Управління стійкістю грошового обігу в Україні

Бочан В.І. Управління стійкістю грошового обігу в Україні. – Кваліфікаційна
наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за
спеціальністю 08.00.08 – «Гроші, фінанси і кредит». – Львівський національний
університет імені Івана Франка, Львів, 2018.
Дисертація є дослідженням теоретичних, методичних та прикладних аспектів
управління стійкістю грошового обігу в Україні. Наукова новизна отриманих
результатів полягає у поглибленні вивчення та розвитку особливостей грошового
обігу і управління його стійкістю.
У дослідженні автор виходить з того, що грошовий обіг відіграє суттєву роль
у зв’язках між виробниками і споживачами продукції, опосередкуванні обміну
товарами, здійсненні оцінки витрат і результатів діяльності виробників продукції.
Встановлено, що на макрорівні грошовий обіг обслуговує кругообіг всього
сукупного капіталу на всіх стадіях суспільного відтворення: у виробництві,
розподілі, обміні і споживанні. На мікрорівні за допомогою грошового обігу
здійснюється обслуговування грошово-кредитних відносин фінансових, не
фінансових корпорацій та домогосподарств. Завдяки грошовому обігу відбувається
зміна грошової маси, перерозподіл грошей, вільний перелив капіталу з однієї сфери
ринкової економіки в іншу, чим і забезпечується їх взаємозв’язок та задоволення
потреб у грошових коштах усіх сфер ринкової економіки.
У роботі представлено визначення термінів «грошовий обіг» - з огляду на
виокремлення стадій руху грошей (емісія, переміщення між економічними
суб’єктами, вилучення з обігу), внаслідок чого відбувається здійснення платежів і
розрахунків та обслуговування економічних процесів на макро- та мікрорівнях;
«стійкість грошового обігу» - з огляду на розгляд її як конкретного стану грошового
обігу, за якого забезпечується цінова стабільність в економіці країни; «управління
стійкістю грошового обігу» - за рахунок його характеристики поряд з іншими
існуючими ознаками спрямованості на протидію негативним чинникам впливу і 3
загрозам стабільності національної грошової одиниці на базі застосування
відповідних монетарних та фінансових заходів.
Розвинуто положення теорії конкурентних грошей за рахунок обґрунтування
ідеї щодо підвищення стійкості грошового обігу та зростання швидкості обертання
грошей за рахунок змін, спрямованих на вдосконалення управління грошовим
обігом
У дисертаційній роботі визначено принципи управління стійкістю грошового
обігу – цілеспрямованість; послідовність; системність; узгодженість цілей; єдність
стратегії; динамічність; єдність теорії і практики; безперервність і надійність.
Автором розвинуто класифікацію методів управління стійкістю грошового обігу за
характером (адміністративні, економічні) та сферою впливу (монетарні, валютні,
інфраструктурні, гарантійні, інформаційно-просвітницькі, інституційні,
антикорупційні), що формує наукове підґрунтя для вибору напрямів та заходів з
вдосконалення управління стійкістю грошового обігу.
Запропонований науково-методичний підхід до оцінювання ефективності
управління стійкістю грошового обігу виділенням окремих етапів процесу оцінки
(підготовчого, розрахунково-аналітичного, рекомендаційного), що дозволяє
об’єктивно оцінити процес управління, виявити ризики і загрози стійкості
грошового обігу, а також виявити резерви підвищення його результативності. В
основу запропонованого науково-методичного підходу покладено систему
оціночних показників – абсолютних (динаміка грошових агрегатів, рівня інфляції,
емісійного доходу – сеньйоражу) та відносних (частка готівки у структурі грошової
маси, коефіцієнт монетизації, грошовий мультиплікатор, кредитний мультиплікатор,
швидкість обороту грошей, ефективність емісійного доходу).
Узагальнення та систематизація теоретичних положень дали змогу виявити
що на управління стійкістю грошового обігу впливають різноманітні
макроекономічні чинники, зокрема: чинники за економічним призначенням (обсяги
ВВП, інвестицій, грошової маси); чинники за походженням (монетарна політика та
фіскальна політика); чинники за характером впливу на економіку (зростання ВВП,
виробництва, інвестицій, доходів населення, скорочення безробіття); чинники за 4
характером впливу на результати фінансової діяльності підприємств - прямі (зміна
податкової політики, ставки процента) та опосередковані (обсяги інвестицій,
державних видатків, експорту та імпорту). До чинників внутрішнього середовища
віднесено недоступність кредитних ресурсів, заборгованість з виплати заробітної
плати, податковий тиск та ін.
