Особливості депортації українського населення під час операції «Запад» (за документами ГДА СБУ)

Когут А. А. Особливості депортації українського населення під час
операції «Запад» (за документами ГДА СБУ). – Кваліфікаційна наукова робота
на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 07.00.01 «історія України». – Київський національний університет імені
Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України. – Київський національний
університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України. – Київ, 2020.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню особливостей операції
«Запад» («Захід») – масової депортації місцевого населення у 1947 р., проведеної
органами МДБ у Волинській, Дрогобицькій, Львівській, Ровенській,
Станіславській, Тернопільській та Чернівецькій областях.
Після завершення Другої світової війни найбільшою депортацією з
території Західної України стала операція «Запад», яка розпочалася 21 жовтня
1947 р. Впродовж декількох днів з семи областей до Сибіру та Казахстану було
насильно виселено 26 332 сім’ї, 77 791 особу. Масове примусове виселення
засвідчило трансформацію радянської депортаційної політики – повернення до
практики проведення масових операції. «Запад» став хронологічно першою
операцією, проведеною органами МДБ СРСР.
Водночас аналіз історіографії засвідчив, що в контексті радянської
депортаційної політики поряд із наступними операціями МДБ, такими як «Весна»,
«Прибой» чи «Юг», операція «Запад» є мало вивченою та менш знаною. Жодного
комплексного дослідження, присвяченого примусовому виселенню зі Західної
України жовтня 1947 р. немає. Наукові праці містять лише загальні дані про операцію
та мають поверховий характер. Ряд важливих дослідницьких питань – передумови,
розгортання депортаційної активності, результати операції –розкрито лише частково.
Актуальність дослідження зумовлена потребою комплексного дослідження
особливостей ґенези, проведення та наслідків операції «Запад» на основі архівних
свідчень органів МДБ, які сьогодні зберігаються в Галузевому державному архіві


3

Служби безпеки України. Оптимальним теоретико-методологічним підходом
дослідження є поєднання загальноісторичних методів зі спеціально-історичними
та застосування підходів методу case studies (дослідження випадку).
Джерельною базою дисертаційної роботи стали архівні документи, створені та
накопичені органами МДБ, тобто саме тією інституцією, яка була відповідальною за
організацію та проведення масової депортації. Інформаційний потенціал фондів
підрозділів МДБ УРСР (управління 2-Н, відділу «А», УМДБ Тернопільської,
Львівської та Дрогобицької областей) зі залученням документальних свідчень із
персоніфікованих фондів, колекції друкованих видань та фонду нормативно-
розпорядчих документів дозволяє ретельно проаналізувати операцію «Запад» як
окремий депортаційний захід і як елемент ширшого комплексу заходів, спрямованих
на утвердження радянської влади на території Західної України. Переважна
більшість залученого комплексу джерел репресивних органів комуністичного
тоталітарного режиму раніше не вводилась до наукового обігу.
Підтверджено, що радянські спецслужби відновили використання
примусових виселень на завершальному етапі Другої світової війни з кінця
березня 1944 р. Депортації у форматі щоденних чекістських заходів тривали до
1946 р. Доведено, що ключовою метою депортацій передусім була якнайшвидша
ліквідація українського визвольного руху.
Встановлено взаємозв’язок між завищеними зобов’язаннями органів МВС
та МДБ остаточно ліквідувати антирадянський Рух Опору, категоричними
вимогами та очікуваннями союзного центру щодо результатів протиповстанської
боротьби репресивних органів СРСР і наслідками реформи силового блоку в
1946 р. на актуалізацію потреби рішучіших дій проти українського підпілля через
використання інструменту примусових виселень. Відзначено вплив ротації
партійного керівництва УРСР та «остаточного вирішення українського питання»
унаслідок акції «Вісла» на прийняте рішення про розгортання депортаційних
заходів з кінця весни 1947 р. і порушення питання щодо проведення масової
операції примусового виселення українського населення зі Західної України.
Розкрито механізм прийняття рішень про трансформацію депортаційної політики.


