Вербальні тексти у народній вишивці кінця ΧΙΧ – першої половини ΧΧ ст.: ґенеза, семантика, прагматика

Волковічер Т. М. Вербальні тексти у народній вишивці кінця ΧΙΧ –
першої половини ΧΧ ст.: ґенеза, семантика, прагматика. – Кваліфікаційна
наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних
наук за спеціальністю 10.01.07 «Фольклористика». – Інститут
мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН
України. – Київ, 2018.
Вербальні тексти у народній вишивці кінця ΧΙΧ – першої половини
ΧΧ ст. досі не були об’єктом спеціального дослідження – ані у
фольклористиці, ані в жодних інших гуманітарних науках. Причина цього –
їхнє так зване «ненародне» походження, адже якраз у цей період стали
популярними друковані взірці для вишивання хрестиком, які відіграли
значну роль, зокрема, й у поширенні написів на текстилі.
Виробники товарів для рукоділля масово пропонували тиражовані
схеми як готових написів для вишивання, так і окремих літер (абетки
кирилиці). Зрозуміло, що, послуговуючись останніми, вишивальниці могли
самостійно складати власні вербальні тексти для їхнього подальшого
нанесення на текстиль. Та в обох випадках це практично завжди були твори,
які вже до цього побутували в усній народній культурі. У першому випадку,
крім того, спрацьовував ефект «бумерангу», коли фольклорний текст (в усній
формі) потрапляв до масової культури (тиражовані схеми для рукоділля),
а потім повертався у народне середовище (вже у вишитому вигляді). Ми як
фольклористи поставили перед собою завдання простежити трансформації,
які відбувалися під час процесу входження продукту масової культури в
народну, і, відповідно, показати фольклорність подібних вишитих творів.
Нами було зібрано доволі вагомий матеріал (1605 одиниць), який
дозволив зробити науковий аналіз усього явища загалом, а не лише його
поодиноких зразків чи деяких сюжетів. Наочно доведено, що вишиті вироби,
які виготовлялися за друкованими схемами для рукоділля, не були 3

«механічними копіями» останніх, а переосмислювалися у народному
середовищі, а нерідко ще й трансформувалися. Під час цього процесу
друкований шаблон – продукт масової культури – перетворювався у
традиційну формулу (або ж повертався у модифікованому вигляді у народну
культуру).
Зібраний нами масив матеріалу показав, що вишиті словесно-візуальні
тексти були не розрізнені, а типові – вони створювалися і побутували за
фольклорними законами. Тобто існував певний перелік словесних та
візуальних 1
формул, який нам вдалося виявити. Ці формули варіювалися і
трансформувалися, що властиво народній культурі загалом. Незважаючи на
те, що у друкованих листках для вишивки містилися схеми літер абетки,
тобто за допомогою них можна було створити свій власний напис (звичайно,
якщо вишивальниця мала принаймі мінімальну грамотність), вишиті словесні
тексти зазвичай були народними.
Наукова новизна дисертації полягає у тому, що вперше: виявлено
феномен епіграфічної вишивки кінця ΧΙΧ – першої половини ΧΧ ст. як
частини народної культури; зібрано системно доволі вагомий матеріал
(1605 світлин текстильних виробів з написами), на основі якого зроблено
певні наукові висновки; запропоновано вивчати вишиті вербально-візуальні
тексти як фольклорні тексти, а також вироблено власну методологічно-
понятійну базу для цього; простежено ґенезу текстильних виробів із
написами кінця ΧΙΧ – першої половини ΧΧ ст. як органічне входження
друкованої продукції (схем) у народне середовище; дано фольклористичний
аналіз епіграфічній вишивці (зокрема, виявлені типові вишиті вербальні та
візуальні формули, а також пов’язані з цим формульні трансформації);
створено Інтерактивний електронний покажчик (як результат виявлення
феномену, збору матеріалу та його фольклористичного аналізу) вишитих
вербально-іконічних текстів (за власним макетом). Крім того, набули

1 З огляду на те, що вербальні тексти у вишивці побутують не відірвано від зображення, ми розглядаємо як
вербальні, так і візуальні формули. 4

подальшого розвитку теорія формульності у фольклористиці, яку можна
застосовувати не тільки на словесному, а й на візуальному матеріалі;
класифікація типів формульних трансформацій: формульної синонімії,
редукції, ампліфікації, контамінації; розуміння можливого впливу контексту
на сам фольклорний текст (як у формальному, так і змістовому плані).
Теоретичні положення та зібраний автором матеріал (1605 світлин
вишитих виробів з написами, а також коментарі і схеми до них), що вперше
вводиться до наукового обігу, може бути використаний для написання
наукових робіт з фольклористики, діалектології, етнології,
мистецтвознавства, культурології тощо. Весь цей масив матеріалу поданий як
Додадок А до дисертації та розміщений на створеному власноруч сайті:
http://volkovicher.com (пароль: 2707). Принцип роботи і структура
Інтерактивного покажчика, сподіваємося, стане у нагоді для підготовки
фахівців з зазначених дисциплін, передусім з теорії фольклористики.
Зокрема, може виявитися корисною наочність формульності текстів (і на
словесному, і на візуальному матеріалі) під час вивчення студентами
відповідної теми.
Особистий внесок здобувача полягає у виявленні феномену вишитих
вербально-іконічних текстів кінця ΧΙΧ – першої половини ΧΧ ст. як
фольклорних текстів та їхньому системному дослідженні. До наукового обігу
залучений матеріал, зібраний автором особисто. Дисертанткою самостійно
(як в ідейному, так і технічному плані) розроблений Інтерактивний
електронний покажчик формул вишитих вербально-іконічних текстів, який
пропонується використовувати як навчально-методичний посібник.
Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях відділу
української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН
України. Результати дослідження пропонувалися для ознайомлення на
22 наукових конференціях, симпозіумах, семінарах в Україні та за кордоном
(Естонській Республіці (м. Тарту), Латвійській Республіці (м. Рига),
Литовській Республіці (м. Вільнюс), Республіці Білорусь (м. Мінськ), 5

