Біхевіористичні фінанси: теоретична концептуалізація та закономірності використання в економіці

Кузьмук С.Г. Біхевіористичні фінанси: теоретична концептуалізація та
закономірності використання в економіці. – Кваліфікаційна наукова праця на
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за
спеціальністю 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки. –
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Міністерство
освіти і науки України. – Чернівці, 2019.
Дисертація присвячена дослідженню теоретико-методологічних засад
концептуалізації та практичних аспектів застосування біхевіористичних фінансів
суб’єктів реального сектору економіки. Автором розкрито теоретичні положення
біхевіористичної концепції фінансів та доведено, що сьогодні вона є
інструментом скорочення розриву між пропозицією економічної науки і запитами
практики господарювання.
Показано, що світове визнання біхевіористичних фінансів сьогодні є
результатом дифузії проявів психологічного підґрунтя економічних відносин у
різних економічних школах, аналіз якої демонструє трансформацію від
багатогранної картини людської психології у класичній економіці до ранніх
неокласичних поглядів на гедонізм (фактично, як класичні, так і ранні
неокласичні економісти глибоко зацікавилися психологічним підґрунтям
поведінки) та відмови від психологічної основи повоєнних неокласиків. Надалі у
фінансових дослідженнях поведінкові фактори визначалися такими, що мають
вплив на прийняття фінансових рішень та зміну фінансової поведінки.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретико-
методологічних та прикладних засад концептуалізації біхевіористичних фінансів
суб’єктів реального сектору економіки. Так, удосконалено теоретичні основи
систематизації поведінкових факторів впливу на прийняття фінансових рішень,
зокрема, їх систематизовано за ознаками приналежності до суб’єктів фінансового
ринку (ефект соціальної бажаності, ефект очікувань, ефект реакційного 3
знецінення, про-інноваційне упередження – характерні суб’єктам пропозиції – та
інформаційне упередження, ефект уникнення втрат, ефект натовпу, упередження
виживання – характерні суб’єктам попиту) та сприяння зміні фінансової
поведінки (упередження соціального порівняння, упередження надмірного
оптимізму, ефект Пельцмана, ефект моральної переваги – сприяють зміні
фінансової поведінки – та упередження нульового ризику, стереотипізація,
раціоналізація після придбання, ефект Земмельвейса – протидіють їй). Прийняття
рішення щодо зміни фінансової поведінки пов’язується також із особистісними
характеристиками агента: самооцінка, рівень сприйняття тяжкості проблеми й
ефективності вжитих мір, сприйняття власної стійкості та бар’єрів до успіху,
мотиватор і ставлення до зміни власної поведінки.
У результаті аналізу теоретико-методологічних основ концепції біхевіоризму
з урахуванням її історичного наповнення запропоновано власне визначення
категорії «поведінкова економіка» – це науковий напрям, який на засадах
міждисциплінарності обґрунтовує закономірності, причини і наслідки прийняття
неідеальних економічних рішень у результаті інформаційної асиметричності та
під впливом поведінкових упереджень, пов’язаних зі специфікою сприйняття й
опрацювання інформації, емоційними та дієвими характеристиками агента
прийняття рішень.
У дисертаційній роботі обґрунтовано трьохаспектний механізм трансполяції
постулатів біхевіоризму як науки про поведінку індивідуумів на рівень суб’єктів
господарювання, який включає загальноекономічний, управлінський і
внутрішньофірмовий аспекти. Даний механізм дає можливість чітко
прослідкувати процес імплементації поведінкових упереджень людини при
прийнятті фінансових рішень на суб’єкти господарювання. Крім того, аналіз
еволюції теоретичних підходів до дослідження фінансів підприємницького
сектору дозволив резюмувати: із розвитком фінансової науки остання в більшій
мірі заглиблюється в неекономічні властивості фінансових явищ і процесів,
спостерігається збереження сутнісних ознак та еволюція змістовних їх
компонентів. 4
Автором проаналізовано середовище прийняття рішень суб’єктами реального
сектору економіки України, яке вплинуло на формування специфічних
характеристик поведінки останніх: вони націлені на успіх та впевнені у своїх діях,
однак вони мало довіряють фінансовим посередникам й аналітикам і їх рішення
часто непослідовні через віддзеркалення негативного досвіду приватизації та
гіперінфляції в кінці минулого століття, а також кризових потрясінь XXI ст. і
необхідності адаптуватися до трендових зрушень в економіці загалом.
Посилюють ці характеристики й негативні фінансові результати підприємств, які
нівелюють можливості останніх відтворювати поведінку, передбачену теоріями
ієрархії джерел фінансування, а отже – посилюють її нераціональність.
