Феномен невизнаних держав: політологічний аналіз

6
Проблеми інформаційних впливів, зокрема роль ЗМІ у висвітленні
етнополітичних конфліктів, пов’язаних з появою нових
держав/державоподібних утворень, аналізували: західні дослідники С. Болл-
Рокич, Д. Браун, М. Гельман, Г. Декоуетт, П. Робінсон, Дж. Сімпсон,
Б. Хоффман; російські фахівці М. Вершинін, А. Подберьозкін, С. Стреляєв,
В. Устинов, Є. Шестерніна, В. Хачтен, Я. Яструбов; вітчизняні теоретики і
практики, насамперед В. Крутов, М. Ожеван, Г. Почепцов, В. Циганов та ін.
Проте, ґрунтовних спеціальних праць, присвячених аналізові процесів
народження нових невизнаних держав/державоподібних утворень в умовах
глобалізації й ескалації інформаційних війн та дослідженню їх впливів на
визнання/невизнання міжнародним співтовариством у вітчизняній науці,
наскільки нам відомо, поки що немає.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертацію виконано в межах науково-дослідницької тематики кафедри
суспільних наук Університету економіки та права «КРОК» «Теоретико-
концептуальні засади дослідження етнополітичних процесів у поліетнічних
країнах в інформаційну добу» (реєстраційний номер 0115U005590). Тема
дисертації затверджена Вченою радою Університету економіки та права
«КРОК» 17 квітня 2014 р. (протокол № 7).
Мета і завдання дослідження – здійснити політологічний аналіз
основних тенденцій та характерних рис державотворчих процесів у сучасному
світі, розкрити причини, що зумовлюють виникнення нових невизнаних
держав/державоподібних утворень та проблеми і перспективи їх існування,
зокрема визнання/невизнання міжнародним співтовариством. Поставлена мета
вимагає виконання наступних дослідницьких завдань:
− здійснити аналіз основних теоретико-методологічних засад
дослідження проблем невизнаних держав як особливого політичного феномену
сучасних міжнародних відносин; − дослідити науковий дискурс щодо дефініцій «невизнана держава»,
«самопроголошена держава», «квазідержава», «де-факто держава» та
запропонувати авторське розуміння і тлумачення зазначених термінів з
урахуванням політико-правових аспектів їх генезису;
− уточнити існуючі закономірності та виявити нові тенденції актуалізації
феномену невизнаних держав, а також дослідити історичні передумови та
причини його зародження;
− з’ясувати сутність міжнародно-правового підходу до
визнання/невизнання нових держав, його позитиви та негативи;
− проаналізувати сучасні тренди стосовно врегулювання етнополітичних
конфліктів, пов’язаних з появою та визнанням/невизнанням світовим
співтовариством нових держав/державоподібних утворень;
− дослідити роль засобів масової інформації (ЗМІ) у формуванні
суспільно-політичної думки на рівні міжнародного співтовариства стосовно
нових держав/державоподібних утворень та їх (ЗМІ) інформаційний вплив на
процеси визнання/невизнання цих утворень;
− проаналізувати західний досвід проведення референдумів щодо
самовизначення народів та окремих територій з метою виявлення основних
причин ініціювання таких референдумів та їх можливих позитивних і
негативних наслідків;
− сформулювати рекомендації, спрямовані на запобігання ескалації
етнополітичних конфліктів та процесів, пов’язаних з проведенням
нелегітимних референдумів щодо самовизначення, результати яких можуть
стати підставою для створення нових невизнаних держав/державоподібних
утворень.