Ренесансно-бароковий «магічний код» у британській літературі (на матеріалі творів XVI – XX століть)
Олександра Філоненко
Інформація
Коментарі (0)
Ренесансно-бароковий «магічний код» у британській літературі (на матеріалі творів XVI – XX століть) - Олександра Філоненко
Автор: Олександра Філоненко
Написано: 2017 року
Твір додано: 20-10-2021, 11:36
Завантажити:
Мета роботи: дослідити структуру і специфіку функціонування
ренесансно-барокового «магічного коду», який формується в драматичних
текстах Єлизаветинської та Якобінської доби та активно функціонує в
британській літературі, починаючи з епохи романтизму і до сьогодення.
Для досягнення мети в роботі розв’язуються відповідні завдання:
1. виявити особливості реалізації магічного дискурсу в літературі у зв’язку з
культурним контекстом доби;
2. розробити таксономію модусів магічного в літературі;
3. окреслити ґенезу та структуру базового «магічного коду»;
4. виявити особливості та описати варіанти реалізації базового «магічного коду»
в художніх творах, створених у різних модусах магічного;
5. дослідити реалізацію ренесансно-барокового «магічного коду» в драматичних
творах Єлизаветинської та Якобінської доби (твори К. Марло, В. Шекспіра та
Б. Джонсона);
6. простежити еволюцію ренесансно-барокового «магічного коду» в британській
літературі ХІХ–ХХ ст. (на матеріалі творів М. Шеллі, Г. Веллса, С. Моема,
Дж. Р. Р. Толкіна).
ренесансно-барокового «магічного коду», який формується в драматичних
текстах Єлизаветинської та Якобінської доби та активно функціонує в
британській літературі, починаючи з епохи романтизму і до сьогодення.
Для досягнення мети в роботі розв’язуються відповідні завдання:
1. виявити особливості реалізації магічного дискурсу в літературі у зв’язку з
культурним контекстом доби;
2. розробити таксономію модусів магічного в літературі;
3. окреслити ґенезу та структуру базового «магічного коду»;
4. виявити особливості та описати варіанти реалізації базового «магічного коду»
в художніх творах, створених у різних модусах магічного;
5. дослідити реалізацію ренесансно-барокового «магічного коду» в драматичних
творах Єлизаветинської та Якобінської доби (твори К. Марло, В. Шекспіра та
Б. Джонсона);
6. простежити еволюцію ренесансно-барокового «магічного коду» в британській
літературі ХІХ–ХХ ст. (на матеріалі творів М. Шеллі, Г. Веллса, С. Моема,
Дж. Р. Р. Толкіна).
ВСТУП…………………………………………………………………………….5
РОЗДІЛ 1. «МАГІЧНИЙ КОД» ЯК СТРАТЕГІЯ ТЕКСТОТВОРЕННЯ В
ЛІТЕРАТУРІ……………………………………………………………………..12
1.1. Магія як специфічна семіотична система та певний модус
раціональності…………………………………………………………………….12
1.1.1. Дефініції магії і специфіка західноєвропейського магічного
дискурсу………………………………………………………………….....13
1.1.2. Магія і літературна творчість (психоаналітично - юнґіанський та
семіотичний підходи)……………………………………………………...22
1.2. Місце магічного в літературі………...………………………...……….....29
1.2.1. Магія як особливий тип фантастичного
припущення………………………………………………………………...30
1.2.2. Модуси магічного в літературі……...………………...……………37
1.2.3. «Код» як літературознавча категорія…...…………...…………......43
1.2.4. Загальна характеристика та структура базового літературного
«магічного коду»…………………………………………………………...47
Висновки до Розділу 1…………………………………………………………….67
РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ РЕНЕСАНСНО-БАРОКОВОГО
МАГІЧНОГО КОДУ ТА ЙОГО ВАРІАНТІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ
ДРАМАТУРГІЇ («ТРАГІЧНА ІСТОРІЯ ДОКТОРА ФАУСТА»
К. МАРЛО, «БУРЯ» В. ШЕКСПІРА ТА
«АЛХІМІК» Б. ДЖОНСОНА)..…………..........................................................70
2.1. «Магічні історії» та «магічні коди» в англомовній
літературі……………………………………………………………………….....70 3
2.2. Герметична традиція та її вплив на англійські ренесансно-барокові
«магічні історії»……………………………………………………………….......85
2.3. Специфіка ренесансно-барокового «магічного коду» в англійській
літературі кінця XVI – початку XVII ст. ………...……………………………...97
2.3.1. «Трагічна історія Доктора Фауста» Крістофера Марло як
остаточне оформлення субкоду «Sorcery» – фаустіанський магічний
субкод.............................................................................................................99
2.3.2. «Канонізація» ренесансно - барокового «магічного коду» у «Бурі»
Вільяма Шекспіра – просперіанський магічний субкод...……………..113
2.3.3. Засоби профанації ренесансно - барокового «магічного коду» у
п’єсі «Алхімік» Бена Джонсона – сатліанський магічний субкод...…..126
Висновки до Розділу 2..……...……………………………………...………………132
РОЗДІЛ 3. ТРАНСФОРМАЦІЯ РЕНЕСАНСНО-БАРОКОВИХ
МАГІЧНИХ СУБКОДІВ В БРИТАНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ХІХ–
ХХ СТ…………………………………………………………………................135
3.1. Романтична фаза еволюції ренесансно - барокового «магічного
коду»…………………………………………………………………...................135
3.1.1. Західний езотеризм і література в добу романтизму…..………...135
3.1.2. Роман Мері Шеллі «Франкенштейн, або Сучасний Прометей» як
еволюційна ланка в розвитку ренесансно - барокових магічних
