Рецептивні моделі творчості Михайла Коцюбинського

Регрут П. В. Рецептивні моделі творчості Михайла Коцюбинського.
– Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних
наук за спеціальністю 10.01.01 – українська література (035 – Філологія). –
Одеський національний університет імені Іллі Мечникова, Одеса, 2017.
У дисертації проаналізовано основні стратегії сприйняття творчості
Михайла Коцюбинського у різних культурних стратегіях та у різні періоди
становлення української літератури та критичної думки.
У роботі приділено основну увагу побудові рецептивних моделей
творчості Михайла Коцюбинського, що сприяє пошуку нових критеріїв для
переосмислення інтелектуального досвіду та нового розуміння ролі і значення
постаті Михайла Коцюбинського українській культурній свідомості.
У роботі означені основні моделі сприйняття постаті Михайла
Коцюбинського та його творчості у період прижиттєвої критики,
проаналізовано конфлікт народництва та модерну, який, безумовно, вплинув
на стиль і манеру письма митця. Визначено, що уже в початковий період
рецепції з’являються перші праці із акцентами на імпресіонізмі у Михайла
Коцюбинського, виникають тези про еволюцію таланту митця від
натуралістичного реалізму до освоєння європейських технік письма. Такі
маркери, що позначають белетристику Михайла Коцюбинського, окреслені
вже першими літературними критиками видатного новеліста. Тогочасна
критика вибудовувала поступовий, але правильний шлях у питаннях рецепції
творчості митця. Проте рух до виокремлення стильових новацій був надовго
призупинений наступним етапом інтерпретації творчості письменника та
впливом ідеологічних настанов соціалістичного реалізму.
Аналіз сприйняття професійного реципієнта доводить, що ще на
початковому етапі дослідження творчості письменника виникали
суперечності щодо тематики, стилю, наслідування, форми творів Михайла
Коцюбинського. Його творчість закладала настільки широкий горизонт 3

сподівання, що рівнозначно могла бути успішно проектована як на
традиційну, так і на новаторську літературу ХХ століття.
У дисертації продемонстровано основні містифікації та маніпуляції, які
чинила соцреалістична критика на біографічному, текстуальному,
ідеологічному, світоглядному рівнях сприйняття творчого доробку Михайла
Коцюбинського. Також окреслено компаративні пошуки радянських
літературознавців.
У роботі продемонстровано перелом у інтерпретації творчості Михайла
Коцюбинського, започаткований генерацією молодих літературознавців у 60-
х рр. ХХ ст. Саме шістдесятники з їхніми свіжими поглядами та певною
можливістю до вільного виявлення своїх думок започаткувала перелом у
інтерпретації не лише творів Михайла Коцюбинського, а й літературних
тенденцій загалом. Погляди та ідеї, які зустрічаємо у сучасних дослідженнях
творчої спадщини письменника, свої початки беруть саме у період
послаблення ідеологічного тиску та розвитку незаанґажованої літературно-
критичної думки.
Проблемою, яка у цей період починає знаходити своє вирішення, стає
складний процес сприйняття постаті Михайла Коцюбинського як новатора в
українській літературі.
Дослідження демонструє сучасні тенденції та підходи до сприйняття та
аналізу творчості Михайла Коцюбинського. У період незалежності
з’являються нові, незаангажовані спроби інтерпретувати творчість Михайла
Коцюбинського. Завдяки звільненню від тиску ідеологічної системи науковці
вперше відкрито починають заявляти про особливу стильову манеру
письменника, наближення його творчості до зразків європейської модерної
літератури ХХ ст.
Сучасна літературна критика намагається різнопланово підходити до
аналізу творів українських письменників. Звільнившись від ідеологічних
обмежень, які спостерігалися в попередні десятиліття, дослідники прагнуть 4

