Лібералізація ціноутворення у потенційно конкурентних секторах діяльності залізничних підприємств

Садюк А. В. Лібералізація ціноутворення у потенційно конкурентних секторах діяльності залізничних підприємств. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Державний університет інфраструктури та технологій Міністерства освіти і науки України, Київ, 2019.

Дисертація присвячена обґрунтуванню теоретико-методичних положень і
прикладних рекомендацій щодо лібералізації ціноутворення у потенційно
конкурентних секторах діяльності залізничних підприємств. Визначено та
обґрунтовано потенційно конкурентні сектори діяльності, передумови, фактори
впливу, принципи та умови лібералізації ціноутворення.
Актуальність теми полягає в тому, що існуючий теоретичний, методичний та
нормативно-правовий базис щодо регулювання ціноутворення на підприємствах
залізничного транспорту не дозволяє в повній мірі відкрити можливості, які створять
умови ефективної діяльності підприємств залізничного транспорту, та є перепоною
для залучення інвестицій та інновацій у залізничну галузь, а також є бар’єром для
реформування економіки у відповідності до європейських стандартів.
У процесі дослідження доведено, що регулювання ціноутворення на залізничні
перевезення не дозволяє забезпечити вільне ціноутворення у конкурентних секторах
ринку транспортних послуг, як одного із завдань Транспортної стратегії. Крім того,
застосовувані на сьогодні методи ціноутворення не дозволяють залізниці отримувати
достатній рівень доходів, навіть, для відтворення основних засобів.
Визначено категорійно-поняттєвий апарат ціноутворення, зокрема, уточнено
поняття «лібералізація ціноутворення» та «адвокатування конкуренції» в
досліджуваних секторах. У процесі дослідження з’ясовано, що лібералізація

3
ціноутворення є складним процесом змін, який зазнає впливу багатьох індивідів та
груп осіб, що мають зацікавленість до процесу лібералізації, оскільки вони впливають
на процес лібералізації та зазнають зворотного впливу: держава в особі державних
органів, залізничні підприємства, учасники ринку перевезень, споживачі послуг
залізничних підприємств.
Синтезуючи підходи до визначення економічного лібералізму, внутрішньої та
зовнішньої лібералізації, загальної та часткової лібералізації цін, при врахуванні
концепції обмеженої раціональності, запропоновано під лібералізацією
ціноутворення в досліджуваних секторах розуміти поступове послаблення
державного регулювання ціноутворення з поступовим розширенням меж економічної
свободи щодо встановлення цін на продукцію підприємств залізничного транспорту
в результаті створення для них таких умов господарювання, які стимулювали б
розвиток конкуренції, в тому числі й шляхом її адвокатування.
Детальний аналіз змісту такого нового поняття для економічної науки як
адвокатування конкуренції, а також еволюцію його формування у країнах при
врахуванні особливостей інфраструктурних галузей дозволило запропонувати
поняття адвокатування конкуренції у сфері діяльності підприємств залізничного
транспорту. Під ним слід розуміти діяльність суб’єктів конкурентної політики, яка
пов’язана зі зміцненням конкурентного середовища або створенням конкурентних
основ такого середовища в разі його відсутності в потенційно конкурентних секторах
шляхом використання механізмів, які не відносяться до системи примусу щодо
дотримання встановлених правил та орієнтовані, головним чином, на обізнаність
щодо переваг конкуренції, в тому числі і за рахунок впливу на інші державні органи.
У процесі дослідження теоретичних основ природної монополії на
залізничному транспорті обґрунтовано потенційно конкурентні сектори діяльності
залізничних підприємств шляхом віднесення до потенційно конкурентних тих
секторів, в яких результатами видів діяльності є ринкові товари.
Дослідивши підстави реформування залізничного транспорту при зміні
концепцій «провали ринку» та «провали держави», а також інституційне середовище,

