Докія Гуменна: інтелектуальна біографія

Сачко Д. В. Докія Гуменна: інтелектуальна біографія. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні
дисципліни, підготована в Херсонському державному університеті. Захист
здійснюється в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені
Івана Франка. Дрогобич, 2018 р.
Дисертація присвячена реконструкції інтелектуальної біографії української
письменниці Д. Гуменної (1904 – 1996). Висвітлено основні етапи життя і
літературної діяльності в контексті подій вітчизняної та світової історії.
Простежено зміну світоглядних позицій письменниці. Проаналізовано її місце в
радянському літературному процесі 1920 – 1930-х рр. Охарактеризовано
особливості побутового життя та творчої діяльності письменниці в таборах для
переміщених осіб у Європі та США. Визначено джерельну базу та концептуальні
основи історичних студій Д. Гуменної. Стверджено, що в центрі історіософії
письменниці центральне місце займає ідея тотемного минулого українського
народу та гендерне питання. Окреслено особливості міфотворчості письменниці,
її історичні погляди, особливості відтворення нею художніми засобами давньої
історії України, радянської та діаспорної дійсності (протягом ХХ століття).
У першому розділі встановлено репрезентативність джерельної бази,
охарактеризовано основні етапи в історіографії дослідження, визначено
теоретико-методологічні засади написання інтелектуальної біографії
письменниці.
У підрозділі 1.1 систематизовано джерельну базу дослідження та
проаналізовано основні опубліковані та неопубліковані джерельні комплекси. У
дисертації використано матеріали семи архівосховищ України (м. Київ).
Запропоновано таку видову класифікацію джерел: І) документальні джерела, що
засвідчують основні події життя, творчої, професійної та громадської діяльності; 4

ІІ) джерела особового походження – мемуари, щоденники і листування; ІІІ)
художні твори Д. Гуменної; ІV) матеріали періодики представлені переважно у
формі рецензій або оглядів, що відображають рефлексію читацької аудиторії в
українській діаспорі на художній доробок Д. Гуменної; V) матеріали та офіційна
звітність археологічної (1938) та фольклористичної (1939) експедицій, у яких
письменниця брала участь; VІ) підготовчі матеріали до літературних творів, у
тому числі опрацювання наукових праць з історії й археології України, світової
міфології. У підрозділі 1.2 визначено сучасний стан дослідження життя та творчої
діяльності Д. Гуменної в історіографії та літературознавстві, охарактеризовано
теоретично-методологічне підґрунтя дисертаційного дослідження. Враховуючи
міждисциплінарність роботи, історіографічна база дослідження включає дві
тематичні складові: наукові розвідки літературознавчо-мовознавчого та історико-
історіографічного характеру. Історію дослідження життя та творчої діяльності
Д. Гуменної умовно можна поділити на два етапи: перший – прижиттєвий, який
співвідноситься із її літературно-організаційною діяльністю і представлений
переважно рецензіями на її твори; другий – актуальний (після смерті письменниці
у 1996 р.), який характеризується посиленням суспільного та наукового інтересу
до її творчості (серед літературознавців) у незалежній Україні і виводить
дослідження проблематики на фаховий рівень. У роботі було також застосовано
мережевий та ґендерний підхід.
У другому розділі окреслено основні віхи становлення особистості
письменниці, життя та сфери її професійної діяльності протягом 1920-х – на
початку 1940-х рр. та в часи нацистського режиму. У підрозділі 2.1 висвітлено
ранні етапи біографії, соціальне походження, освіту, чинники формування
національної свідомості, літературного хисту та інтересу до історії. Показано
родинне коло та роль традиційного виховання у формуванні світогляду
Д. Гуменної. Докладно висвітлено перші роки її навчання в інституті. Підрозділ
2.2 висвітлює життя, професійну діяльність, еволюцію літературних та наукових
зацікавлень, коло спілкування письменниці за радянського режиму.
Охарактеризовано середовище творчої інтелігенції, літературні течії та 5

