Протидія тінізації економіки України

Пилипченко О.О. Протидія тінізації економіки України. – Кваліфікаційна
наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за
спеціальності: 051 «Економіка» (05 «Соціальні та поведінкові науки»). –
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство
освіти і науки України. – Київ, 2021.
Дисертацію присвячено комплексному та ґрунтовному аналізу
проблематики протидії тінізації економіки України. У роботі з’ясовано
специфіку економічної природи тіньової економіки. Встановлено, що тіньова
економіка є зворотною стороною легальної економіки, вона «вбудована» в
офіційну господарську діяльність суспільства і спрямована на незаконний
перерозподіл доходів, на максимальне отримання незаконного прибутку.
Розкрито критерії, які дозволяють інтерпретувати економіку як тіньову: по-
перше, це здійснення діяльності, яка не контролюється офіційно та
приховується від контролюючих органів суб’єктами підприємництва; по-друге,
це здійснення діяльності, яка направлена на отримання вигоди у формі
незаконного привласнення економічних благ та прав на економічні блага.
Виділено такі етапи становлення поглядів на сутність тіньової економіки:
1) перший етап (з 1970 по 1990 роки) можна охарактеризувати
накопиченням інформації, присвяченої тіньовій економіці, її осмисленням та
аналізом;
2) другий етап (з 1990 по 2000 роки), присвячений історії становлення
поглядів на тіньову економіку, ми пов’язуємо з розпадом СРСР та зміною
соціально-політичної ситуації в новоутворених країнах. У цей період на
території СНД з’являється ціла плеяда робіт, присвячених тіньовій економіці;
3) третій етап (з 2000 року по теперішній час) характеризується
дослідженнями тіньової економіки на міждержавному рівні міжнародними
організаціями та спільнотами.


3



Аргументовано, що на розвиток тіньової економіки впливає низка
факторів. Ці фактори можна об’єднати в декілька груп за сферами прояву:
економічні (високий податковий тягар, висока частка державного сектора в
економіці, надмірна регламентація економічної діяльності, неефективна
система управління економікою, економічна нестабільність та ін.); політичні
(«флюгерна» влада, політична нестабільність та ін.); соціальні (розшарування
суспільства, зменшення доходів населення, падіння рівня і якості освіти,
погіршення соціального фону, безробіття та ін.); правові (недосконалість та
постійні зміни правової бази, диференціація населення при дотриманні норм
законів та ін.). Основним фактором появи тіньової економіки у світі стали
обмеження ринку та природа ринкових відносин.
Визначено зарубіжний досвід, спрямований на боротьбу з тіньовою
економікою, обмеження та запобігання її зростання. Виділено наступні
перспективні заходи направлені на боротьбу з тіньовою економікою: по-перше,
політична воля, метою якої повинна бути боротьба з корупцією по всій
горизонталі та вертикалі влади, і сформована на її основі єдина державна
антикорупційна політика; по-друге, створення атмосфери прозорості в роботі
державних органів та службовців; по-третє, організований контроль з боку
громадянського суспільства за роботою державного апарату; по-четверте,
жорстка регламентація роботи різних антикорупційних органів України, які в
цілому не виконують своїх правоохоронних функцій, а виконують винятково
політичні функції, поділ їх повноважень та припинення боротьби за «сфери
впливу».
Відзначено, що оцінка тіньової економіки має багато методик. Але
існуючі методики здебільшого є неточними, їх підрахунки приблизні та
спотворені. Усе це робить застосування традиційних методів оцінки тіньової
економіки приблизними. В дисертації, визначаючи розміри й динаміку тіньової
економіки, застосовується інтегральний показник. Аргументовано, що тіньова
економіка становить близько 35 % від легальної (законної).


4



З урахуванням існуючих методик виявлено загальні тенденції розвитку
тіньової економіки в Україні. На сьогоднішній день вони є критичними: тіньова
економіка повністю інтегрувалася в офіційну економіку України, в ній
переплетені найрізноманітніші інтереси, які, по суті, обумовлюють її розвиток.
Встановлено, що основні негативні впливи тіньової економіки на економіку
України полягають у наступному: 1) тіньова економіка зменшує приплив
грошових коштів до бюджету України у вигляді податків, скорочує потенційну
базу оподаткування. Це призводить до: браку грошей у державному бюджеті
України, нарощування позикових коштів та збільшення державного боргу
України; 2) на території України під дією тіньової влади виникла «держава в
державі», яка проникла у легальні сфери та суспільне життя. Відповідно,
частина рішень у сфері економічної політики приймається врозріз із
державними інтересами; 3) тіньовий сектор економіки робить участь
господарюючих суб’єктів у легальному секторі економіки малоприбутковою, а
часто – й нерентабельною справою; 4) тіньова економіка впливає на точність
офіційних даних економічної статистики, спотворює уявлення про реальну
продуктивність економіки України, ускладнює розробку адекватних державних
стратегій або програм розвитку економіки; 5) тіньова економіка впливає на
економічний рівень розвитку областей та регіонів України, що спричиняє
виникнення економічного дисбалансу, соціальної напруги та деструктивних
явищ у масштабі всієї країни.
Аргументовано, що серед основних шляхів зменшення тінізації
економіки України є наступні: збалансована розумна податкова політика;
репатріація капіталів; усунення адміністративних бар’єрів; створення
сприятливого інвестиційного клімату; нейтралізація корупції; зміна
правосвідомості. В Україні необхідно розробити і ввести в дію єдину політику
боротьби з тіньовою економікою. Основними складовими такої політики
повинні бути: створення системи антикризового регулювання та системи
державного антимонопольного регулювання; фінансове оздоровлення
економіки шляхом залучення заощаджень населення у ринкові процеси;


5



проведення податкової реформи з метою зниження не лише загальної кількості
податків, але й скорочення ставок оподаткування; децентралізація влади та
обмеження державного регулювання економічних процесів; вдосконалення
органів державної влади з метою зміцнення організаційних, матеріальних,
інформаційних, професійних, правових, наукових та інших основ їх
функціонування; контроль за дотриманням діючих норм законодавства та
обмеження постійного внесення змін до існуючих законів і кодексів; кратне
підвищення заробітної плати державним службовцям, введення для них та їх
сімей системи пільг. Одночасно з цим – введення жорстких санкцій за
порушення державними службовцями законів; боротьба з проявом правового
нігілізму, формування в суспільстві політичної та податкової культури, а також
негативного ставлення до тіньової економіки в будь-яких її проявах;
забезпечення сталого і гармонійного зростання продуктивних сил, модернізація
вже існуючих та впровадження нових технологій на основі прискорення
науково-технічного прогресу.
Виокремлено такі основні напрями вдосконалення діяльності
правоохоронних органів в економічній сфері: створення єдиної державної
політики, спрямованої на боротьбу з економічною злочинністю, розробка дієвої
системи заходів протидії тіньовій економіці, посилення взаємодії між
правоохоронними органами як всередині України, так і з закордонними
колегами, вдосконалення правової бази, вдосконалення ресурсного
забезпечення правоохоронних органів, боротьба з корупцією у правоохоронних
органах. При цьому вирішення вищезазначених проблем має здійснюватися
комплексно, одночасно.
Ключові слова: тіньова економіка, причини тіньової економіки, розвиток
тіньової економіки, масштаб тіньової економіки, протидія тіньовій економіці,
подолання тіньової економіки, економічна сфера, економіка України.