4
яке впливає на систему ціноутворення було визначено передумови лібералізації
ціноутворення в потенційно конкурентних секторах діяльності залізничних
підприємств. Передумови крім інституційних (масові приватизації, перехід до
ринкової економіки), економічних (стан інфраструктури та рухомого складу, часова
затримка зміни тарифів, функціонування залізничного транспорту як стратегічної
галузі), соціальних (недостатня якість перевезень та збереження соціального
сегменту) включають також правові (невідповідність директивам ЄС та іншим
нормативно-правовим актам у сфері залізничного транспорту), політичні (угода про
асоціацію з ЄС, інтеграція у ЄС), загальнонаукові (наявність «провалів держави»,
розвиток сучасного лібералізму).
Досліджено фактори впливу на лібералізацію ціноутворення на послуги
залізничних підприємств в потенційно конкурентних секторах діяльності. До них
належать: фінансовий стан підприємств залізничного транспорту; критичний рівень
залізничної інфраструктури та недостатнє фінансування залізничної галузі; державне
регулювання в сфері залізничного транспорту; конкурентна, податкова, інвестиційна
та інші політики в частині впливу на залізничну галузь; рівень сервісу послуг;
розширення меж ринку; права власності; стабільність; адвокатування конкуренції;
недопущення зловживання ринковою владою; інструменти в структурі органів влади;
макроекономічні фактори.
Визначено та обґрунтовано принципи (стимулювання ефективності,
необхідності, прозорості, публічності, обґрунтованості витрат, відповідальності,
системності, диверсифікації перевезень та гнучкості, доступності, простоти,
захищеності, субсидіарності, сталості, відмови від перехресного субсидування) та
умови (збільшення інвестицій, впровадження інновацій, застосування конкурсних
процедур, активна конкуренція) лібералізації ціноутворення.
Досліджено роль адвокатування конкуренції у створенні умов для лібералізації
ціноутворення, що дало змогу визначити наступне: адвокатування конкуренції не
повинно обмежуватися лише формальною просвітницькою діяльністю щодо переваг
конкуренції на ринках (проведенням освітніх заходів, консультацій з питань

5
конкуренції для різних суб’єктів, оприлюдненням інформації про стан
конкуренційного законодавства), а було спрямоване на створення та розробку
законодавства та правил щодо конкуренції або створення конкурентного середовища
як такого. Важливо здійснювати дослідження ринків для зміни регулювання, його
сфер, моделей перед застосуванням примусу. Саме в цьому буде полягати активна
сторона діяльності щодо адвокатування конкуренції.
Обґрунтовано концептуальні засади лібералізації ціноутворення в потенційно
конкурентних секторах діяльності залізничних підприємств, які складаються з
сукупності напрямів, їхня реалізація орієнтована на стейкхолдерів та ґрунтується на
суспільних інтересах й виключенні виникнення інституційних пасток, що сприяє
поступовому послабленню державного регулювання ціноутворення та розширенню
меж економічної свободи щодо встановлення цін на продукцію підприємств
залізничного транспорту.
Обґрунтовано стимули регулювання, що сприяють лібералізації ціноутворення
(мораторій на підвищення цін (тарифів) протягом періоду регулювання; можливість
використання прибутку на розсуд компанії між контрольними строками перегляду
цін (тарифів); збільшений період регулювання по відношенню до застосування старих
методів регулювання; застосування стимулюючих параметрів; застосовування
регулювання цінового кошика або/та доходу; існування контролю якості послуг та
системи санкцій при погіршенні якості послуг; відслідковування витрат (по видах і
категоріях), для стимулювання їх використання; застосування меню послуг,
сценаріїв, регулювання та ін.).
Запропоновано організаційно-економічний підхід до поступового послаблення
державного регулювання та розширення меж економічної свободи підприємств
залізничного транспорту, який на відміну від існуючих директивних підходів
ґрунтується на комплексному застосуванні змін у законодавстві (щодо складу та
специфікації витрат, що не враховуються при регулюванні цін та тарифів; виборі
можливих структур та видів тарифів на послуги субʼєктів природних монополій на
залізничному транспорті; визначенні структури доходів, які залежать від

