Транснаціональний фактор модернізації економіки Республіки Корея

Гурмак В.М. Транснаціональний фактор модернізації економіки
Республіки Корея. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і
міжнародні економічні відносини. ДВНЗ «Київський національний
економічний університет імені Вадима Гетьмана». – Київ, 2018.
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню секторальної
структури та експортної спеціалізації корейських мультинаціональних
корпорацій та визначенню можливостей для застосування корейського
досвіду в економіці України.
У першому розділі досліджено вплив транснаціоналізації на процеси
економічної модернізації в умовах глобалізації, проаналізовані інноваційні
стратегії ТНК та особливості розвитку корпоративних засад функціонування
економіки Республіки Корея.
У другому розділі виявлено вплив ТНК на модернізацію галузевої
структури економіки країни, формування експортно орієнтованої та
інноваційної моделі розвитку економіки.
У третьому розіділі здійснено аналіз результативності показників
діяльності корейських корпорацій, досліджено особливості формування
креативної економіки в країні, обґрунтовано можливості застосування
корейського досвіду в стратегії модернізації економіки в Україні та визначені
перспективи корейсько-українського співробітництва у сфері інформаційно-
комунікаційних технологій.
Конкретні наукові результати, що характеризують новизну дослідження,
полягають у такому:
уперше:
− обґрунтована транснаціональна модель модернізації південно-
корейської економіки як комплексного державно-приватного механізму 3
докорінного оновлення основного капіталу та організаційно-економічних
структур у науковій, інвестиційній, виробничій та соціальній сферах
діяльності шляхом поєднання інтересів невеликого кола корейських ТНК і
суб’єктів національного бізнесу різних форм власності (індивідуальної,
кооперативної, акціонерної, муніципальної та державної), що забезпечує якісні
структурні зміни в суспільстві, які відповідають традиційним цінностям та
новій системі інтересів та пріоритетів (суспільна консолідація на основі
інноваційного мислення, розвиток високотехнологічних галузей у руслі
формування економіки знань та креативної економіки на основі
інтелектуалізації та диджиталізації, селективна глобальна відкритість),
включає ідентифіковані ключові взаємопов’язані компоненти державного
стимулювання розвитку інноваційної сфери, що формуються і розвиваються
під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів;
удосконалено:
− характеристику соціально-економічної сутності чеболів як унікальної
та специфічної форми державно-корпоративних відносин південнокорейського
бізнесу, які являють собою комерційні утворення, конгломерати формально
самостійних фірм, що знаходяться у власності певних сімей з єдиним
адміністративним і фінансовим контролем у вертикально інтегрованих
ієрархічно вибудованих структурах; діючи в секторах високотехнологічного
матеріального виробництва (електроніка та напівпровідники, телекомунікаційне
обладнання, суднобудування, автомобілебудування, хімічна та фармацевтична
індустрія) і входячи до ТОП-500 світових ТНК, вони є базисом модернізації
господарської системи Кореї, в основі якої закладено мораль конфуціанства з
відданістю роботодавцю і суворою системою старшинства та значною роллю
тісних сімейних зв’язків у ділових і громадських відносинах;
− сутнісні операційні, функціональні та логістичні характеристики
глобальних ланцюгів створення доданої вартості, притаманні сучасному етапу
глобалізації внаслідок посилення міжнародної мережевізації та локальної
фрагментації виробництва за умов лібералізації торгівлі та інвестицій; 4
визначено, що найбільша додана вартість створюється в результаті діяльності
в сфері послуг (дослідження і розробки, дизайн, маркетинг, стандартизація,
логістика та обслуговування), куди спрямовується більше половини світових
прямих іноземних інвестицій ТНК; доведено, що залучення українських
компаній до глобальних ланцюгів створення доданої вартості насамперед
шляхом аутсорсингу та фрілансу у сфері ІКТ, розширить доступ до зовнішніх
ринків, що сприятиме модернізації технологій та якісним змінам в людському
та інтелектуальному капіталі за рахунок освоєння нових компетенцій та
розвитку креативного капіталу;
− характеристики стратегічних альянсів, що посідають особливе місце в
стратегіях високотехнологічних ТНК для підвищення глобальної
конкурентоспроможності з орієнтацією на багатофакторний синергетичний
ефект при виході та закріпленні на висококонкурентних олігопольних ринках;
це проілюстровано на прикладі успішної реалізації спільних проектів компанії
Samsung з компаніями Intel (розробка пристроїв оперативної пам’яті), Toshiba
Thomson (DVD-плеєри й відеомагнітофони), Compaqі Siemens
(мікропроцесори), Cisco System (кабельні модеми);
набули подальшого розвитку:
− комплексна оцінка транснаціоналізації економіки Республіки Корея у
