Торгівля Київської губернії (1793-1861 рр.)

Губицький Л.В. Торгівля Київської губернії (1793-1861 рр.) –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за
спеціальністю 07.00.01 - Історія України. – Київський національний торговельно-
економічний університет, Київ, 2021. ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький
державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Переяслав, 2021.
Актуальність дослідження зумовлена тим, що досвід взаємообміну,
торгівля в житті народів та людини відіграє важливу роль у зв’язку із прагненням
соціуму до комунікації, стабільності, забезпечення обміну матеріальними та
духовними цінностями, передачі досвіду, інтеграції, змістовного наповнення всіх
видів людської діяльності. Приклади уроків минулого унаочнюють зразки
поведінки, яка дозволяла громаді і спільноті досягати успішного господарювання
в умовах періодичних криз, демографічних ям, епідемій, чисельних війн. У
переосмисленні вказаних обставин й лежать концепції вирішення соціально-
економічних проблем сьогодення. Саме пошуки ефективної взаємодії людей і
спільнот Київської губернії, розкриття сутності торговельних процесів, які
відбувалися в суспільстві, осмислення еволюції людства у торговельно-
економічній сфері як способу формування матеріального і духовного світу
людини надають актуальності даному дослідженню.
Історія дослідження торговельно-економічних відносин в Україні
характеризувалася періодами активізації та спаду творчих зусиль вчених,
викликаних змінами у ставленні держави до суспільних станів, які були основою
підприємництва. Важливим залишається виявлення чинників, що сприяли
прискореному зростанню торговельного прошарку у першій половині ХІХ
століття.
Наукова новизна дисертації зумовлена відсутністю комплексного
дослідження еволюції торгівлі Київської губернії у 1793-1861 рр.
У дисертаційній роботі вперше,


3





 здійснено цілісне та системне дослідження сформованого історіографічного
комплексу джерел, присвячених історії торгівлі Київської губернії наприкінці
XVIII – в першій половині ХІХ століття;
 запроваджено до наукового обігу велику кількість вперше виявлених не
актуалізованих архівних джерел, матеріалів місцевої преси, завдяки яким вдалося
відтворити перебіг зростання сукупності торговельних закладів та заходів;
 визначено інформаційну цінність корпусу архівних джерел теми; вказані джерела
використано задля виправлення перекручень висвітлення історії розвитку
торговельних установ та інфраструктури на території Київської губернії у 1793-
1861 рр.;
 актуалізовано та оприлюднено невідомі загалу матеріали фінансової та
підприємницької звітності, форми документації, пов’язаної з діяльністю партнерів
і клієнтів;
 встановлено специфіку та особливості формування у Києві та губернії у
досліджуваний період місцевої мережі періодичної торгівлі (ярмарок),
проаналізовано об’єктивні чинники, що мали вплив на вказаний процес; показано,
з яких причин виникали ярмарки і чому мали впорядкований характер;
 проаналізовано особливості розвитку і функціонування приватних торговельних
установ, з акцентом на взаємозв’язку між функціонуванням магазинів, крамниць
та еволюцією міст та містечок, а також на взаємодії, співробітництві й конфліктах
між різними учасниками процесів обміну та розподілу;
 розглянуто причини, характер та наслідки соціальних трансформацій в галузі
торгівлі Київської губернії; проведено порівняльний аналіз національного складу
купців, міщан, селян, дворян, що брали участь в комерційних справах, з’ясовано
ступінь успішності торговельних практик відповідних етнічних спільнот;
 охарактеризовано взаємозв’язки між адміністративними заходами та розвитком
торгівлі, з’ясовано як політичні запити визначали еволюцію кредитно-фінансової
системи регіону;


4





 розглянуто особливості функціонування торговельної системи задля забезпечення
ринку харчовими продуктами, охарактеризовано чим вона була подібна і чим
відрізнялася від підсистеми, яка спеціалізувалася на непродовольчих товарах;
 виявлено, які міжнародні та внутрішньомережеві зв’язки мали вплив на торгівлю
та яким чином ці структури впливали на функціонування правоохоронної
системи, покликаної боротися з контрабандою;
 визначено, які виклики перед торговельною системою спричиняли розвиток
транспортної інфраструктури, як суходільної, так і річкової, і проаналізовано,
яким чином та в якій мірі система та влада змогли впоратись із вказаними
викликами;
 упорядковано статистичні таблиці повітової мережі крамниць і магазинів;
 укладено покажчик осіб, які були залучені до купецької діяльності в Київській
губернії;
 проаналізовано тодішній стан торговельної системи як складової суспільних
взаємовідносин, вказано на основні проблеми, тенденції та сучасні перспективи,
зважаючи на новітні теоретичні економічні підходи.
удосконалено:
 теоретико-методологічні підходи до вивчення торговельної сфери Київської
губернії та України вцілому;
 класифікацію соціальної бази торговельної галузі Київської губернії, виокремлено
інформацію про селян, у тому числі, поміщицьких, які брали участь у торгівлі,
починаючи із збуту власної сільськогосподарської продукції та завершуючи
товарами переробної промисловості;
 упорядкування понятійного апарату торговельно-економічних відносин.
дістало подальшого розвитку:
 складання науково-методологічного інструментарію опрацювання джерел історії
діяльності торговельних установ;
 систематизація комплексу історичних джерел, в яких висвітлюються кількісні і
якісні зміни суспільних відносин, викликаних розширенням сфери послуг;