6
регуляторної бази активів), використанні інструментів конкурентної політики та
адвокатуванні конкуренції. Це дозволяє створити умови для підвищення
ефективності функціонування та управління залізничними підприємствами.
Побудовано схему RAB-регулювання при лібералізації ціноутворення у
вказаних секторах залізничних підприємств, розроблено механізм застосування
АМКУ у якості суб’єкту адвокатування конкуренції, запропоновано фреймворк
побудови ціноутворення при RAB-регулюванні у досліджуваних секторах
залізничних підприємств. Побудовано блок-схему алгоритму визначення економічної
доцільності лібералізації ціноутворення при впровадження RAB-регулювання.
Запропонований підхід дозволяє в залежності від сценаріїв та його параметрів
розрахувати вихідні параметри (рівень витрат, необхідну валову виручку, величину
зміни тарифів на довгостроковий період) та застосовувати результати при
стимулюючому регулюванні, що створює підґрунтя для прийняття обґрунтованих
управлінських рішень. Отримані результати для чотирьох сценаріїв, де обиралися
різні стратегії оновлення основних засобів та інвестування. У якості результатів для
4-х сценаріїв розвитку залізничного транспорту отримано значення необхідної
валової виручки, рівня тарифів, величини зміни тарифів, зносу основних засобів та ін.
Проведена оцінка варіантів лібералізації ціноутворення в потенційно
конкурентних секторах діяльності показує, що застосування обраних сценаріїв при
впровадженні RAB-регулювання дозволяє знизити динаміку зростання тарифів, що
менше динаміки прогнозованих значень індексу тарифів на вантажні залізничні
перевезення та прогнозованого середньорічного індексу тарифів 50,43%.
Запропоновано концептуальний підхід до лібералізації ціноутворення на
залізничному транспорті України, що базується на адвокатуванні конкуренції,
розробці сценаріїв, які ґрунтуються на стратегії оновлення основних засобів,
формуванні тарифного меню (сукупності груп показників за кожним сценарієм).
Зазначені сценарії розробляються за допомогою сценарного планування та
прогнозування, стимулюючого RAB-регулювання при використанні формульних
структур, попередженні необґрунтованого збільшення витрат та потужностей,

7
врахуванні стимулів, що спрямовані на лібералізацію ціноутворення в потенційно
конкурентних секторах діяльності залізничних підприємств. Реалізація
запропонованого підходу сприятиме позитивним змінам за всіма напрямами та
складовими процесу лібералізації ціноутворення та дозволить залучати на
довгостроковий період інвестиції, знижувати інвестиційні ризики та витрати по
обслуговуванню залученого капіталу.
Запропоновані рекомендації та пропозиції сприятимуть підвищенню
ефективності діяльності залізничних підприємств та розвитку конкуренції на
залізниці. Їхнє практичне впровадження в систему організаційно-економічного
забезпечення перевезень вантажів сприяє лібералізації ціноутворення у потенційно
конкурентних секторах діяльності залізничних підприємств. Наукові розробки, що
одержані в результаті виконаного дослідження, були застосовані в таких
нормативних документах: «Методичні рекомендації щодо формування доходів від
плати за користування вагонами на під’їзних коліях субʼєктів перевізного процесу в
ПАТ «Укрзалізниця» (2016 р., державний реєстраційний номер 0115U006858),
«Методичні рекомендації щодо формування фінансової звітності з доходних
надходжень від вантажних перевезень з розрахунками через ЄРЦ в
ПАТ «Укрзалізниця» (2016 р., державний реєстраційний номер 0115U006860).
Ключові слова: лібералізація ціноутворення, залізничні підприємства,
потенційно конкурентні сектори діяльності, стимулююче регулювання, монополії.