Імперативи та сценарії формування глобальної валютної системи

Ковбаса В. А. Імперативи та сценарії формування глобальної валютної
системи. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за
спеціальністю 08.00.02 «Світове господарство і міжнародні економічні відносини» -
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»,
Київ, 2018.
Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню сценаріїв
трансформації світової валютної системи в умовах наростання її внутрішніх
суперечностей.
У першому розділі дисертації обґрунтовано парадигмальні засади
функціонування глобальної валютної системи та виявлено детермінанти її
формування.
У другому розділі дисертації охарактеризовано сценарії трансформації
світової валютної системи на основі домінування долара США, визначено тенденції
та перспективи формування глобальної валютної системи на базі існуючих та
запланованих регіональних валютних систем, а також дано комплексну оцінку
альтернативних сценаріїв трансформації світової валютної системи.
У третьому розділі дисертації окреслено стратегічні цілі та концептуальні
засади формування нових інститутів глобальної валютної системи, визначено
необхідні напрями та існуючі тенденції модифікації діючих регулюючих інститутів
світової валютної системи, а також дано характеристику особливостей інституційної
взаємодії світової валютної системи з національною.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні передумов та
формулюванні автором парадигми формування глобальної валютної системи на
основі системного аналізу варіативних сценаріїв, а також обґрунтуванні
інституційних механізмів її ефективного функціонування.
уперше одержано:
- сформульовано парадигму глобальної валютної системи, ключовими
складниками якої є: принципи побудови (діджиталізований валютний стандарт, 3

оптимальність структур міжнародних резервів, конвергенція монетарних політик
світових лідерів, транспарентність режимів курсоутворення, гнучкість монетарного
регулювання, уніфікованість режиму міжнародних фінансових ринків,
збалансованість товарної та грошової мас, забезпеченість міжнародної ліквідності);
механізми (посилення ролі міжнародних монетарних регуляторів, диверсифікація
структури золотовалютних резервів, мережевізація монетарних зв’язків, управління
монетарними ризиками, мінімізація валютних обмежень); характерні суб’єктні
взаємозв’язки глобального валютного ринку (глобальна фінансивізація, вільний
вибір режиму валютного курсу, доступність міжнародної валютної ліквідності
депресивним країнам, уніфікованість основних форм міжнародних розрахунків,
спільні дії центральних банків світових лідерів). В межах інституційної
архітектоніки валютної системи сформульовано її глобально-регіональну структуру
(наднаціональні, регіональні, національні, приватні інститути, мережі) та центри
прийняття рішень (МВФ, Банк міжнародних розрахунків, регіональні центральні
банки та валютні фонди, національні монетарні регулятори, інструментальні мережі,
Центральний банк об’єднання та Агенція забезпечення монетарної стабільності
третіх країн). Ідентифіковано ключові глобалізаційні імперативи формування
глобальної валютної системи – транснаціоналізація, регіоналізація та кластерна
локалізація бізнесу; диверсифікація операційної діяльності на ринках товарів,
послуг, інвестицій; продукування і безпрецедентна динамізація обігу криптовалют;
посилення асиметричності фінансових ринків та монетарних політик; критичне
зростання взаємних боргових зобов’язань;
удосконалено:
- обґрунтування механізмів та напрямів розширення функціональної
структури міжнародних фінансових інститутів (МВФ, Банк міжнародних
розрахунків, Базельський комітет з банківського нагляду, Комітет з глобальної
фінансової системи, Комітет з питань платежів та ринкової інфраструктури,
Інститут з проблем фінансової стабільності, Рада фінансової стабільності) за
рахунок надання МВФ офіційного статусу кредитора останньої інстанції,
збільшення кредитного портфелю організації, координування мереж свопових ліній 4

БМР, надання індикативних повноважень Раді фінансової стабільності та
Базельському комітету з банківського нагляду, забезпечення паритетної можливості
репрезентації голосів країн, а також заснування нових інститутів у вигляді мереж
свопових ліній та пулів умовних резервів, які за збереження сценарію гегемонії
долара сприятимуть посиленню гнучкості руху короткострокових капіталів за умов
розгортання валютних криз та знизять ризики, що стабілізує кон’юнктуру
фінансових ринків. В ситуації розвитку сценарію монетарного союзу США та
Єврозони обґрунтовано створення спільного центрального банку такого
угруповання та подано механізми коротко- та середньострокової підтримки як
членів угруповання (вирівнювання взаємних платіжних балансів, програми
конвергенції територій та довгострокового кредитування економіки), так і третіх
країн (залучення позик через мережі свопових ліній в Агенції забезпечення
монетарної стабільності третіх країн та співпрацю з діючими монетарними
регуляторами) у випадку появи кризових явищ в монетарній сфері, що також
сприятиме підвищенню міри стабільності системи без зниження її адаптивності;
- критеріальну оцінку кризових явищ в українській валютній системі
(хронічно висока інфляція, перманентна девальвація гривні, завищена ставка
рефінансування, значні обсяги зовнішнього боргового навантаження, низький рівень
покриття імпорту золотовалютними резервами, залежність курсу від цін на
сировинні товари) та їх причинну обумовленість (зростання негативних очікувань
потенційних інвесторів, доларизація української економіки, політичні кризи,
наявність збройного конфлікту, розквіт валютного чорного ринку, відставання
динаміки макроекономічних показників від розвинених країн, зростаюча недовіра
населення до банківської системи, низький рівень фінансової грамотності
населення, природні та техногенні катастрофи); обґрунтовано механізми подолання
цієї кризи, які носять як загальноекономічний характер (стимулювання інвестицій
через спрощення процедур ведення бізнесу, гарантування правової захищеності,
стимулювання експорту, зниження дефіциту державного бюджету, вступ України до
Банку міжнародних розрахунків та супутніх організацій), так і монетарний
(підтримка керованого плаваючого валютного курсу, що поєднує певну міру 5