Удосконалено концептуальні засади виявлення поведінкових упереджень
суб’єктів реального сектору економіки України в результаті впливу когнітивних,
афективних та конативних факторів прийняття рішень, що дозволяє в
майбутньому мінімізовувати поведінкові упередження для формування успішних
фінансових стратегій. Визначено, що суб’єкти реального сектору економіки
України вдаються до нераціональної поведінки при відкритті нового бізнесу,
проведенні операцій з капіталами, залученні додаткових ресурсів, оцінці ризику,
сприйнятті інформації, а також за параметрами інноваційності, дієвості, гнучкості
у прийнятті рішень, інтеграції.
Виявлені на основі економіко-статистичного аналізу фінансово-економічних
показників суб’єктів реального сектору економіки України поведінкові
упередження лягли в основу побудованої описової моделі прийняття рішень. Ця
описова модель дозволяє прослідкувати специфіку прийняття рішень суб’єктами
реального сектору економіки України, а згодом – побудувати прикладний
інструментарій підвищення ефективності прийнятих рішень шляхом модифікації
впливу поведінкових упереджень: підсилення позитивних ефектів і нівелювання
негативних.
В контексті дослідження специфіки поведінки українських підприємств
запропоновано методологічний підхід до оцінки національної бізнес-свідомості
підприємств за допомогою формалізованого показника, що включає критерії 5
виживання (гроші, дані, персонал), відтворення (бізнес-активи, компетенції,
інформація), розвитку (капітал, інтелект, знання), та застосовано його для оцінки
бізнес-свідомості українських підприємств. Даний формалізований показник дає
можливість оцінити рівень стратегічної, інтелектуальної спрямованості бізнес-
свідомості суб’єктів господарювання та направленості її на розвиток для
визначення найсприятливіший механізмів її інтенсифікації та цілей порівняння.
У дисертації показано, що в умовах сучасності національна модель бізнес-
поведінки перебуває в стані перманентної взаємодії із зарубіжними моделями.
Автором удосконалено механізм взаємопроникнення національної моделі бізнес-
поведінки підприємств із зарубіжними моделями та уніфікації першої в умовах
глобалізації середовища прийняття рішень, що відбувається у результаті
тривалого спостерігання, доброзичливого сприйняття, копіювання та
стереотипізації поведінки зарубіжних підприємств. Як наслідок – з’являється
синергетичний ефект економічної поведінки, а згодом – ініціативна зацікавленість
підприємств у міжнародному бізнесі.
Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці пропозицій
щодо використання біхевіористичних фінансів в економіці, які можуть бути
застосовані суб’єктами реального сектору для формування успішних фінансових
стратегій, а також для модифікації власних поведінкових упереджень та
прогнозування нераціональної поведінки інших учасників ринкових відносин.
Так, аналіз наявного досвіду прикладного застосування набутків біхевіоризму в
сфері фінансових ринків та інвестиційних стратегій показав, що вже існують і
застосовуються схеми, які дозволяють відшукати цінні папери, що є об’єктами
інвестиційних упереджень інших учасників фінансового ринку.
У роботі запропоновано інвестиційні стратегії, що можуть виявитися
корисними українським суб’єктам підприємництва, оскільки передбачають
протидію афективним та когнітивним упередженням українських інвесторів при
прийнятті фінансових рішень:
- протидія натовпу;
- виділення статистичних пріоритетів; 6
- зосередження на альтернативних варіантах;
- уніфікація вхідних даних незалежно від емоційного забарвлення
повідомлень;
- абстрагування від професії;
- прийняття рішення «з чистого листа»;
- критика результатів;
- наближення до середнього значення;
- мінімізація ризику.
У дисертації обґрунтовано механізм прикладного використання
українськими підприємствами поведінкових упереджень працівників для
збільшення інтересу до власних цінних паперів, що в майбутньому забезпечить
часткове подолання проблеми недостачі фінансових ресурсів перших. В основі
цього механізму наведено такі поведінкові упередження: ефект визначеності
(люди віддають перевагу меншим доходам, але таким, щоб «напевне»), ілюзія
значущості (підсвідомо прагнуть використовувати для аналізу саме ту
інформацію про фінансові активи, яка підтверджує попередньо сформовану ідею),
ефект капкану (вже вклавши значні зусилля в певну справу працівник
продовжуватиме нею займатися навіть в умовах погіршення перспектив), ефект
натовпу (люди схильні діяти, наслідуючи інших). Обґрунтовано, що ці
поведінкові упередження працівників можуть виявитися корисними для
українських підприємств та лягти в основу формування стратегії залучення
інвестицій.

Ключові слова: біхевіористичні фінанси, прийняття рішень, поведінкові
упередження, поведінка підприємств, когнітивні, афективні та конативні фактори.