Постать Богдана Хмельницького в новітній українській, російській та польській історіографії

Степанчук Ю. С. Постать Богдана Хмельницького в новітній українській,
російській та польській історіографії. – Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора історичних наук зі спеціальності
07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. –
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. – Черкаси,
2018.

У дисертації проведено комплексне компаративне дослідження
опрацьованих у сучасній українській, польській та російській історіографії
концепцій життя та діяльності Б. Хмельницького, – однієї з ключових постатей
ранньомодерної української та східноєвропейської історії.
Проаналізовано стан дослідження проблеми, сформовано репрезентативну
джерельну базу, опрацьовано методику та концептуальну стратегію дослідження.
Простежено базові підходи, притаманні згаданим історіографіям, зв’язок із
попередньою історіографічною традицією, інтелектуальну конкуренцію та
взаємовпливи, з’ясовано зміст образів Б. Хмельницького, створених наприкінці
80-х рр. ХХ ст. – на початку ХХІ ст.
Доведено, що визначальною рисою сучасних інтерпретацій постаті
Б. Хмельницького стало зближення базових підходів українських та польських
істориків, а також модернізаторського крила російської історіографії, яке
полягало в переході більшості польських та незначної частини російських
істориків на позиції, що віддзеркалювали головну тенденцію сучасної
української історіографії: оцінка діяльності гетьмана крізь призму його
державотворчої діяльності, визнаної за органічну потребу українського світу.
Установлено, що польські історики остаточно відмовилися від опції
інтерпретації постаті Б. Хмельницького крізь призму концепції «домової війни».
У російському модернізаторському баченні відкинуто великодержавницькі

підходи, закорінені як у російську традицію ХІХ – початку ХХ ст., так і в
радянську «возз’єднавчу схему». Але більшість російських істориків належать до
традиціоналістського табору, вони й досі намагаються пристосувати радянське
«возз’єднавче» бачення образу Б. Хмельницького до сучасної інтелектуальної
ситуації.
З’ясовано, що провідною інтерпретаційною тенденцією серед українських та
польських істориків, а також у модернізаторській концепції стало визнання
соціального вибуху в Україні середини XVII ст., очоленого Б. Хмельницьким, як
війни, породженої не тільки соціальними, а й національними суперечностями в
Речі Посполитій. Сучасний український, польський, а також російський
модернізаторський образ Б. Хмельницького будується навколо обговорення
проблеми, на якому етапі в гетьмана виникла ідея одержавлення українського
світу, коли ця ідея трансформувалася в концепцію незалежності, яким бачився в
Чигирині ідеальний зв’язок між Гетьманщиною й Річчю Посполитою, якими
були перспективи виживання незалежної Гетьманщини, яке місце в цьому
процесі належить Зборівській угоді 1649 р., Берестецькій битві 1651 р. та
Переяславській раді 1654 р.
З’ясовано, що українській науковий образ Б. Хмельницького є більш
багатогранним, ніж польські чи російські версії. Цей образ охоплює ті питання,
які в останніх або не представлені, або ледь позначені: інтелектуальні джерела
визрівання політичних концепцій гетьмана, зв’язок політичної програми
гетьмана з комплексом уявлень попередньої козацької старшини, бачення та
розв’язування Б. Хмельницьким проблеми легітимності Гетьманщини, її
правителя та еліти, внутрішня політика, гетьманські клейноди тощо.
Доведено, що ключові характеристики сучасного польського та російського
модернізаторського образу Б. Хмельницького перегукуються з домінантними
українськими аналогами.
Ключові слова: Богдан Хмельницький, українська, польська та російська
історіографії, образ, концепція, компаративістика, інтелектуальна конкуренція,
взаємовпливи.