5





 дослідження процесів урбанізації міст Київської губернії в першій половині ХІХ
століття та їх вплив на повсякденне життя торговців;
 вивчення торгівлі як системи, характеру її еволюції, ролі зовнішніх та внутрішніх
факторів, які спричиняли конфлікти, засобів їх розв'язання.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони
можуть бути використані для кращого розуміння процесів еволюції сучасних міст
та регіонів, ролі в цих процесах одного з вагомих елементів функціонування
суспільства – торгівлі, взаємозалежностей між розвитком торгівлі і міст, регіону
не тільки Київської губернії, але й усієї України. Матеріали дисертації можуть
бути використані для загальних і спеціальних курсів з історії торгівлі України,
Центрально-Східної Європи, історії банківської справи, історії правоохоронних
структур, спеціальних курсів з історії Київщини, для написання магістерських,
дипломних, курсових робіт.
Використання дисертантом міждисциплінарного інструментарію дозволило
досягти репрезентативності та достовірності результатів, запорукою чого стало
залучення потенціалу методів аналізу, систематизації та класифікації історичних
джерел, порівняльно-історичного, ретроспективного, історико-типологічного,
порівняльно-правового, статистичного, біографічного, методів історичного
краєзнавства, історичної регіоналістики, економічної історії та соціології.
Застосування проблемно-хронологічного підходу забезпечувало врахування
процесів змін у елементах об’єкту дослідження.
Автором дисертації здійснено виважений аналіз доступної історіографії з
обраної теми, з’ясовано еволюцію поглядів вчених, в працях деяких з них
виявлено неточності.
Концептуальні сегменти – про взаємодію та взаємовплив між еволюцією
регіону, міста та функціонуванням торгівлі; про значення торгівлі як визначника
статусу населеного пункту; про конфлікти та співпрацю між владою (держави,
регіону, міста) та торговельним прошарком – які вивчались в історіографії, в
даній роботі вперше сформульовано з врахуванням новітніх підходів поведінкової
економіки та регіоналістики, проаналізовано на прикладі Київської губернії.


6





Вивчено процеси становлення та функціонування київської губернської
торгівлі як системи, яка, з одного боку, була підвладна потребам держави,
регіону, а з іншого, мала самостійні риси розвитку, які здійснювали вагомий
зворотній вплив на процеси в регіоні та державі. Посутнісними рисами еволюції
торгівлі є: соціальні трансформації, які впливали на зміну усієї суспільної
системи, яка в реаліях першої половини ХІХ ст. зазнала цивілізаційних перемін
(від традиційної до індустріальної). У роботі виявлено, яким чином торговельні
практики Київської губернії відображалися на суспільних запитах та як їх носії
змінювали торгівлю.
Важливою особливістю торгівлі Київської губернії періоду 1793-1861 рр.
стало те, що місцеві торговельні заходи та заклади стали ринком збуту хліба,
цукру, текстилю, заліза та лісу. У дисертаційному дослідженні проаналізовано
наслідки торговельної діяльності, а також виникнення та вирішення конфліктів
мешканцями губернії.
Окремі аспекти стосуються еволюції мережі торгівельних закладів та
торговців, які здійснювали продаж алкогольних напоїв. У роботі встановлено
спільні риси для збуту горілки у всій державі та особливості, притаманні для
правобережних губерній, у тому числі Київської.
Проблема забезпечення доступним кредитом, характерна для сучасної
ситуації, а у першій половині ХІХ ст. купці та інші представники торговельного
прошарку ще більше її відчували. Автором дисертації встановлено, якою мірою та
як конкретно цей запит вирішувався, що вдалося організувати, а що ні та чому. У
губернії сторювалися і певною мірою розвивалися приватні банкірські доми та
приватний кредит. Особливості та недоліки, пов’язані з їх функціонуванням
проаналізовано у роботі.
Значну увагу в дисертації приділено першій половині ХІХ століття, саме в
цей час Київ перетворюється на «цукрову столицю». Показано, як центральна
влада та місцева адміністрація стимулювали населення розвивати мережі
торговельних доріг, мостів та перевозів. Проаналізовано участь держави та купців
у розбудові шосе - доріг із твердим покриттям, а також кам’яних мостів.


7





Ключові слова: торгівля, Київська губернія, купці, асортимент, торговельні
товари, соціальна база, інфраструктура, мережа