Модернізація системи оподаткування доходів фізичних осіб в Україні

Іванюк В.Е. Модернізація системи оподаткування доходів фізичних осіб в
Україні. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за
спеціальністю 08.00.08 «Гроші, фінанси і кредит». – Київський національний
університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України, Київський
національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки
України, Київ, 2019.
Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методологічних основ
оподаткування доходів фізичних осіб, розробці рекомендацій по його модернізації.
Реалізація поставленої мети зумовила вирішення таких завдань:
- уточнити зміст поняття «доходи фізичних осіб» як основи формування
приватних фінансів та бази оподаткування;
- визначити об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та
особливості оподаткування окремих видів доходів фізичних осіб;
- узагальнити світовий досвід застосування моделей оподаткування доходів
фізичних осіб та виокремити їх основні елементи, які доцільно впровадити в
Україні;
- оцінити загальний стан фінансової спроможності фізичних осіб та
визначити потенціал для застосування стимулюючого податкового регулювання у
напрямі зміцнення приватних фінансів;
- визначити соціально-економічну ефективність та виявити суперечності
механізму функціонування системи оподаткування доходів фізичних осіб в
Україні;
- удосконалити теоретичні засади побудови ефективної системи
оподаткування доходів фізичних осіб, як основи формування приватних та
публічних фінансів;
- визначити напрями модернізації системи оподаткування доходів фізичних
осіб в Україні шляхом обґрунтування її моделі; 3

- запропонувати шляхи забезпечення розподільчої функції системи
оподаткування доходів фізичних осіб на рівні місцевих бюджетів.
Основні положення дисертаційної роботи, що містять елементи наукової
новизни, полягають в наступному:
удосконалено:
- підходи до модернізації системи оподаткування доходів фізичних осіб
шляхом запровадження шестиступеневої прогресивно-регресивної моделі податку, в
основу побудови податкової шкали якої покладено неоподатковуваний мінімум в
розмірі об’єктивної величини прожиткового мінімуму, а при оподаткуванні
сукупного доходу домогосподарства (сім’ї) – об’єктивної величини прожиткового
мінімуму з розрахунку на кожного члена такого домогосподарства (сім’ї), з метою
стимулювання переходу на оподаткування сукупного доходу домогосподарства, що
суттєво підвищить платоспроможність приватних фінансів;
- теоретичні підходи щодо застосування системи коригуючих коефіцієнтів до
ставки податку на доходи фізичних осіб, які враховують майновий, сімейний,
соціальний стан платника податку, регіональний аспект, що дозволить підвищити
соціальну складову системи оподаткування доходів фізичних осіб;
- класифікацію податкових пільг з податку на доходи фізичних осіб шляхом
розширення її за рахунок пільг, орієнтованих на стимулювання платників податків
щодо інвестування в розвиток людського капіталу, покращання середовища
власного проживання, зняття граничних обмежень щодо абсолютних значень їх
розмірів, здійснення заощаджень в організованих формах, що має забезпечити
збільшення присутності приватного грошового ресурсу на споживчому та
фінансовому ринках;
- підходи до структурування складових системи оподаткування доходів
фізичних осіб шляхом включення до них податку на доходи фізичних осіб (при
загальній системі оподаткування), єдиного податку (при спрощеній системі
оподаткування), а також тимчасових платежів, зборів податкового та неподаткового
характеру; запропоновано використовувати в якості опосередкованої форми
оподаткування доходів фізичних осіб майнові податки, зокрема, податок на 4

нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, некомерційного призначення, який
повинен враховуватися в розрахунку остаточного залишку доходу, що підлягає
оподаткуванню;
дістало подальшого розвитку:
- визначення змісту поняття «дохід» як об’єкта оподаткування шляхом
віднесення до доходу будь-якого заробленого чи отриманого нового або прирощеної
частини існуючого активу, який збільшує спроможність його отримувача щодо
споживання, заощаджень та інвестицій, що дозволяє розглядати в якості
повноцінного об’єкта оподаткування лише позитивну різницю, отриману в процесі
трансформації активу в його матеріально-грошовій формі;
- порядок зарахування податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів
на основі паритетності їх статусу в бюджетній системі, за умови запровадження
прогресивно-регресивної моделі, дворівневого податку на доходи фізичних осіб –
загальнодержавного та місцевого; передбачається загальнодержавним податком
оподатковувати надвисокі доходи задля підвищення участі членів суспільства, які
отримують такі доходи, у формуванні ресурсної бази державного та місцевих
бюджетів;
- механізм розподілу надходжень податку на доходи фізичних осіб (в частині,
що зараховується до місцевих бюджетів) між місцевими бюджетами на основі
бюджетної типології, в основу якої слід покласти структуру видаткових
повноважень бюджетів щодо забезпечення членів територіальної громади
відповідними послугами та фінансування інфраструктури, яку утримують місцеві
бюджети, що забезпечить оптимізацію розподілу акумульованих через бюджет
доходів з позиції соціально-економічного розвитку територій, а також кожного
члена громади.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені та
запропоновані в дисертаційній роботі наукові підходи, висновки і практичні
рекомендації поглиблюють розуміння оподаткування доходів фізичних осіб та
мають науково-практичне значення при його удосконаленні. Запропоновані наукові
положення, рекомендації і висновки можуть бути використані як при розробці 5

законодавчих актів щодо удосконалення системи оподаткування доходів фізичних
осіб, так і в навчальному процесі при викладанні економічних дисциплін.
Наукові висновки та результати, зокрема, в частині дослідження напрямів
удосконалення системи оподаткування доходів фізичних осіб в Україні, а саме
удосконалення системи пільг з податку на доходи фізичних осіб, порядку його
адміністрування, спрямовані на підвищення платоспроможної активності фізичних
осіб на споживчому та інвестиційному ринках, збільшення спроможності місцевих
бюджетів щодо забезпечення членів територіальних громад необхідними послугами,
були використані у Державній фіскальній службі України при плануванні її
діяльності (довідка № 18936/6/99-99-13001-01-15 від 31.05.2018 р.).
Викладені в дисертаційній роботі висновки щодо удосконалення
оподаткування та адміністрування податку на доходи фізичних осіб використані в
Американській торгівельній палаті в Україні при обговоренні представниками
бізнес-спільноти пропозицій щодо оподаткування доходів фізичних осіб (довідка
№18-269 від 16.05.2018 р.).
Сформульовані у дисертаційній роботі теоретичні положення та практичні
рекомендації щодо удосконалення системи пільг з податку на доходи фізичних осіб,
порядку його адміністрування, підвищення ролі податку у збільшенні фінансової
спроможності фізичних осіб використані в Міністерстві фінансів України при
підготовці інформаційно-аналітичних матеріалів та при реалізації відповідних
завдань в межах Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 р.
Плану заходів з реалізації Стратегії реформування системи управління державними
фінансами на 2017-2020 роки (довідка № 23-2017 від 14.12.2017 р.).
Основні теоретичні положення дисертаційної роботи були впроваджені у
навчальний процес і використовувалися при розробці та проведенні лекцій і
практичних занять для студентів економічного факультету Київського
національного університету імені Тараса Шевченка спеціальності «Фінанси і
кредит» при викладанні курсу «Податкова система», а саме: порядок оподаткування
податком на доходи фізичних осіб; особливості оподаткування окремих видів
доходів фізичних осіб; світовий досвід оподаткування доходів фізичних осіб
(довідка № 013/252 від 07.06.2018 р.).
Ключові слова: податок на доходи фізичних осіб, доходи фізичних осіб,
система оподаткування доходів фізичних осіб, державні соціальні стандарти,
домогосподарство (сім’я), податкові пільги, приватні фінанси, добробут.