Академік К.Г. Воблий як економіко-географ, історик та краєзнавець

АНОТАЦІЯ
Шевченко М.В. Академік К.Г. Воблий як економіко-географ, історик
та краєзнавець. – Кваліфікаційна робота на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
за спеціальністю 07.00.01 – Історія України. – Національний технічний
університет «Дніпровська політехніка», Запорізький національний
університет, Дніпро-Запоріжжя, 2019.
Дисертація присвячена висвітленню життєвого шляху та науково-
освітньої діяльності академіка Костянтина Григоровича Воблого (1876–
1947), його внеску в розвиток економічної географії та краєзнавчих
досліджень першої половини ХХ ст.
Робота складається із вступу, п’ яти розділів, загальних висновків,
списку використаних джерел і додатків. У вступі обґрунтовано актуальність
дослідження, визначено його об’єкт, предмет і мету, сформульовано
завдання, вказано наукову новизну та практичне значення отриманих
результатів.
Сучасний розвиток національної історичної науки значно розширив
межі її тематики. Питання персоніфікації історії дають можливість
переосмислити роль особистості в історії. Створення інтелектуальних
біографій є складовою історичного процесу, оскільки допомагають зрозуміти
умови розвитку та здобутки української науки на різних її етапах. Серед
непересічних постатей української науки першої половини ХХ ст. по праву
можна назвати вченого-економіста, економіко-географа К.Г. Воблого,
дослідження наукової спадщини якого є важливим завданням для сучасної
історичної науки.
Доведено, що означена проблема не була предметом комплексних
наукових студій. Інтерес до постаті та творчості К.Г. Воблого виник вже у
першому десятилітті ХХ ст., що засвідчує непересічність постаті ще
молодого вченого. Радянська історіографія обмежувалася описовими та
ювілейними публікаціями, що пояснюється, з одного боку його науковим 3

авторитетом і офіційним званням академіка, з іншого – його поглядами, котрі
не зовсім співпадали з пануючими тоді ідеологічними установами. Сучасні
дослідники звертались до багатогранної діяльності вченого передусім як
економіко-географа, проте повної наукової біографії цієї видатної постаті
досі не створено. Утім опубліковані та рукописні праці вченого, а також інші
документи і матеріали складають підґрунтя для всебічної реконструкції його
життєвого та творчого шляху.
Для всебічного вивчення життя і діяльності К.Г. Воблого було
залучено значне коло опублікованих та архівних джерел, які в процесі
евристичної роботи розділено на документальні (офіційні) й оповідні
(наративні). Завзята професійна та науково-організаційна діяльність вченого
зумовили збереження значної кількості документальних джерел, які дали
змогу розкрити його внесок у розвиток наукових закладів та університетів
України. Із докуметальних джерел неабияке значення мали опубліковані та
архівні праці К.Г. Воблого, аналіз його наукової спадщини дав можливість
визначити його доробок в українській економіко-географічнй науці та
краєзнавстві. Серед архівних джерел значне місце посідає особовий фонд
академіка, зокрема наративні джерела, значну частину яких вперше введено
до наукового обігу.
Запропоновано періодизацію життя та творчої діяльності
К.Г. Воблого: І етап (1876–1904) – охоплює дитячі та студентські роки,
протягом яких майбутній науковець здобував освіту та визначався з
напрямами своїх наукових досліджень; ІІ етап (1905–1919) – початок
викладацької діяльності вченого та обрання академіком УАН; ІІІ етап (1920–
1947) – науково-педагогічна діяльність у галузі економічної історії та
краєзнавства, започаткування економіко-географічної школи.
У дослідженні з’ясовано, що К.Г. Воблий походив з української
родини священиків, на формування його світогляду великий вплив мав дід по
материнській лінії – священик Петро Ващинський. Інтерес до науково-
дослідної роботи у Костянтина Григоровича виник в роки навчання у 4

Варшавському університеті завдяки талановитому педагогу, професору
Г.Ф. Симоненку, який залучив молодого дослідника до редагування
«Варшавського статистичного збірника».
Визначено роль вченого як педагога та організатора української вищої
освіти. Простежено початок педагогічної діяльності та наукові досягнення
К.Г. Воблого в Київському університеті Св. Володимира. Визначено його в
несок у розвиток Київського комерційного інституту, ректором якого він був
у 1917–1919 рр. З’ясовано, що вчений був одним із засновників Товариства
економістів та організатором студентських наукових гуртків при цьому виші.
Вже в цей період він заявив про себе як педагог своїми фундаментальними
підручниками: «Статистика», «Основи економії страхування», «Начальный
курс политической економии: история, теория и финансы» і «Экономическая
география Украины».
Досліджено викладацьку роботу К.Г. Воблого у Таврійському
університеті під керівництвом академіка В.І. Вернадського.
Охарактеризовано наукову роботу вченого у Комісії з вивчення природних
продуктивних сил та організаційну – в процесі проведення громадських
лекцій про розвиток продуктивних сил Криму. Проаналізовано маловідомі
факти арешту К.Г. Воблого після встановлення радянської влади на
Кримському півострові.
Виявлено наукові праці Костянтина Григоровича з історії розвитку
польської промисловості. З’ясовано, що продукція металургійної
промисловості південноукраїнських губерній посідала важливе місце у
розвитку металообробної промисловості Царства Польського.
Охарактеризовано науково-організаційну діяльність К.Г. Воблого в
Українській академії наук, зокрема його внесок у розвиток економіко-
географічної науки. Вчений організував Комісію для вивчення народного
господарства України та Семінар для вивчення народного господарства, які
були осередками історико-економічних досліджень. 5

