Глобальні детермінанти розвитку ринків цінних паперів

Ананьєв М.Ю. Глобальні детермінанти розвитку ринків цінних паперів. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за
спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини.
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». –
Київ, 2018.

Зміст анотації. Дисертацію присвячено комплексному дослідженню
глобальних детермінант розвитку ринків цінних паперів, їх ідентифікації, оцінці,
виявлення новітніх викликів та обґрунтуванню умов і заходів щодо побудови
збалансованої моделі світового ринку цінних паперів.
У межах постіндустріальної парадигми еволюційного розвитку обґрунтовано
глобальні детермінанти трансформації ринку цінних паперів на основі авторського
концептуального підходу, що включає: ідентифікацію їх критеріїв, виокремлення
моделей ринкової корпоративної поведінки, історичну періодизацію розвитку
відносин і механізмів у сфері цінних паперів. Ідентифіковано глобальні
детермінанти його розвитку, зокрема: діджиталізація та віртуалізація,
інструментальна диверсифікація, всеохоплююча інституціоналізація, регуляторна
уніфікація, кризовість та турбулентність. Проведено комплексне наукове
дослідження глобальних детермінант розвитку ринків цінних паперів на основі
систем факторів: фундаментальних, інформаційно-технологічних та організаційно-
регуляторних; показано, що кожна із зазначених систем охоплює відповідну
множину чинників: раціональні очікування учасників ринку, соціальні норми,
форма держави, інформаційно-комунікаційні технології, модель регуляції ринку,
інфраструктурне облаштування ринку, повнота законодавства та міра інтегрованості
в глобальний фінансовий простір. При досліджені сучасних викликів глобального
ринку цінних паперів, запропоновано напрямки їх нейтралізації, зокрема: 3

інституційних інструментів та регуляторних важелів. Перший передбачає перехід до
наднаціонального регулювання глобального ринку цінних паперів через створення
Інклюзивної моделі глобальної регулювання фінансового ринку, а також створення
збалансованої моделі світового ринку цінних паперів. Другий – включає набір
складових світової фінансової політики, що зосереджені в реалізації: ефективної
монетарної політики, диференційованих відсоткових ставок, ефективному
управлінню державними цінним паперами, активної і пасивної моделі відсоткових
ставок, розмежування операцій з клієнтськими коштами і власними, обліку та
особливому контролю за системно важливими фінансовими організаціями.
В досліджені здійснено періодизацію розвитку ринків цінних паперів в
світовій економіці. Виділено 6 етапів його розвитку: античний ринок цінних паперів
(до V ст. н.е.); середньовічний ринок цінних паперів (період з XI по XV ст.);
зародження базових інструментів (XVI – XVIII ст.); інтернаціоналізаційний (XIX ст.
– початок ХХ ст.).; державно-регулятивний (середина ХХ ст.) та глобалізаційний
(кінець ХХ ст. – початок ХХІ ст.); виокремлено критерії та їх характерні риси етапів
еволюції світового ринку цінних паперів. Дана періодизація є комплексною та
повною, що охоплює всю історію розвитку ринків цінних паперів, що згадуються в
джерелах роботи на противагу існуючим, що досліджують історію фрагментарно.
Досліджено роль інструментів монетарної політики в розвитку ринків цінних
паперів. На підставі успішної світової практики (США, ЄС, Японія), здійснено
спробу розмежувати інструменти центрального банку від його завдань в реалізації
грошової політики. Встановлено, що обмінний курс, інфляція, відсоткові ставки – це
інструменти монетарної політики, і ніяк не можуть виступати в ролі її завдань/цілей,
що має місце на сьогодні в законодавстві України; пропонується змінити існуючі
завдання монетарної політики центрального банку на наступні: рівень/темпи
економічного зростання; зайнятість/рівень безробіття; вартість кредитних грошей;
альтернативність залучення коштів на вигідних умовах; продуктивність праці;
купівельна спроможність громадянина; забезпечення стабільності фінансової
системи і попередження системних ризиків на фінансових ринках; забезпечення
суспільної довіри до фінансової системи країни. 4

Удосконалено методику оцінки впливу інструментів монетарної політики
(грошової емісії, кредитної відсоткової ставки) на масштаби капіталізації
лістингових компаній засобами економетричного моделювання з попередньо
проведеним групуванням обраної вибірки із 47 країн методом кластеризації,
враховуючи різні рівні розвитку ринків акцій за такими параметрами – вартість
лістингових компаній, обсяг торгів лістинговими акціями, кількість лістингових
компаній; це дало змогу розвинути існуючі підходи щодо вдосконалення монетарної
політики центральних банків країн з метою розвитку ринку акцій, покращення
інвестиційного клімату та залучення іноземних інвестицій.
В роботі проведено дослідження новітніх викликів фінансового глобалізму за
характером впливу на світовий ринок цінних паперів з угрупуванням їх на:
організаційні (виклики, що стосуються питань побудови глобальної архітектури
ринку цінних паперів, вирішення проблем його фрагментації та координації дій);
регулятивні (виклики, пов’язані зі створенням глобальної системи регулювання та
моніторингу; попередження ризиків та їх усунення; захист прав споживачів
міжнародних фінансових послуг; механізми відновлення їх порушених прав;
забезпечення прозорості ринку в глобальному масштабі); технологічні (виклики,
пов’язані із сучасними фінансовими інноваціями та технологією торгівлі,
технічними збоями як програмного забезпечення так і обладнання, кібербезпекою);
інформаційні (виклики, що виникають в результаті інформаційної асиметрії, питань
захисту інформації у віртуальному просторі); економічні (виклики, що
характеризуються глобальними дисбалансами у економічних відносинах між
країнами, глобальними економічними шоками, різним рівнем розвитку країн світу);
культурологічні (виклики, що включають конфлікти різних систем цінностей, їх
неузгодженість та протиріччя); правові (виклики, пов’язанні зі зростаючою
потребою глобальних учасників в нормах загального міжнародного права, які були б
легітимними та діючими); судові (виклики щодо ефективності захисту своїх прав та
власності в глобальному розрізі; неможливість одержання об’єктивних судових
рішень в умовах конфліктів між країнами та їх конкуренції; виникає необхідність в
створенні міжнародних універсальних судових інстанцій). 5