субкодів……………………………………………………………………140
3.2. Функціонування ренесансно-барокових магічних субкодів у літературі
пізньої модерності...……………………………………………………………..145
3.2.1. Гібридизація просперіанського та фаустіанського субкодів у
романі Герберта Веллса «Острів доктора Моро» – постгуманістична
антиутопія…………………………………………………………………146
3.2.2. Взаємодія ренесансно - барокових магічних субкодів у романі
Сомерсета Моема «The Magician» – магічна еклектика...……………...154 4
3.2.3. Трансформація ренесансно-барокових магічних субкодів у
метажанрі фентезі (на матеріалі творів Джона Роналда Руела
Толкіна)………………………………………………………………..….164
3.2.3.1. Специфіка толкінівського магічного світотворення…....166
3.2.3.2. Толкінівські образи магів: Ґендальф та Саруман……….184
Висновки до Розділу 3………………………......…………………………………..192
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...195
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………....203
ДОДАТОК А. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ
ЗАХІДНОГО ЕЗОТЕРИЗМУ ТА МАГІЇ…………………………………....234
ДОДАТОК Б. ТИПИ МАГІЧНОГО І МАГІЧНІ ПРАКТИКИ…………..242
РОЗДІЛ 1. «МАГІЧНИЙ КОД» ЯК СТРАТЕГІЯ ТЕКСТОТВОРЕННЯ В
ЛІТЕРАТУРІ……………………………………………………………………..12
1.1. Магія як специфічна семіотична система та певний модус
раціональності…………………………………………………………………….12
1.1.1. Дефініції магії і специфіка західноєвропейського магічного
дискурсу………………………………………………………………….....13
1.1.2. Магія і літературна творчість (психоаналітично - юнґіанський та
семіотичний підходи)……………………………………………………...22
1.2. Місце магічного в літературі………...………………………...……….....29
1.2.1. Магія як особливий тип фантастичного
припущення………………………………………………………………...30
1.2.2. Модуси магічного в літературі……...………………...……………37
1.2.3. «Код» як літературознавча категорія…...…………...…………......43
1.2.4. Загальна характеристика та структура базового літературного
«магічного коду»…………………………………………………………...47
Висновки до Розділу 1…………………………………………………………….67
РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ РЕНЕСАНСНО-БАРОКОВОГО
МАГІЧНОГО КОДУ ТА ЙОГО ВАРІАНТІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ
ДРАМАТУРГІЇ («ТРАГІЧНА ІСТОРІЯ ДОКТОРА ФАУСТА»
К. МАРЛО, «БУРЯ» В. ШЕКСПІРА ТА
«АЛХІМІК» Б. ДЖОНСОНА)..…………..........................................................70
2.1. «Магічні історії» та «магічні коди» в англомовній
літературі……………………………………………………………………….....70 3
2.2. Герметична традиція та її вплив на англійські ренесансно-барокові
«магічні історії»……………………………………………………………….......85
2.3. Специфіка ренесансно-барокового «магічного коду» в англійській
літературі кінця XVI – початку XVII ст. ………...……………………………...97
2.3.1. «Трагічна історія Доктора Фауста» Крістофера Марло як
остаточне оформлення субкоду «Sorcery» – фаустіанський магічний
субкод.............................................................................................................99
2.3.2. «Канонізація» ренесансно - барокового «магічного коду» у «Бурі»
Вільяма Шекспіра – просперіанський магічний субкод...……………..113
2.3.3. Засоби профанації ренесансно - барокового «магічного коду» у
п’єсі «Алхімік» Бена Джонсона – сатліанський магічний субкод...…..126
Висновки до Розділу 2..……...……………………………………...………………132
РОЗДІЛ 3. ТРАНСФОРМАЦІЯ РЕНЕСАНСНО-БАРОКОВИХ
МАГІЧНИХ СУБКОДІВ В БРИТАНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ХІХ–
ХХ СТ…………………………………………………………………................135
3.1. Романтична фаза еволюції ренесансно - барокового «магічного
коду»…………………………………………………………………...................135
3.1.1. Західний езотеризм і література в добу романтизму…..………...135
3.1.2. Роман Мері Шеллі «Франкенштейн, або Сучасний Прометей» як
еволюційна ланка в розвитку ренесансно - барокових магічних
субкодів……………………………………………………………………140
3.2. Функціонування ренесансно-барокових магічних субкодів у літературі
пізньої модерності...……………………………………………………………..145
3.2.1. Гібридизація просперіанського та фаустіанського субкодів у
романі Герберта Веллса «Острів доктора Моро» – постгуманістична
антиутопія…………………………………………………………………146
3.2.2. Взаємодія ренесансно - барокових магічних субкодів у романі
Сомерсета Моема «The Magician» – магічна еклектика...……………...154 4
3.2.3. Трансформація ренесансно-барокових магічних субкодів у
метажанрі фентезі (на матеріалі творів Джона Роналда Руела
Толкіна)………………………………………………………………..….164
3.2.3.1. Специфіка толкінівського магічного світотворення…....166
3.2.3.2. Толкінівські образи магів: Ґендальф та Саруман……….184
Висновки до Розділу 3………………………......…………………………………..192
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...195
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………....203
ДОДАТОК А. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ
ЗАХІДНОГО ЕЗОТЕРИЗМУ ТА МАГІЇ…………………………………....234
ДОДАТОК Б. ТИПИ МАГІЧНОГО І МАГІЧНІ ПРАКТИКИ…………..242
Що ще подивитися
Жіноча доля в сучасній німецькій літературі
Євген Деген
Старе й нове в сучасній українській літературі
Софія Русова
Брамник
Сергій Дяченко,Марина Дяченко
Відьомські війни
Віта Зайченко