А листя падають...

Народився автор на Житомирщині серед мальовничої природи, яка надихнула його (як і його землячку – Лесю Українку) на поетичний лад, глибоко зачепивши ще в юності струни душі.

Тому більшість його поезій присвячені найкращим людським почуттям і (в першу чергу) любові до найсвятішого на світі – до Жінки.

Струни його серця дзвенять таким ліризмом, глибиною щирості і правди. Манера його письма наближається до пісенно-народної творчості, а тому його поезія самобутня, без нашарувань впливу ззовні. Хоча в деяких інколи чути знайомі інтонації, зустрічаються вже знайдені поетичні образи. Але це лише збагачує його твори, не перекриваючи його світосприйняття.

Поряд із ліричними творами автор пише гумористичні і сатиричні, в яких гостро відгукується на проблеми сьогодення. Серед них – байки, частівки, сатиричні куплети. І в них він яскраво демонструє майстерне володіння словом. Дістається в його гуморесках бюрократам, хапугам, ледарям і новоспеченим олігархам і всіляким пройдисвітам. В цій збірці є твори і з елементами еротики. Але автор в них не переступає межу дозволеного, дотримуючись моральних канонів.