Кредитні спілки на ринках фінансових послуг України

Осадець О.М. Кредитні спілки на ринках фінансових послуг України. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за
спеціальністю 08.00.08 «Гроші, фінанси і кредит». – Чернівецький національний
університет імені Юрія Федьковича; Львівський національний університет імені
Івана Франка, Львів, 2019.
У дисертаційній роботі розкрито зміст фінансового посередництва як
основи функціонування кредитних спілок. На підставі дослідження положень
економічних теорій та наукових поглядів щодо тлумачення сутності понять
«фінансове посередництво» та «фінансовий посередник» автор визначає поняття
«фінансовий посередник». Доведено, що для розвитку фінансового посередництва
та діяльності фінансових посередників в економіці країни важливе значення
відіграє модель організації фінансових відносин на ринках. Обґрунтовано
актуальність методологічного підходу до моделі організації фінансових відносин
змішаного типу в сучасних умовах.
Визначено роль кредитних спілок у структурі ринків фінансових послуг.
Зроблено акцент на тому, що кредитні спілки відіграють важливу роль не тільки в
економічному розвитку держави, а й мають вагоме соціально-економічне
значення для поступальних процесів у країні. До ключових чинників що
впливають на розвиток кредитно-кооперативного руху та визначають роль
кредитних спілок віднесено такі: 1) доступність фінансових ресурсів кредитних
спілок у порівнянні з іншими суб’єктами ринків фінансових послуг, яка
зумовлюється рівнем економічного розвитку держави; 2) розуміння широкими
верствами населення кооперативної природи кредитних спілок як неприбуткових
громадсько-фінансових організацій, що значно популяризує інститути, сприяє
довірі та підвищує їх соціальну значущість; 3) належна система системи
державного нагляду та регулювання кредитної кооперації.
Оцінено стан та перспективи розвитку системи державного регулювання за
діяльністю кредитних спілок. Визначено, що головним її недоліком є те, що вона 3

не забезпечує дотримання принципу єдності в регулюванні. Зважаючи на це автор
обґрунтовує актуальні методологічні підходи до реформування наявної сфери
державного регулювання та нагляду в напрямі передачі регулятивних та
наглядових функцій єдиному органу регулювання та нагляду за ринками
фінансових послуг.
В аналітичній частині дисертації автор здійснює детальний аналіз методики
вступу кредитних спілок на ринки фінансових послуг. Доведено необхідність
урахування європейської практики ліцензування кредитних спілок у вітчизняному
законодавстві. Автор обґрунтовує методичні підходи до збільшення вимог щодо
статутного капіталу вітчизняних кредитних спілок. Проаналізовано механізм
формування капіталу кредитних спілок. Подано авторський підхід до визначення
категорії механізму формування капіталу кредитних спілок. Наведено аналітичну
оцінку цього механізму та обґрунтовано методичні підходи до оптимізації
процесу формування резервного капіталу, управління ризиками в кредитних
спілках та запровадження системи гарантування вкладів учасників кредитних
спілок України. Шляхом відповідних розрахунків, опираючись на чинну
європейську практику, запропоновано встановити розмір мінімального статутного
капіталу кредитної спілки на момент реєстрації в розмірі 150 тис. грн. з
мінімальним вступним внеском в 3 тис. грн. та вимогою поступового перегляду в
сторону збільшення цих мінімумів. На авторський погляд, встановлення такої
норми дозволить створити рівні конкурентні умови для діяльності кредитних
спілок в Україні, а також підніме рівень їх конкурентоздатності порівняно з
іншими фінансовими установами.
В ході дослідження доведено, що подальший розвиток регулювання та
нагляду на фінансовому ринку повинен опиратися на сучасні підходи та нові
правила регулювання, а саме: уніфікація процедур регулювання, впровадження
ризик-орієнтованого нагляду, посилення контролю за доброчесністю
власників та керівників фінансових установ, концентрація регуляторних
функцій, їх зосередження у мегарегуляторі, активізація участі
саморегулівних організацій у тому числі, через залучення їх ресурсів для 4

