагології».
Наукова новизна дисертації полягає у тому, що: вперше у вітчизняній
та світовій історіографії здійснено комплексне порівняльне дослідження
формування «образу ворога» в історичних культурах Великої Британії,
Німеччини та Росії періоду Першої світової війни, що дало можливість
виявити спільні та специфічні риси функціонування інструментів
пропаганди, тематичної спрямованості історичних наративів, текстів
соціальногуманітарного спрямування та публіцистичного дискурсу в
залежності від відмінного соціально-політичного контексту; виявлено
особливості функціонування історичної науки в якості легітимаційної
історіографії та зміни історичних наративів в залежності від впливу
пропаганди на формування «образу ворога»; узагальнено тематичні блоки в
соціогуманітарному дискурсі та публіцистиці, які, шляхом інтервенції в
публічний простір конструювали «наративні шаблони» для формування
«образу ворога»; уточнено концептуальне положення про рівень
пропагандистської активності вчених-гуманітаріїв в залежності від
державних організаційних форм.
Ключові слова: Перша світова війна (1914-1918 рр.), пропаганда,
«війна культур», «образ ворога», історична культура, історичні наративи,
соціогуманітарний дискурс.