реабілітувати імена митців, переглянути канон української літератури,
зважаючи на найновіші досягнення наукової думки.
Пріоритетним на сьогодні є поняття розуміння тексту реципієнтом у
процесі читання та комунікації. Безумовно, на сьогодні потрібен детальний
перегляд стратегій сприйняття творчості Михайла Коцюбинського та інших
митців професійним читачем. Подібна робота допоможе зруйнувати
стереотипізований портрет митця, який подекуди і зараз можемо зустріти у
підручниках.
У сучасному трактуванні Михайло Коцюбинський – це митець, який,
так би мовити, відображає розвиток української літератури кінця ХІХ –
початку ХХ століть. Саме його творчість стала об’єктом суперечок сучасників
і пізніших поколінь читачів, адже демонструє складний еволюційний шлях від
етнографічного реалізму до психологічного імпресіонізму.
Осягання нових вимірів української культури активізувало проблему
ревізії та переосмислення інтелектуального досвіду минулих десятиліть. У
цьому контексті переформатування канону української літератури
залишається першочерговим завданням. Творчість Михайла Коцюбинського
як ключової постаті в історії української літератури є унікальним явищем,
крізь призму якого можна здійснити реструктуризацію культурного простору
кінця ХІХ – початку ХХ ст. Розбудова рецептивних моделей творчості митця
уможливлює появу нових ціннісних критеріїв для постання нових
концептуальних засад історії української літератури.
Сучасна літературознавча наука апробує нові способи аналізу
літературного твору, зокрема сприйняття його як об’єкта читацького
зацікавлення. Рецептивна модель літератури дає можливість оцінити твір на
перехресті його актуальності в часі та універсальних смислів, що закладені в
його змісті. Разом з тим сукупність рецептивних характеристик у їхній часовій
тяглості показує, як змінюється характер сприйняття твору, залежно від смаків
та уподобань суспільства. 5

У роботі приділено основну увагу побудові рецептивних моделей
творчості Михайла Коцюбинського. Адже найчастіше головними об’єктами
досліджень є літературний текст та особа автора. Відповідно, літературний
процес сприймається як історія текстів та особистостей. Тому така його
інтерпретація втрачає категорію читача – безпосереднього адресата
літературної діяльності. Нам ішлося про те, щоб змінити ці звичні акценти та
оцінити творчість класика з іншої перспективи. Таким чином, важливим є
сприйняття літератури з рецептивних позицій.
У дисертації в хронологічному порядку проаналізовано зміни у
сприйнятті творчого доробку Михайла Коцюбинського, що одночасно
накладаються на окремі суспільно-культурні періоди історії ХХ століття. Час,
безумовно, один із ключових чинників, який впливав на рецепцію текстів
письменника. Зміна суспільних пріоритетів, смаків, ідеологічні рамки та
обмеження – все це внесло свої корективи у сучасне розуміння ролі Михайла
Коцюбинського в українській літературі.
Прикметною ознакою, з якою пов’язані проблеми в дослідженні
спадщини Михайла Коцюбинського, є формування канону української
літератури. У роботі ми визначили, що такий процес тричі визначав
кардинальні зміни у сприйнятті творчості письменника. За життя його
ототожнювали з народниками. У часи радянської влади творчість митця
трактувалась у руслі соцреалістичних традицій. Сучасне літературознавство
здійснює аналіз творчого доробку М. Коцюбинського через розбудову
рецептивних моделей та з позицій сприймання художніх текстів читачами.
Очевидно, цей процес не завершений і відкритий до змін.
Рецептивна модель літератури дає можливість оцінити твір на
перехресті його актуальності в часі та універсальних смислів, що закладені в
його змісті. Разом з тим сукупність рецептивних характеристик у їхній часовій
тяглості показує, як змінюється характер сприйняття твору, залежно від смаків
та уподобань суспільства.
Розбудова рецептивних моделей творчості письменника сприяє
пошуку нових критеріїв для переосмислення інтелектуального досвіду та
нового розуміння ролі і значення постаті Михайла Коцюбинського українській
культурній свідомості.
Дослідження з позицій естетики та історії рецеції доробку не тільки
Михайла Коцюбинського, а й усіх українських письменників може стати
пріоритетом у створенні нової історії літератури, альтернативної до існуючої
на сьогодні історії персоналій та творів.
Висновки та результати дослідження відкривають розлоге поле для
подальших наукових розвідок у сфері коцюбинськознавства. Результати
роботи можуть бути використані для створення лекційних, практичних та
семінарських занять у освітніх закладах (як вищих, так і у середній школі).
Матеріали можуть слугувати для укладення науково-методичних
посібників з української літератури.
Ключові слова: Михайло Коцюбинський, рецептивна естетика,
літературний канон, інтерпретація, імпресіонізм, соціалістичний реалізм,
модернізм, народництво, шістдесятництво.