4

Доведено головну роль комуністичної партії в ухваленні рішення та використанні
нею радянських спецслужб як спускового гачка цього процесу.
Розкрито етапність підготовки, перебігу та завершення операції «Запад».
Уперше в історіографії визначено, що етап розгортання масового примусового
виселення (червень–серпень 1947 р.) розпочато на основі нормативного акту МДБ
УРСР як спроби продовження депортаційної кампанії 1944–1946 рр. Розкрито зміст
цього документа та оцінку результатів його виконання з боку керівництва органів
МДБ. Встановлено, що хоч актом, який регламентував проведення операції «Запад»
був наказ МДБ СРСР № 00430 від 22 серпня 1947 р., для більшості співробітників
РВ МДБ ключовим актом залишалася директива республіканського рівня.
Розглянуто механізми безпосередньої підготовки, планування та проведення
організаційних заходів задля проведення операції «Запад» (серпень–жовтень
1947 р). Доведено, що ключовими факторами, які уможливили проведення
депортації стало: а) запровадження спеціальної структури управління
(уповноважені МДБ СРСР), б) мобілізація особового складу органів МДБ з усього
СРСР, в) відновлення практики примусового виселення на підставі висновків,
погоджених міністром державної безпеки УРСР з узаконенням пост-фактум через
розгляд та прийняття рішень ОСО МДБ СРСР.
Простежено перебіг польового етапу операції «Запад», окреслено
особливості організації контролю та координації проведення депортації. На
основі архівної інформації органів МДБ районного рівня встановлено приклади
типових та нетипових випадків перебігу примусового виселення. Доведено
плановий характер перевиконання плану виселень. Проаналізовано особливості
звітування органів МДБ про проведену операцію. Розглянуто хронологічні рамки
польового етапу депортації.
Доведено, що дані відділу «А» МДБ УРСР від 26 грудня 1947 р. можна
розглядати як потенційно остаточні кількісні результати проведеної операції
«Запад». Окреслено елементи до створення просопографічного портрету
примусово виселених на основі соціально-демографічних показників, зазначених
у документах органів МДБ. Встановлено, що депортація мала виразне жіноче


5

обличчя (49 % від усіх виселених становили жінки старші 15 років). За
соціальним статусом переважну більшість від усіх виселених становили сім’ї
селян-«середняків» – 73 %. Проаналізовано регіональні особливості категорій і
соціально-демографічні особливості депортованих сімей та осіб.
Розкрито, що операція стала фактично повторним репресивним заходом.
81 % усіх депортованих становили сім’ї, які вже зазнали тиску радянської
тоталітарної системи (комуністичних репресій та людських втрат). На підставі
пілотного аналізу архівно-кримінальних справ засвідчено наявність повторного
застосування примусових виселень до сімей членів антирадянського Руху Опору.
Встановлено, що попри позитивну оцінку компартією та органами МДБ
операції як успішного заходу, під час проведення польового етапу втекти або ж
уникнути депортації вдалося 8 % сімей та 15,5 % осіб відносно до усіх примусово
виселених. Загалом демографічні втрати регіону внаслідок масової депортації
становили близько 1,27 % від кількості населення, зафіксованого на 1 липня
1946 р. (більш ніж кожен сотий мешканець Західної України).
Засвідчено, що попри зменшення відкритої підтримки місцевим населенням
структур українського визвольного руху, проведення операції «Запад» замість
припинення «війни після війни» призвело до ескалації збройного протистояння та
збільшення активності антирадянського збройного Руху Опору. Підтверджено, що
непрямим наслідком депортації стала активізація колективізації. Встановлено, що
місцеве населення сприймало вступ до колгоспів як один із основних елементів
стратегії виживання. Водночас це вплинуло на посилення антиколгоспних заходів
українського підпілля.
Розкрито взаємозв’язок між оцінкою, яку давало партійне керівництво та
керівництво органів МДБ операції «Запад», як ефективного інструменту
протиповстанської боротьби, та особливостями трансформації радянської
депортаційної політики у 1948 р.
На підставі аналізу матеріалів перлюстрації кореспонденції, агентурних
повідомлень, трофейних документів українського підпілля та службової
інформації органів МДБ окреслено варіативність ставлення та оцінки місцевого


6

українського населення операції «Запад». Визначено тривалість та зміст
інформаційного резонансу проведеної депортації.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у визначенні
особливостей розгортання, проведення та результатів операції «Запад».
Уперше здійснено комплексний аналіз та окреслено інформаційний
потенціал архівних документів радянських спецслужб із фондів Галузевого
державного архіву Служби безпеки України; введено до наукового обігу ряд
нововиявлених нормативних актів репресивних органів, виданих для відновлення
та продовження примусових виселень населення Західної України впродовж
1944–1952 рр.; розширено знання про архівні джерела до історії масових
депортацій українського населення Західної України; розроблено класифікацію та
етапи заходів депортаційної політики СРСР, визначено роль і місце операції
«Запад» у заходах депортаційної політики СРСР; встановлено основну мету й
завдання депортації жовтня 1947 р.; уточнено та докладно проаналізовано
особливості планування й підготовки операції «Запад» як елементу
протиповстанської боротьби радянських спецслужб; подальший розвиток
отримали дослідження мети, методів та форм реалізації радянської депортаційної
політики на території Західної України; продовжено архівознавчі студії з
вивчення інформаційного потенціалу архівів спецслужб СРСР.
Практичне значення результати дисертаційної роботи мають для
продовження досліджень радянської депортаційної політики, встановлення
ключових аспектів й особливостей її реалізації на локальному, республіканському
та всесоюзному рівнях. Отримані результати досліджень можуть
використовуватись у навчальному процесі в освітніх закладах, а також уже
відображені в експозиційній та просвітницькій роботі Національного музею
історії України у Другій світовій війні. Результати дослідження мають практичне
значення для роботи Національної комісії з реабілітації.
Ключові слова: операція «Запад», масові депортації, радянська
депортаційна політика, органи МДБ, ОУН, УПА, протиповстанська боротьба,
«сім’ї оунівців», Західна Україна.