фінансування діяльності регуляторних органів, здатність та готовність
національних регуляторів до ефективної співпраці з міжнародними
фінансовими організаціями та посилення соціальної функції державного
регулювання фінансового сектору економіки.
У дисертаційній роботі здійснено глибокий аналіз практики фінансової
діяльності кредитних спілок на ринках фінансових послуг України. Показано
тенденції до зниження конкуренції в цьому секторі вітчизняних ринків
фінансових послуг внаслідок скорочення їх активної діяльності та підвищення
концентрації активів у невеликій групі найбільших та великих за розміром активів
кредитних спілок. Виявлено значне переважання споживчих кредитів у
кредитному портфелі кредитних спілок України, що засвідчує можливість
досягнення ними внаслідок фінансової діяльності значного соціального ефекту.
Зважаючи на виявлені тенденції, автор обґрунтовує практичні рекомендації в
напрямі поліпшення результативності та збільшення вигод від діяльності
кредитних спілок на вітчизняних ринках фінансових послуг.
На базі розробленого комплексу моделей зроблено такі висновки:
1) обрані показники впливають на фінансові результати діяльності кредитних спілок
- збереження та пайові внески, а також на їх позики (найбільше впливають ВВП та
прямі іноземні інвестиції, про що свідчить велике значення коефіцієнта кореляції); 2)
на кількість кредитних спілок, їх членів та рівень проникнення обрані показники
соціально-економічного розвитку країни суттєво не впливають; 3) побудовані
моделі з фіксованими та випадковими ефектами вказують на те, що нема
диференціації між країнами щодо впливу показників економічного розвитку
держави та характеристиками діяльності кредитних спілок.
Проведені емпіричні дослідження показали, що розвиток кредитних спілок
та виконання ними соціально-економічних функцій може мати спільні риси в
різних країнах та, навіть, регіонах. Визначено вплив соціально-економічного
розвитку країни на рівень кредитної кооперації. Автор виявляє незначний вплив
рівня соціально-економічного розвитку держави на рівень проникнення кредитної
кооперації в ній, водночас, доводить, що економічні характеристики діяльності 5

кредитних спілок, зокрема розміри депозитів та кредитів, що надаються спілками,
чітко корелюються з показниками економічного розвитку країни.
Результати проведеного моделювання водночас можуть бути підґрунтям для
реалізації конкретних заходів регулювання державними інститутами в Україні.
У дисертаційній роботі, проаналізовано можливості застосування
зарубіжного досвіду в практиці регулювання ринків фінансових послуг. Подано
конкретні пропозиції щодо можливої імплементації міжнародних стандартів
кредитної кооперації в українську практику в напрямі введення системи
обов’язкового державного страхування депозитних вкладів кредитних спілок,
застосування в українській регулятивній практиці нової норми резервування для
покриття втрат за неповерненими кредитами, введення нормативних вимог до
здійснення кредитними спілками інвестиційних операцій, посилення вимог до
обмеження розмірів депозитних внесків окремих членів спілок, введення
обов’язкових вимог до досвіду, компетенції, професіоналізму та порядності
членів системи управління кредитними спілками. Впровадження запропонованих
заходів, на системній основі, забезпечить отримання таких ефектів, як
вдосконалення регулювання та нагляду за кредитними спілками на основі
комплексного обґрунтованого підходу, оперативне виведення неплатоспроможних
кредитних спілок з ринку фінансових послуг із збереженням довіри вкладників, а
також підвищення фінансової стійкості кредитних спілок та їх позитивного впливу
на стан економіки та суспільства.
На завершення в дисертаційній роботі визначено напрями підвищення
соціально-економічної ефективності діяльності вітчизняних кредитних спілок.
Запропоновано визначення категорії соціально-економічної ефективності
діяльності кредитної спілки, алгометричний підхід до забезпечення соціально-
економічної ефективності функціонування кредитних спілок на основі п’яти
основних етапів, а також комплекс показників для кількісного та якісного виміру
її рівня. Проведений аналіз динаміки цих показників дозволив сформулювати
практичні підходи до вдосконалення діяльності вітчизняних спілок у сучасних
умовах економічного розвитку України.
Для підвищення соціально-економічної ефективності кредитних спілок в
Україні запропоновано заходи з активізації просвітницької роботи та
вдосконалення ринкової інфраструктури кредитної кооперації. Активізація
просвітницької роботи з населенням з питань кредитної кооперації дозволить
підвищити довіру та збільшити капітал кредитних спілок. Створення
інфраструктури системи кредитної кооперації дасть змогу комплексно
забезпечити ефективність їхньої діяльності.
Ключові слова: кредитна спілка, ринки фінансових послуг, фінансове
посередництво, небанківська фінансово-кредитна установа, державні регулятори,
інституційні інвестори.