В ході дослідження виявлено основні проблеми монетарного регулювання
економіки, серед яких: низький рівень незалежності НБУ; неналежна координація
монетарної політики з бюджетно-податковою політикою держави; недостатня
прозорість дій НБУ та слабка його підзвітність суспільству; дисбаланси політики
НБУ з рефінансування банків; неефективність наявного монетарного режиму; шоки
з боку дій монетарного регулятора внаслідок його фундаментальних системних
помилок у сфері монетарної і валютної політик та ін.
Дослідження показали, що загострення фінансової кризи в Україні призвело
до значної девальвації національної валюти, адже відсутність доходів в іноземній
валюті обумовила необхідність погашення валютних кредитів методом конвертації
гривні в іноземну валюту. Різка девальвація гривні в 2014 р. обумовлена в
основному переходом до механізму вільного курсоутворення, адже маючи
зобов’язання перед МВФ центральний банк країни не зміг відстояти недоцільність
зміни політики курсоутворення в Україні, яка перебувала в умовах кризи.
У роботі акцентовано, що зростання обсягів і частки грошового обігу в
іноземній валюті має такі негативні наслідки: зменшується пропозиція іноземної
валюти на внутрішньому міжбанківському валютному ринку; скорочуються
можливості збільшення валютних резервів держави, що знижує стійкість
національної грошової одиниці; зменшуються обсяги інвестиційних й кредитних
ресурсів країни, що створює штучний попит на іноземні кредити і призводить до
збільшення зовнішнього державного боргу та заборгованості юридичних осіб;
зменшується база оподаткування за рахунок наявності тіньового обігу готівки;
збільшуються обсяги відтоку валюти за кордон. Доведено, що у банківській системі
України має місце як доларизація активів, так і доларизація пасивів. 5
На підставі проведеного системного аналізу розроблено модель залежності
величини національного доходу від обсягів матеріальних, соціальних витрат,
дебіторської та кредиторської заборгованості. На її основі аргументовано, що
управління стійкістю грошового обігу має стати ефективним засобом підвищення
конкурентноспроможності вітчизняних товаровиробників, модернізації економіки,
зростання національного доходу і нагромадження реальних доходів населення..
Узагальнено пріоритети використання зарубіжного досвіду в Україні для
підвищення ефективного управління стійкістю грошового обігу у таких напрямках:
формування оптимального монетарного режиму; реалізація дискреційної монетарної
політики, спрямованої на досягнення оптимального рівня банківської ліквідності та
стимулювання банківського кредитування реального сектору; оптимізація
інструментальної структури, процентних ставок та обсягів операцій монетарної
політики задля валютної стабілізації і одночасного поступового розвитку механізмів
ринкового курсоутворення; розроблення національної моделі зниження рівня
позабанківського грошового обігу.
Для підвищення стійкості грошового обігу в Україні та нарощування
інвестиційного потенціалу національної економіки за рахунок внутрішніх джерел,
запропоновано податковий механізм стимулювання громадян щодо спрямування
їхніх «неофіційних» заощаджень на цільові інвестиційні рахунки в банківських
установах з подальшим спрямуванням цих коштів на реалізацію інвестиційних
проектів підприємств, що мають стратегічне значення для соціально-економічного
розвитку та визначені Кабінетом Міністрів України пріоритетними для національної
економіки.
З метою посилення впливу держави на соціально-економічний розвиток
країни та стабілізації грошового обігу в частині формування та використання
бюджетних коштів автором обґрунтовано підхід до створення та функціонування в
Україні нової інституції – державного стабілізаційного фонду. Цей підхід базується
на визначенні цільової спрямованості діяльності фонду, специфічному механізмі
формування довгострокових ресурсів та принципах використання коштів
державного стабілізаційного фонду. 6
Автор наголошує на необхідності створення сприятливих умов для валютної
стабілізації і відбудови механізмів ринкового курсоутворення, а також підтримання
інфляції на стало низькому рівні, що створить можливості для реального переходу
до дієвого режиму гнучкого інфляційного таргетування (FIT – Flexible Inflation
Targeting), що передбачає оптимальний компроміс між забезпеченням цінової
стабільності і стимулюванням економічного зростання.
Ключові слова: грошова маса, грошовий обіг, монетарна політика,
позабанківський грошовий обіг, стійкість грошового обігу, управління стійкістю
грошового обігу, заощадження та інвестування, депозитні і кредитні ставки.