Російській Федерації (м. Москва, м. Санкт-Петербург)): Всеукраїнській
науковій конференції за участю молодих учених «Мова, свідомість, художня
творчість, Інтернет у дзеркалі сучасних філологічних студій» (м. Київ,
11 квітня 2013 р.); Сьомих міжнародних фольклористичних читаннях,
присвячених професору Лідії Дунаєвській (м. Київ, 8 червня 2013 р.);
Всеукраїнській науковій конференції за участю молодих учених
«Філологічна наука в інформаційному суспільстві» (м. Київ, 10 квітня
2014 р.); Всеукраїнській науковій конференції «Українська народна культура
в контексті збереження та розбудови державності» (Треті Максимовичівські
читання) (м. Черкаси, 16 вересня 2014 р.); Міжнародній науковій конференції
«Сучасна філологія: парадигми, напрямки, проблеми» (м. Київ, 9 жовтня
2014 р.); Десятій Всеукраїнській науково-практичній конференції
«Українська культурно-мистецька практика в історичній ретроспективі»
(м. Рівне, 15 листопада 2014 р.); Всеукраїнських наукових читаннях за участі
молодих учених «Дух нового часу у дзеркалі слова і тексту» (м. Київ, 8 –
10 квітня 2015 р.); VI Студентській міжвузівській науково-практичній
конференції «Україна у світових війнах XX ст.» (м. Харків, 13 травня
2015 р.); Восьмих фольклористичних читаннях, присвячених професору Лідії
Дунаєвській (м. Київ, 17 – 27 травня 2015 р.); Міжнародній конференції
молодих учених «Антропология пространства» (м. Москва, Російська
Федерація, 4 – 5 березня 2016 р.); П’ятій конференції «Антропология.
Фольклористика. Социолингвистика» (м. Санкт-Петербург, Російська
Федерація, 25 – 26 березня 2016 р.); Міжнародній науковій конференції до
Дня слов’янської писемності і культури «Глобалізація / європеїзація і
розвиток національних слов’янських культур» (м. Київ, 24 травня 2016 р.);
6
th
International Conference of Young Folklorists «Us and Them: Exploring the
Margins» (Vilnius, Lithuania, 1
th
– 3
th
June, 2016); Сьомому
Міждисциплінарному Теоретичному Симпозіумі «Словесне і зорове:
візуальні медіації в літературі» (м. Київ, 16 – 17 червня 2016 р.);
XXV Міжнародній науковій конференції ім. проф. Сергія Бураго «Мова і 6

культура» (м. Київ, 20 – 23 червня 2016 р.); ΧΙΙ Міжнародній конференції
молодих учених «Язык, миф, фольклор, литература, коммуникация:
пересекаем границы» (м. Рига, Латвійська Республіка, 3 – 4 листопада
2016 р.); VІІ Міжнародній науковій конференції «Традиции и современное
состояние культуры и искусств» (м. Мінськ, Республіка Білорусь, 24 –
25 листопада 2016 р.); науково-практичному семінарі з презентацією
Електронного покажчика вишитих вербально-іконічних текстів «Електронна
база вишитих вербально-іконічних текстів кінця ΧΙΧ – середини ΧΧ ст.»
(м. Київ, 28 лютого 2017 р.); VІІІ Міжнародній науковій конференції
«Слов’янознавство і нові парадигми та напрями соціогуманітарних
досліджень» (м. Київ, 24 травня 2017 р.); Міжнародній науково-практичній
конференції «Знакові постаті вітчизняної гуманітаристики у національно-
культурному самоствердженні України» (м. Київ, 25 травня 2017 р.);
International Scientific Conference of Folklorists «Folklorists are Fallible» (Tartu,
Estonia, 9
th
– 10
th
June, 2017); ΧΧVІ Міжнародній науковій конференції
ім. проф. Сергія Бураго «Мова і культура» (м. Київ, 25 – 27 червня 2017 р.).
Основні положення дисертації викладено у 18 одноосібних
публікаціях, 6 із яких вміщено у фахових вітчизняних виданнях, 2 –
у закордонних наукових виданнях.
Ключові слова: вербально-іконічні тексти, епіграфічна вишивка,
інтерактивний покажчик, ґенеза, семантика, прагматика, варіант, формула,
формульна синонімія, редукція, ампліфікація, контамінація.