Запізніла сповідь

Спонукою до написання книги стала тривога за стан розгубленості багатьох нинішніх родин, особливо молодих, за долю дітей, що не отримали достатньої любові в родині, за дітей-сиріт, більшість з яких у наш час мають батьків. Автор книги зазнала сирітства, спричиненого Другою світовою війною. Батьки загинули у гетто. Життя маленької дівчинки врятувала сільська вчителька. Почуття провини, сповіді і вдячності – перш за все перед цією Людиною. Далі – дитячий будинок з усіма повоєнними
труднощами. Це описує автор з власного і професійного досвіду. Як вдається дітям без підтримки родин готуватись до життя, до праці, оволодіти професією, не розгубитись у житті, створити родину. Умови пошуку, усвідомлення власної ідентичності, особистої відповідальності за власну
долю. Все сплетене в тугий клубок – дитина, родина – роль матері, батька, старших поколінь – дідусів, бабусь. Роль школи, суспільства. Проблеми
усиновлення. Проблеми давні, нинішні, вічні.
Книга розрахована на широке коло читачів: на молодь, що замислюється над проблемою творення родини, плекання поваги і підтримки між поколіннями, на підготовку вихователів, педагогів, психологів, соціальних працівників. Автор має надію, що книжка потрапить і до тих людей, від яких упродовж життя отримувала підтримку, довіру, і до тих – вже
тепер бабусь і дідусів, що були разом братами і сестрами у дитячих будинках, школах-інтернатах. І до родин, що мають і бережуть традиції.
З побажанням життєвої мудрості, відповідальності та доброї долі.