Проаналізовано науково-дослідну роботу академіка в Комісії для
вивчення продуктивних сил України та природничо-історичного
районування. У галузі історії та економіки він співпрацював з відомими
такими вченими Л.М. Яснопольським, Р.М. Оржецьким, М.В. Птухою,
А.С. Синявським, М.П. Василенком, А.М. Лободою та ін. Проаналізовано
становище Української академії наук наприкінці 1920-х рр. і дано
характеристику позиції К.Г. Воблого стосовно роботи колективу вчених.
Вивчено документи, які свідчать про ідеологічний та адміністративний тиск
на вченого і з’ясовано умови сприйняття ним радянської влади.
Відтворено соціокультурне оточення та наукові зв’язки К.Г. Воблого.
Проаналізовано епістолярну спадщину вченого, яка складає досить об’ємний
масив службового та приватного листування. Завдяки епістолярію виявлено
чимало фактів біографії Костянтина Григоровича, питань наукової співпраці
з відомими і менш знаними українськими та російськими діячами науки.
Листи К.Г. Воблого до Володимира Валер’яновича Данилова разом з
кореспонденцією від Якова Григоровича Фейгіна, Ізраїля Феліксовича
Мукомеля, Петра Івановича Лященка та інших дають можливість відтворити
наукові дослідження воєнних та повоєнних років, розкривають чимало
цікавих питань з життя наукової еліти.
Доведено, що К.Г. Воблому належить важлива роль у становленні
економічної географії як наукового напряму. Завдяки його зусиллям було
організовано сектор економічної географії в Інституті економіки і кафедру
економічної та соціальної географії в Київському університеті імені Тараса
Шевченка, започатковано українську економіко-географічну наукову школу.
Вчений розробив декілька напрямів вивчення економічної географії: перший
характеризувався загальнотеоретичними, економічними і статистичними
науковими дослідженнями; другий – це дослідження в царині
цукробурякового комплексу; третій полягав у системному підході до
вивчення країни, комплексному аналізі регіональних утворень держави.
Костянтин Григорович запропонував першу ґрунтовну схему економічного 6

районування, у якій поєднувалися природно-ресурсні, соціально-економічні
та історичні чинники розвитку. Застосування в економічній географії
історичного й комплексно-географічного аналізу господарства висвітлені
ним та його послідовниками у двотомній монографії «Нариси економічної
географії Української РСР».
Встановлено, що К.Г. Воблий у процесі наукової діяльності розробив
свою власну систему і техніку науково-дослідної роботи. Він надавав
важливого значення питанням методології науки, про що свідчить низка
праць: «Організація роботи наукового працівника», «Робота з книгою» та
«Вчись добре володіти усною і письмовою мовою!». У них автор надавав
значення таким якостям, як любов видатних вчених до науки, до свого
народу, вміння долати перешкоди і невдачі в науковій роботі.
З’ясовано, що К.Г. Воблий одним із перших українських вчених почав
досліджувати історію цукробурякової промисловості, на основі архівних
джерел. Особливий науковий інтерес становлять його праці, об’єднані під
спільною назвою «Нариси з історії російсько-української цукробурякової
промисловості». Встановлено, що вчений увів до наукового обігу нові дані з
географії розташування цукроварень та технології цукрового виробництва в
українських губерніях Російської імперії. Він, оперуючи багатим архівним та
статистичним матеріалом, дослідив особливості розвитку цукробурякової
промисловості в Наддніпрянській Україні.
Костянтин Григорович брав активну участь у краєзнавчому русі,
приділяючи велику увагу дослідженню природних ресурсів та їх
комплексному використанню, що безпосередньо було з’язано з діяльністю
краєзнавчих установ 20-х – 30-х рр. ХХ ст. Значне місце у творчому доробку
науковця займали краєзнавчі дослідження, присвячені окремим регіонам
нашої держави. Серед них науково-популярні праці вченого: «Київ – серце
України», «Знову розквітне Полтава», «Закарпатська Україна», «Кримська
земля» та «Чуфут-Кале». Багата й розмаїта наукова спадщина К.Г. Воблого нараховує понад
480 опублікованих наукових праць та архівних матеріалів, серед яких понад
200 присвячено економіко-географічним питанням. К.Г. Воблий був
вихідцем з українського середовища, але відкрито говорити про національну
ідентифікацію, самосвідомість не наважувався. Під “тиском” він сприйняв
радянську владу, що обумовлювалося простим бажанням уникнути репресій
та зберегти можливості для науково-дослідної роботи. Наукова діяльність
вченого не пройшла марно, історико-економічні наукові праці та популярні
краєзнавчі нариси заклали підвалини для розвитку сучасних економіко-
географічних досліджень.
Інтелектуальний доробок академіка К. Г. Воблого в царині
економічної географії, історії та краєзнавства, не втратили свого практичного
значення і є корисним на сучасному етапі розвитку України.

Ключові слова: К.Г. Воблий, Київський комерційний інститут,
Українська академія наук, Київський університет, епістолярна спадщина,
економічна географія, економічна історія, краєзнавство.