Чи ми, українці, одної крові? Роздуми над недолею
Арсен Паламар
Інформація
Коментарі (0)
Чи ми, українці, одної крові? Роздуми над недолею - Арсен Паламар
Автор: Арсен Паламар
Написано: 2008 року
Твір додано: 20-10-2021, 17:37
Нинішня трагедія України – це не політична, соціальна криза, це криза духовності і моралі народонаселення. Після вікових злиднів, утисків, голодоморів і табірних заборон відбувся неминучий вибух надто довго стримуваного власницького психозу мас, сплеск пожадливості, шкурництва, огульного цинізму і ворогування, яке завжди супроводжує перерозподіл награбованого. І винити в цьому тільки нашу еліту не зовсім доречно, бо яка ще еліта могла зродитися з тієї пострадянської помийної ями, окрім нинішніх політиків та олігархів.
Провалюючись в економічну кризу, українство заодно падає в безодню ще страшнішу – моральну, духовну, точніше – бездуховну, в безодню аморалізму, стимульованого інстинктом фізичного виживання. І в таких ганебних умовах виростають нові покоління! Автор цієї книжки відверто каже про те, від чого в українського патріота гірко стискається серце...
Провалюючись в економічну кризу, українство заодно падає в безодню ще страшнішу – моральну, духовну, точніше – бездуховну, в безодню аморалізму, стимульованого інстинктом фізичного виживання. І в таких ганебних умовах виростають нові покоління! Автор цієї книжки відверто каже про те, від чого в українського патріота гірко стискається серце...
Переднє слово
Поплачмо, браття, ми того варті
Не може дати собі ради народ, який сам себе не любить
Гряде Великий Донецький Пацанат
Нам однієї революції замало
Неможливо йти вперед з лицем, повернутим назад
Український менталітет українцеві заважає
Хто краде світло в кінці тунелю
Де закінчується патріотизм, там починається дарвінізм
Коли ж настане час справедливості?
Загнивання капіталізму в Україні
Балаган, або Наше відродження – в саморегуляції
Чи культурна наша культура?
Чи освічена наша освіта?
Орда в храмі, або Чому я не православний
Чи ми, українці, одної крові?
Село вигибає…
Розгублене покоління
Так казав Крішнамурті
Хто не за НАТО – той проти нас
українському соціумі
Пам’ять розритих могил
Позбавлена долі
Франко, якого ми нібито знаємо
Наша політична культура
Десять принципових запитань до колишніх, нині сущих і майбутніх президентів України
Післяслово
Поплачмо, браття, ми того варті
Не може дати собі ради народ, який сам себе не любить
Гряде Великий Донецький Пацанат
Нам однієї революції замало
Неможливо йти вперед з лицем, повернутим назад
Український менталітет українцеві заважає
Хто краде світло в кінці тунелю
Де закінчується патріотизм, там починається дарвінізм
Коли ж настане час справедливості?
Загнивання капіталізму в Україні
Балаган, або Наше відродження – в саморегуляції
Чи культурна наша культура?
Чи освічена наша освіта?
Орда в храмі, або Чому я не православний
Чи ми, українці, одної крові?
Село вигибає…
Розгублене покоління
Так казав Крішнамурті
Хто не за НАТО – той проти нас
українському соціумі
Пам’ять розритих могил
Позбавлена долі
Франко, якого ми нібито знаємо
Наша політична культура
Десять принципових запитань до колишніх, нині сущих і майбутніх президентів України
Післяслово
Що ще подивитися