письменницькі організації, літературні дискусії часів політики коренізації.
Проаналізовано твори Д. Гуменної, присвячені актуальним проблемам
соціалістичного будівництва (1924 – 1931), а також її членства в Спілці
селянських письменників «Плуг». У підрозділі 2.3 показано, життя та діяльність
письменниці у роки нацистської окупації Києва, коли вона намагалася бути
активною учасницею українського культурного життя, реалізуватись як
письменниця. Визначено особливості співпраці із Спілкою українських
письменників, створеною похідною групою ОУН(м), її літературне оточення у
Києві та Львові протягом Німецько-радянської війни (1941–1945 рр.).
Третій розділ присвячено розквіту творчого потенціалу, літературному
доробоку письменниці, його презентації, літературно-організаційну та видавничу
діяльність таборового періоду і в США. Підрозділ 3.1 відтворює перебіг подій
життя, творчості, громадської діяльності Д. Гуменної у специфічних умовах Ді-пі.
Окрему увагу приділено її членству в Мистецькому українському русі (МУР) в
Баварії (склад правління – У. Самчук, Ю. Шерех, І. Багряний, Ю. Косач,
Б. Подоляк, В. Петров) (1945 – 1949). Визначено роль Д. Гуменної у роботі
журналу «Керма». Проаналізовано творчі контакти письменниці із археологами
П. Курінним та Н. Кордиш, Л. Дражевською. У підрозділі 3.2 відтворено спосіб
життя, літературний доробок та проблеми видання творів письменниці, її роль у
роботі Об’єднання українських письменників «Слово» та її спогади про його
членів. У підрозділі 3.3 охарактеризовано строкате українське інтелектуальне
середовище в Західній Європі та Америці та місце в ньому Д. Гуменної, зміни
пріоритетів молодшого покоління: зсув у системі цінностей від національних до
матеріальних, підтримка національної єдності, культури та віри. Висвітлено
спроби налагодження зв’язків Д. Гуменної із родиною та колегами з України після
проголошення її незалежності.
В четвертому розділі аналізовано загальнотеоретичні засади історичних
поглядів письменниці та їх літературно-художнього відображення, а також
практичне висвітлення конкретно-історичних сюжетів української історії. У
підрозділі 4.1 визначено концептуальні засади історичних студій Д. Гуменної та їх роль у створенні «національного міфу». Досліджено авторське бачення рушійних
сил розвитку українського народу та внутрішніх причин збереження його
самобутності. Показано вплив досліджень міфології народів світу та філософсько-
психологічних вчень Дж. Кемпбелла, Дж. Фрезера, К. Юнга на усталення
історіософських поглядів Д. Гуменної. У підрозділі 4.2 розглянуто особливості
авторського бачення давньої історії України та походження українського народу.
Окреслено коло джерел для реконструкції поглядів Д. Гуменної на окремі епохи
давньої історії України. Осмислено наукове підґрунтя формування уявлень
Д. Гуменної: опрацювання письменницею наукових текстів В. Даниленка,
Т. Пассек, В. Петрова, П. Єфименка, А. Потебні, М. Сумцова, С. Бібікова,
І. Шовкопляса, Б. Гракова та ін., низки історичних, етнографічних, лінгвістичних
джерел. Визначено низький рівень фаховості історичних студій Д. Гуменної, що
пояснюється відсутністю відповідної підготовки авторки, обмеженим доступом до
актуальних досліджень, свідомою вибірковістю і поверховими аналогіями заради
обґрунтування давності українського народу та паритетності його історичних
надбань з великими цивілізаціями.
Підрозділ 4.3 присвячений аналізу особливостей художнього висвітлення
Д. Гуменною трагічних подій новітньої української історії та її прогностичного
бачення майбутнього України: перші спроби колективізації кінця 1920-х рр.,
психологічну деформацію особистості та репресії за тоталітарного режиму, період
нацистської окупації України. Визначено погляд письменниці на перспективи
України у майбутньому Європи.
Ключові слова: Докія Гуменна, інтелектуальна біографія, історичні погляди,
літературний процес, література, еміграція, міфотворчість, рецепція.