Повсякденне життя міського населення правобережної України в роки Першої світової війни (1914- лютий 1917 рр.)

Герасимов Т. Ю. Повсякденне життя міського населення
Правобережної України в роки Першої світової війни (1914 – лютий
1917 рр.). Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за
спеціальністю 07.00.01 «історія України» – Вінницький державний
педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. Кам’янець-
Подільський національний університет імені Івана Огієнка. – Кам’янець-
Подільський, 2018.
У дисертації на основі широкого кола джерел досліджено вплив
Першої світової війни на суспільну свідомість мешканців правобережних
міст, сферу споживання матеріальних і духовних благ, становище житлово-
комунальної сфери та міської інфраструктури.
В роботі проаналізовано стан наукової розробки теми, її джерельну
базу та визначено методологію дослідження. Проведений детальний
історіографічний огляд досліджуваної проблематики показав, що історики
періоду Першої світової війни, радянської доби та зарубіжних країн з різних
причин не ставили собі за мету дослідити повсякденність жителів міст
Правобережної України в 1914–1917 рр. У сучасній вітчизняній історичній
науці інтерес до соціальної історії Великої війни з’явився в 2000-рр.
внаслідок відходу від традицій радянської історичної школи та ознайомлення
з напрямками наукових досліджень зарубіжних істориків. Проте на сьогодні
відсутня праця з комплексним аналізом проблем повсякденності міського
населення Правобережжя зазначеного періоду.
Зазначено, що основу джерельної бази роботи становлять
неопубліковані архівні документи Центрального державного історичного
архіву України у м. Києві, 8 державних обласних архівів, державного архіву
м. Києва, а також матеріали преси Правобережної України як довоєнної доби,
так і 1914–1917 рр. Окрім того, для розкриття теми на належному фаховому
рівні, автором залучено неопубліковані епістолярні джерела, що містяться у 3
фондах Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва
України та Інституту рукописів Національної бібліотеки України імені В.
Вернадського, та видані спогади і щоденники сучасників Першої світової
війни. Представлену джерельну базу доповнюють документальні збірники з
вітчизняних та зарубіжних архівних установ, зібрання нормативно-правових
актів та статистичні видання. Залучений широкий спектр джерел дозволяє
охопити різні аспекти проблеми.
Методологічною основою дослідження стали загальні наукові
принципи детермінізму, історизму та об’єктивності. Комплексне висвітлення
повсякденного життя міського населення регіону передбачає застосування
історико-антропологічного, системного, історико-ситуативного, підходів та
використання загальнонаукових і спеціальних історичних методів.
Опрацьована автором наукова література та залучені ним
першоджерела дали можливість охарактеризувати розвиток міст
Правобережної України в контексті наближення Першої світової війни.
Встановлено, що на становище міської інфраструктури найбільш західної
частини регіону впливало їхнє прикордонне розташування. З’ясовано, що в
довоєнну добу низкою міст було розроблено проекти з модернізації
благоустрою, реалізація яких мала припасти на період Першої світової війни.
Акцентовано увагу на проблемі трансформації світогляду жителів
правобережних міст напередодні Першої світової війни, що було наслідком
переходу від традиційного до модерного етапу розвитку суспільства. Це
визначатиме соціальну поведінку містян за воєнної доби. З’ясовано чинники,
які вказували на наближення Великої війни в регіоні, та їхні прояви в
міському повсякденні. Зазначено, що вони були обумовлені прикордонним
розташуванням Правобережжя, загостренням політичної ситуації в Європі, з
якими місцеві жителі ознайомлювалися через місцеву пресу, а також
антиавстрійською риторикою російських шовіністичних кіл.
Аналізуючи причини змін суспільних настроїв правобережних містян,
автор виділив психологічно-емоційну складову проблеми. Наголошено на 4
тому, що масова ейфорія була багато в чому спричинена колективним
самонавіюванням, а ключовим чинником втоми від війни серед населення
стало перетворення її на важку рутину. Досліджені найбільш характерні
прояви деструктивного впливу Першої світової війни на моральний стан
суспільства: поширення монетної спекуляції, шахрайств на благодійності,
дитячої проституції та злочинності, ухилень від військового призову,
дітовбивств.
Показано, що одним із наслідків географічного розташування
Правобережної України була поява в її містах, величезної кількості
«прийшлих людей»: окупаційних військ (Кам’янці-Подільському – 1914 р.,
західній частині Волині – 1915 р.), біженців, поранених військовослужбовців
російської армії. Вони були своєрідною з’єднувальною ланкою між
«зовнішнім» та «внутрішнім» фронтами, здійснюючи суттєвий вплив на
сприйняття місцевим населенням воєнної доби, для більшості якого воно
носило уявний характер. З’ясовано зміни, які відбулися в повсякденному
житті правобережних містян австро-німецького та єврейського походження
під час здійснення щодо них царською владою репресивних заходів.
Розглянуто продовольче становище в містах регіону та його вплив на
рівень життя міського населення. Зазначено, що упродовж 1914–1917 рр.
розрив між цінами на товари широкого вжитку та доходами пересічних
містян зростав. З’ясовані основні причини, які призвели до ускладнення
постачання продовольства до правобережних міст та подорожчання товарів
широкого вжитку: скорочення імпорту, перерозподіл продовольчих ресурсів
для потреб армії, розладнання залізничного транспорту, корупція та
спекуляція. На тлі цього відбулося зростання соціальних контрастів, що
посилювало в суспільстві антивоєнні та опозиційні настрої.
Показано, що найяскравішим проявом кризи сфери споживання, яка
вийшла далеко за межі соціально-економічної площини, стали наслідки
запровадження в державі Романових «сухого закону». Він не лише став
суттєвим чинником підриву імперської економіки (до війни державна 5
горілчана монополія була одним із найважливіших джерел поповнення
бюджету), а й негативним чином вплинув на здоров’я місцевого населення,
яке вживало небезпечні для життя сурогатні напої. Встановлено
безпосередній зв’язок між антиалкогольною кампанією та культурно-
дозвіллєвою сферою. З одного боку, через зростання попиту на розваги та
видовища вона призвела до пожвавлення культурного життя, а з іншого боку
– сприяла поширенню потягу населення до азартних ігор.
Підкреслено, що військово-політичні події літа 1914 р. спричинили
початок значних змін в житлово-комунальній сфері та міській інфраструктурі
Правобережної України. Економічні проблеми й міграційні процеси
загострили квартирне питання в регіоні, насамперед у таких містах, як Київ,
Житомир та Вінниця. Для зняття соціальної напруги держава в 1916 р.
запровадила житлове законодавство, яке надавало квартиронаймачам
економічний і юридичний захист – обмеження розміру квартплати й
заборона свавільного виселення.
Зазначено, що війна перевела житлово-комунальне господарство на
екстремальний режим функціонування. Насамперед давалася взнаки
залежність підприємств галузі від енергоносіїв та устаткування,
розташованих за межами регіону. Переведення економіки на воєнний лад та
транспортний залізничний колапс спричинили їхній дефіцит. Як наслідок, у
правобережних містах спостерігалися перебої з електричним освітленням,
водопостачанням, опаленням, трамвайним рухом, телефонним зв’язком.
Ключові слова: Правобережна Україна, міста, Перша світова війна,
повсякденне життя, міське населення, побут, інфраструктура.