частині характеристики тенденцій трансформації стратегій міжнародної
торговельної та інвестиційної діяльності корейських ТНК: концентрація
діяльності на найбільш динамічних сферах діяльності; збільшення обсягів
прямих зарубіжних інвестицій та їх галузева диверсифікація; орієнтація на
високоприбуткові зарубіжні ринки інноваційної продукції; інвестування
капіталу у систему генерації поширення знань, інновацій і технологій;
координація міжнародної діяльності у рамках глобальних виробничо-збутових
ланцюжків; обґрунтовано мотиваційні ефекти використання корпораціями не
акціонерних форм інвестиційного співробітництва;
− обґрунтування домінуючого значення чеболів в економіці Республіки
Корея (частка в ВНП провідної п’ятірки чеболів – Samsung, Hyundai, Daewoo, 5
LG, Ssang Young, становить понад 55 %), де вони є осередками промислового
та інноваційного розвитку, основними експортерами, забезпечуючи
міжнародну конкурентоспроможність, створюють значну кількість робочих
місць, впливають на підвищення соціально-економічних стандартів життя
населення при забезпеченні провідної ролі державних інтересів;
− ідентифікація визначальних компонентів інноваційної моделі
Республіки Корея як інтегративної складової модернізації економіки країни,
що включає державне фінансування та підтримку науки, досліджень і
розробок, підготовки кваліфікованих кадрів, інноваційної діяльності
корпорацій, міських високотехнологічних індустріальних комплексів та
наукоградів; підтверджено, що найкращого результату в інноваційному
розвитку досягають компанії, які ефективно використовують власні і наукові
ресурси, при високій інтегрованості в глобальні дослідницькі та професійні
мережі;
− обґрунтування можливостей і напрямів імплементації в Україні
досвіду Республіки Корея стосовно цільової транснаціоналізації економіки,
насамперед через створення українських ТНК в пріоритетних значимих
інноваційних галузях зокрема, у IT секторі, нафтогазовій сфері,
альтернативній енергетиці, машинобудуванні, фармацевтичній індустрії,
високотехнологічному сільськогосподарському виробництві та
інтелектуально-містких послугах – інжиніринг, промисловий дизайн,
програмування, науково-дослідна діяльність; за умов цілеспрямованої
державної політики це сприятиме становленню в Україні економіки знань з
ефективною інтеграцією в глобальний ринок праці.
Практичні рекомендації мають важливе значення, оскільки вони
можуть слугувати методологічною базою розроблення стратегії модернізації
української економіки на основі транснаціоналізації та взаємодії
транснаціональних компаній з вітчизняним бізнесом в умовах формування
креативної знаннєвої економіки. 6
Практичне значення одержаних результатів підтверджується довідками
аудиторської компанії ТОВ «УПК-Аудит Лтд» в сфері консалтингу
транснаціональних компаній в різних сегментах українського ринку в межах
надання консультацій з питань ефективного менеджменту в сучасних умовах
глобалізації і транснаціоналізації (довідка № 178/Г-06 від 20.06.2017); в
консультативній діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю
«Стратегічний Партнер» в процесі проведення аудиту та надання
консультацій іноземним компаніям та вітчизняним компаніям, в тому числі і
таким, що є транснаціональними, стосовно впровадження сучасних практик
менеджменту та обґрунтування доцільності впровадження певних форм
роботи в Україні, залучення ПІІ та співпраці у високотехнологічних галузях
(довідка № 127/04-2017 від 08.04.2017); упроваджені в діяльність
аудиторської компанії «Кроу Хорват Ей Сі Україна» в процесі оцінки
інвестиційних проектів, зокрема міжнародних, залучення коштів
транснаціональних компаній, що присутні на українському ринку, в
наукомісткі проекти та програми розвитку територій в рамках наукових
парків та технополісів (довідка № 014-СП-07 від 01.06.2017). Матеріали та
результати дослідження упроваджено у навчальний процес ДВНЗ «Київський
національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» під час
розроблення робочих програм, науково-методичного забезпечення та
викладання дисциплін «Міжнародний менеджмент», «Міжнародний
інноваційний менеджмент» та «ТНК» (довідка № 01/102 від 23.06.2017).
Матеріали та результати дослідження упроваджено також у навчальний
процес ДВНЗ «Навчально-науковий інститут Міжнародних відносин
Національного авіаційного університету» кафедри міжнародних економічних
відносин і бізнесу при викладанні дисциплін «Глобальні проблеми світового
господарства і МЕВ» стосовно особливостей сучасних світових процесів
транснаціоналізації та «Міжнародна економічна діяльність України»
стосовно проблем залучення зарубіжних ТНК в економіку України (довідка
№ 158/15 від 29.06.2017). 7
Ключові слова: транснаціоналізація, глобалізація, міжнародна компанія,
міжнародний менеджмент, ТНК, чеболь, економіка Республіки Корея,
національна інноваційна політика, креативна економіка, інноваційні центри.