стабільності обмінного курсу та можливість досягнення монетарних цілей
державою, пом’якшення доларизації, продовження політики інфляційного
таргетування з подальшим зняттям валютних обмежень, поступове зниження
облікової ставки НБУ);
дістало подальший розвиток:
- методичні підходи щодо визначення домінантної валюти у глобальній
валютній системі на основі експертних оцінок через призму виконання нею
основних функцій грошей (міри вартості, засобу обігу, засобу платежу, засобу
нагромадження та світових грошей), результатом чого стало виокремлення
сценарію формування глобальної валютної системи із перетворенням долара США
(частка в міжнародних розрахунках – 53,49%, резервах – 65,34%, частка США у
світовому ВВП (за ПКС) – 15,41%, у світовій торгівлі – 11,99%) в
гегемонічну валюту, зважаючи на стабільність курсу, високий міжнародний попит,
підтримку рівня ліквідності з боку емітента, стабільну та прогнозовану
монетарну політику США. Ідентифіковано логіку розвитку такого сценарію та його
суб’єктну диспозицію, а також надано його переваги: еволюційність змін,
низька ризикованість, збереження диспозиції суб’єктів у монетарній сфері, високий
рівень адаптивності системи тощо;
- сценарій монетарного союзу США та Єврозони (розроблено
Р. Манделом, Ч. Куа, Дж. Роджерсом), що передбачає побудову глобальної валютної
системи на основі кошика прив’язаних долара і євро в перспективі 20-30 років за
ініціативи США та держав ЄС за рахунок формування спільної електронної валюти
на базі кошика валют, що пов’язані між собою механізмом валютної змії, жорсткої
фіксація валют між собою, впровадження спільної валюти. Визначено перспективу
діяльності основних груп суб’єктів (існуючі міжнародні та регіональні монетарні
інститути, держави, нові монетарні інститути, що включатимуть центральний банк
монетарного союзу та Агенцію забезпечення монетарної стабільності третіх країн)
та сформульовано переваги сценарію: висока стабільність системи, вищий рівень
міжнародного поділу праці, наявність «монетарного якоря», консолідована
підтримка ЄС та США.
- виокремлено передумови та специфіку функціонування
комплементарних валютних систем та їх впровадження на рівні депресивних
економічних мікрорайонів, країн та регіонів. Дано прогностичну оцінку
функціонування криптовалюти в якості світової, яка є ексклюзивним продуктом
цифрового середовища з властивими тільки їй особливими якостями (миттєве
переміщення і розрахунки; неможливість підробки, дублювання, заборони;
обмеженість способів отримання; захищеність). Проілюстровано суперечливий
характер її впровадження через обмеженість регулювання, високу волатильність та
енерговитратність, необхідність утримувати великі бази даних, необмежені
можливості тінізації, спекулятивізації та офшоризації бізнесу. Показано, що
безпрецедентне зростання кількості криптовалют (за 2009-2017 рр. – більше двох
тисяч), ініціативи країн впровадити власні криптовалюти роблять малоймовірною
таку перспективу.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані в результаті
дисертаційного дослідження висновки і укладені автором практичні рекомендації
мають важливе значення, оскільки можуть стати основою для підготовки
загальнодержавних програм, стратегій та доктрин в рамках встановлення цілей
монетарної політики та розробки системи її ефективного регулювання в Україні.
Практичне значення одержаних результатів підтверджується довідками
Міністерства фінансів України (довідка №14020-12-5/9436 від 16.04.2018 р.),
ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (довідка №001-11/1511 від
21.03.2018 р.), ТОВ «Innovaventis» (довідка №002 від 14.03.2018 р.),
ТОВ «Техкомплект К» (довідка №2103-05 від 21.03.2018 р.). Матеріали і результати
дослідження упроваджено в навчальний процес ДВНЗ «Київський національний
економічний університет імені Вадима Гетьмана» під час викладання дисциплін
бакалаврського рівня: «Міжнародна економіка», «Міжнародна безпека», «Тренінг
(Міжнародна економіка)» (довідка від 07.03.2018 р.).
Ключові слова: світова валютна система, фіксований валютний курс,
плаваючий валютний курс, монетарні теорії, доларизація, валютний союз, спільна
валюта, комплементарна валюта, демередж, криптовалюта.