Учителі народних шкіл Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ століття
Анна Вараниця
Інформація
Коментарі (0)
Учителі народних шкіл Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ століття - Анна Вараниця
Автор: Анна Вараниця
Написано: 2018 року
Твір додано: 20-10-2021, 11:37
Завантажити:
Вараниця А. О. Учителі народних шкіл Галичини другої половини
ХІХ – початку ХХ століття. – На правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Інститут українознавства ім.
І. Крип’якевича НАН України. – Львів, 2018.
У дисертації досліджено колективну біографію учителів народних шкіл
Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ ст. У центр наукових пошуків у
дослідженні поставлено народного вчителя як людину з її професійними і
приватними проблемами, набуттям досвіду громадського життя, повсякденними
практиками й мотивами, які визначали алгоритми її дій. Особливістю роботи є
наскрізне поєднання загальних та індивідуальних ліній. Дослідження
зосереджується на періоді 1869–1914 років. Територіальними рамками роботи є
австрійська провінція Галичина. З точки зору національних репрезентацій героями
дослідження є українці й поляки, що становили абсолютну більшість учителів, а
також євреї, які починали входити в це середовище.
Робота виконана на базі широкого джерельного матеріалу, зокрема
офіційної документації управлінських інституцій різних рівнів, тогочасної
громадсько-політичної і педагогічної преси, публіцистичних праць, джерел
особового походження, шкільних підручників та художньої літератури.
Опрацьовано неопубліковані документи архівів України (Центральний державний
історичний архів України у м. Львові; Державний обласний архів Львівської
області, матеріали Відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки
ім. В. Стефаника НАН України) та Польщі (Головний архів давніх актів у
Варшаві, Архів нових актів у Варшаві, Відділ рукописів Національної бібліотеки у
Варшаві, Національний архів у Кракові, Державний архів у Перемишлі,
Державний архів у Жешові, Відділ рукописів Національної бібліотеки ім.
Оссолінських у Вроцлаві), значну частину вперше введено в науковий обіг. В результаті дослідження представлено особливості фахового і
світоглядного становлення народних учителів, їхньої професійної діяльності,
повсякдення, місця в житті держави, народу і людини. Визначено вплив на
вчительське середовище трансформацій, що відбувались в тогочасному
освітньому, соціальному і політичному просторі. Розкрито питання досвіду
організації шкільництва першої половини ХІХ ст. і його зв’язки з формуванням
законодавчої бази початкової освіти в період автономії. На основі
просопографічного аналізу визначено соціальне походження вчителів, чого раніше
не проводилося.
Крізь призму приватних сюжетів проаналізовано мотиви вибору фаху,
процес професійного становлення, особливості навчального процесу, взаємин з
учнями, умови праці вчителя й діяльність учительських колективів,
функціонування виконавчої вертикалі. Розглянуто повсякдення, побут і дозвілля
вчителів, а також гендерну специфіку професії та вплив фаху на приватне життя.
В контексті міжетнічних взаємин здійснено аналіз місця народних учителів у
національному русі, вивчено їхніх індивідуальні вибори національної позиції й
стратегії поведінки. В роботі простежено образи народних вчителів у
інтерпретаціях тогочасної публіцистика та літератури. У дисертації доведено, що
учителі народних шкіл становили окрему соціальну цілість, поєднану спільною
професійною ідентичністю, а їхня роль у формуванні новочасного суспільства
була однією із найбільш значущих.
Ключові слова: народний вчитель, народна школа, початкова освіта,
Галичина, модернізація.
ХІХ – початку ХХ століття. – На правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Інститут українознавства ім.
І. Крип’якевича НАН України. – Львів, 2018.
У дисертації досліджено колективну біографію учителів народних шкіл
Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ ст. У центр наукових пошуків у
дослідженні поставлено народного вчителя як людину з її професійними і
приватними проблемами, набуттям досвіду громадського життя, повсякденними
практиками й мотивами, які визначали алгоритми її дій. Особливістю роботи є
наскрізне поєднання загальних та індивідуальних ліній. Дослідження
зосереджується на періоді 1869–1914 років. Територіальними рамками роботи є
австрійська провінція Галичина. З точки зору національних репрезентацій героями
дослідження є українці й поляки, що становили абсолютну більшість учителів, а
також євреї, які починали входити в це середовище.
Робота виконана на базі широкого джерельного матеріалу, зокрема
офіційної документації управлінських інституцій різних рівнів, тогочасної
громадсько-політичної і педагогічної преси, публіцистичних праць, джерел
особового походження, шкільних підручників та художньої літератури.
Опрацьовано неопубліковані документи архівів України (Центральний державний
історичний архів України у м. Львові; Державний обласний архів Львівської
області, матеріали Відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки
ім. В. Стефаника НАН України) та Польщі (Головний архів давніх актів у
Варшаві, Архів нових актів у Варшаві, Відділ рукописів Національної бібліотеки у
Варшаві, Національний архів у Кракові, Державний архів у Перемишлі,
Державний архів у Жешові, Відділ рукописів Національної бібліотеки ім.
Оссолінських у Вроцлаві), значну частину вперше введено в науковий обіг. В результаті дослідження представлено особливості фахового і
світоглядного становлення народних учителів, їхньої професійної діяльності,
повсякдення, місця в житті держави, народу і людини. Визначено вплив на
вчительське середовище трансформацій, що відбувались в тогочасному
освітньому, соціальному і політичному просторі. Розкрито питання досвіду
організації шкільництва першої половини ХІХ ст. і його зв’язки з формуванням
законодавчої бази початкової освіти в період автономії. На основі
просопографічного аналізу визначено соціальне походження вчителів, чого раніше
не проводилося.