Надані пропозиції щодо налаштування інфраструктурних та регулятивних
параметрів вітчизняної фінансової системи задля успішної її інтеграції в глобальний
фінансовий простір; запропоновано інформаційно-інтегровану модель регулювання
фінансового ринку України, що складається з чотирьох рівнів: регулятивний;
інфраструктурний; рівень споживачів інфраструктурних послуг; рівень споживачів
фінансових послуг; пропонується створення мегарегулятора на фінансовому ринку
на базі НБУ із зміною його місії (цілей), компетенцій та організаційної структури;
для координації діяльності на фінансовому ринку з іншими органами влади,
пропонується створити – Національну фінансову раду; для підвищення
конкурентоспроможності інфраструктури вітчизняного ринку цінних паперів,
збільшення його ліквідності, зручності в управлінні своїм інвестиційним портфелем,
зменшення вартості трансакцій, запропоновано утворення холдингової компанії в
формі публічного акціонерного товариства, власника інфраструктурних об’єктів:
Центральної біржі, Розрахункового центру та Центрального депозитарію; в
авторській моделі вітчизняної інфраструктури ринку цінних паперів запропонована
можливість прямого доступу на фондову біржу фізичним та юридичним особам
задля зменшення вартості транзакцій та ризиків; запропоновано створення на
фінансовому ринку України – фондів гарантування незаконно втрачених грошових
коштів споживачів фінансових послуг;
Наводяться підходи щодо поєднання державного і приватного регулювання
фінансового ринку через створення впливової саморегулівної організації;
пропонується надати їй повноваження з сертифікації відповідних учасників
фінансового ринку, розробки етики ведення бізнесу в фінансовій сфері та механізмів
контролю і впливу на порушників норм та правил поведінки на ринку: ініціювання
розслідування, збір доказової бази в межах своєї компетенції, накладення штрафів,
позбавлення членства, внесення до публічного «чорного списку».
Здійснено дослідження сутності та структури загального процесу
глобалізації, виокремлено: економічну, політичну, соціальну, екологічну, правову,
військову та інші складові; встановлено, що базисом для загальної глобалізації є
розвиток форм та засобів комунікацій; розглянуто вплив глобалізації на 6

трансформацію національних ринків цінних паперів через: лібералізацію,
дерегуляцію, інституціоналізацію, інтернаціоналізацію інструментів, учасників,
інститутів та переходу до наднаціонального регулювання, моніторингу,
нейтралізації загроз ринку.
В роботі дістав подальшого розвитку понятійний апарат стосовно ринку
цінних паперів як комплексної системи суспільних відносин з приводу випуску,
обігу та обліку фінансових інструментів, розрахунків за ними, регулювання
правовідносин учасників ринку та його функціональної архітектоніки, яка, з одного
боку, відображає масштаб ринку цінних паперів через обсяги торгів за видами
цінних паперів, ступінь інтегрованості національних ринків цінних паперів до
світового, а з другого – трансверсальність зв’язків з їх оптимізацією щодо реалізації
функцій та індикації ринкових трансформацій.
У дисертації проведене комплексне дослідження глобальних детермінант
розвитку ринків цінних паперів та їх аналіз на основі систем факторів:
фундаментальних, інформаційно-технологічних та організаційно-регуляторних.
Проаналізовано визначальні фактори впливу, а також аргументовано пропозиції
щодо побудови збалансованої моделі світового ринку цінних паперів. Інформаційна
епоха підштовхує до зміни наукової парадигми ринку цінних паперів, що існувала в
ХХ-му столітті. Руйнуються традиційні уявлення щодо національного підходу в
організації ринку цінних паперів в сторону утворення глобальних інститутів та
систем взаємодії, регулювання та санкцій.
Практичне значення одержаних результатів можуть бути використані в
діяльності органів виконавчої влади щодо стратегічних цілей і пріоритетів
фінансової політики України в умовах глобалізації. Одержані результати
підтверджується довідками: Комітету Верховної Ради України з питань фінансової
політики і банківської діяльності при розробці законів та їх проектів щодо:
розширення спектру державних цінних паперів, відновлення довіри до банківської
системи України, механізмів захисту учасників ринку цінних паперів, консолідації
функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг, стимулювання
участі громадян у інвестиційній діяльності та недержавному пенсійному
забезпеченні, лібералізації валютних операцій (довідка від 13.12.2017 р.); Апарату
Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку при розробці
нормативно-правових актів щодо побудови сучасної регулятивної, торгової та
розрахунково-клірингової інфраструктур ринку цінних паперів України в контексті
Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 р. (довідка
від № 07/25224 від 10.11.2017 р.); ДВНЗ «Київський національний економічний
університет імені Вадима Гетьмана» (довідка від 20.11.2017 р.) про використання
теоретичних напрацювань і висновків дисертаційного дослідження в навчальному
процесі у ході викладання дисциплін «Фондовий ринок», «Торгівля цінними
паперами», «Міжнародні фінанси» та «Фінанси міжнародних корпорацій»
студентам.
Ключові слова: глобальні детермінанти розвитку ринків цінних паперів,
теорії ринку цінних паперів, системи факторів, наднаціональне регулювання,
неотеричні виклики, збалансована модель, монетарна політика, фрагментарність
ринку.