Крізь призму приватних сюжетів проаналізовано мотиви вибору фаху,
процес професійного становлення, особливості навчального процесу, взаємин з
учнями, умови праці вчителя й діяльність учительських колективів,
функціонування виконавчої вертикалі. Розглянуто повсякдення, побут і дозвілля
вчителів, а також гендерну специфіку професії та вплив фаху на приватне життя.
В контексті міжетнічних взаємин здійснено аналіз місця народних учителів у
національному русі, вивчено їхніх індивідуальні вибори національної позиції й
стратегії поведінки. В роботі простежено образи народних вчителів у
інтерпретаціях тогочасної публіцистика та літератури. У дисертації доведено, що
учителі народних шкіл становили окрему соціальну цілість, поєднану спільною
професійною ідентичністю, а їхня роль у формуванні новочасного суспільства
була однією із найбільш значущих.
Ключові слова: народний вчитель, народна школа, початкова освіта,
Галичина, модернізація.
Вступ 1
Розділ 1. Історіографія, джерельна база та теоретико-методологічні аспекти
дослідження
8
1.1. Історіографічний огляд 8
1.2. Джерельна база 16
1.3. Народні учителі в структурі інтелігенції Галичини другої половини ХІХ –
початку ХХ століття
22
1.4. Про можливості просопографічного методу в дослідженні народних учителів 30
Розділ 2. Народна школа в системі освіти 37
2.1. Освітня політика Габсбургів першої половини ХІХ століття 37
2.2. Досвід церковно-парафіяльних, тривіальних і головних шкіл 42
2.3. Законодавча база початкового шкільництва 47
Розділ 3. Формування вчительських кадрів 53
3.1. Вибір фаху як життєва стратегія 53
3.2. Початкова освіта, гімназії, виділові та реальні школи 58
3.3. Учительські семінарії 63
Розділ 4. Професійна діяльність 70
4.1. Навчальний процес. Лінія взаємин учитель – учень 70
4.2. Шкільні бібліотеки. Підручники 76
4.3. Професійні середовища 82
Розділ 5. Виконавча влада. Контроль над роботою народних учителів 89
5.1. Крайова шкільна рада 89
5.2. Інспектура народних шкіл 95
5.3. Службова дисципліна. Рішення шкільної адміністрації 101
Розділ 6. Педагогічна думка 107
6.1. Загальні принципи 107
6.2. Національне виховання 113
6.3. Гендерне виховання у шкільній педагогіці. Коедукація 117
Розділ 7. Гендерний аспект 123
7.1. Жіночі мотиви вибору вчительського фаху 123
7.2. Народні учительки 127
7.3. Учителі-чоловіки 134
7.4. Сім’ї народних учителів 140
Розділ 8. Побут і дозвілля 146
8.1. Шкільні приміщення 146
8.2. Матеріальне становище 152
8.3. Домашній побут і відпочинок 157
Розділ 9. Національні контексти роботи народних учителів 162
9.1. Народна школа в польсько-українських взаєминах 162
9.2. Народні вчителі в національному русі 167
9.3. Єврейське шкільництво 173
9.4. Особливості роботи народних учителів у національно змішаних класах 180
Розділ 10. Образи народних учителів у публіцистиці та художній літературі 186
Висновки 193
Список використаних джерел та літератури 201
Додатки
Розділ 1. Історіографія, джерельна база та теоретико-методологічні аспекти
дослідження
8
1.1. Історіографічний огляд 8
1.2. Джерельна база 16
1.3. Народні учителі в структурі інтелігенції Галичини другої половини ХІХ –
початку ХХ століття
22
1.4. Про можливості просопографічного методу в дослідженні народних учителів 30
Розділ 2. Народна школа в системі освіти 37
2.1. Освітня політика Габсбургів першої половини ХІХ століття 37
2.2. Досвід церковно-парафіяльних, тривіальних і головних шкіл 42
2.3. Законодавча база початкового шкільництва 47
Розділ 3. Формування вчительських кадрів 53
3.1. Вибір фаху як життєва стратегія 53
3.2. Початкова освіта, гімназії, виділові та реальні школи 58
3.3. Учительські семінарії 63
Розділ 4. Професійна діяльність 70
4.1. Навчальний процес. Лінія взаємин учитель – учень 70
4.2. Шкільні бібліотеки. Підручники 76
4.3. Професійні середовища 82
Розділ 5. Виконавча влада. Контроль над роботою народних учителів 89
5.1. Крайова шкільна рада 89
5.2. Інспектура народних шкіл 95
5.3. Службова дисципліна. Рішення шкільної адміністрації 101
Розділ 6. Педагогічна думка 107
6.1. Загальні принципи 107
6.2. Національне виховання 113
6.3. Гендерне виховання у шкільній педагогіці. Коедукація 117
Розділ 7. Гендерний аспект 123
7.1. Жіночі мотиви вибору вчительського фаху 123
7.2. Народні учительки 127
7.3. Учителі-чоловіки 134
7.4. Сім’ї народних учителів 140
Розділ 8. Побут і дозвілля 146
8.1. Шкільні приміщення 146
8.2. Матеріальне становище 152
8.3. Домашній побут і відпочинок 157
Розділ 9. Національні контексти роботи народних учителів 162
9.1. Народна школа в польсько-українських взаєминах 162
9.2. Народні вчителі в національному русі 167
9.3. Єврейське шкільництво 173
9.4. Особливості роботи народних учителів у національно змішаних класах 180
Розділ 10. Образи народних учителів у публіцистиці та художній літературі 186
Висновки 193
Список використаних джерел та літератури 201
Додатки
Що ще подивитися
