Студентська субкультура Університету св. Володимира (1834-1863)

Самчук Т. В. Студентська субкультура університету св. Володимира (1834-
1863). ‒ Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі 03
Гуманітарні науки за спеціальністю 032 Історія та археологія ‒ Київський
національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки
України. ‒ Київ, 2020.
Здавна студентство відзначалося активною життєвою позицією і відігравало
помітну роль у суспільному житті. З одного боку, студентів характеризують як
молоду інтелігенцію, майбутню соціальну та інтелектуальну еліту, з іншого ‒ за
ними закріплюється стереотип буршів-дебоширів. Назагал студентство має
пограничне соціальне становище, а період навчання у закладі вищої освіти є
перехідною формою від юнацького до дорослого життя. Зазвичай у період
студентства відбувається остаточне формування світогляду, набору цінностей,
стилю життя. Можна стверджувати, що студентські роки є періодом транзитної
ідентичності для молоді, який чітко відділяється від подальших чи попередніх
етапів життя. Незважаючи на короткий період перебування у статусі студента,
молодь що навчається, формує власні звичаї, традиції, особливі моделі поведінки,
витоки яких можуть бути пояснені шляхом вивчення минулого студентської
спільноти.
Студентство займає помітне місце в сучасному українському суспільстві.
Період навчання у закладі вищої освіти значущий і визначальний етап в житті для
великої частини молоді. Відповідно важливим дослідницьким завданням є
вивчення особливостей матеріальної та нематеріальної культури студентства.
Дослідження різних аспектів історії студентства може надати корисний матеріал
для пояснення особливостей поведінки, цінностей, світогляду сучасних
вихованців вищої школи, краще зрозуміти, які виклики і проблеми постають
перед ними в період навчання у закладі вищої освіти.


3



Враховуючи важливість висвітлення історії студентства, дисертаційне
дослідження присвячене вивченню студентської спільноти Університету
св. Володимира на ранньому етапі існування навчального закладу (1834‒1863). Ця
спільнота в означений період мала низку характерних рис, що дозволяє
стверджувати про наявність окремої студентської субкультури Університету
св. Володимира. Після 1863 р. почалися зміни соціальному, національному складі
студентства, що вплинуло на трансформацію цінностей і зацікавлень студенства.
Мета дослідження полягає у комплексному вивченні процсу формування і
розвитку студентської субкультури Університету св. Володимира впродовж
1834‒1863 рр. Об’єктом дослідження є студенти Університету св. Володимира,
їхній спосіб життя, специфіка повсякдення. Предметом дослідження є особливості
формування студентської субкультури Університету св. Володимира.
У фокусі роботи ‒ ключові аспекти життя студентської спільноти, які
визначали її самобутність. Ми розглядаємо студентську субкультуру за
допомогою аналізу цінностей та ідеалів вихованців університету, специфіки їх
повсякденного життя і мистецько-літературних зацікавлень. Такий підхід
дозволяє різносторонньо висвітлити історію студентської спільноти і вказати на
ключові ознаки її субкультури.
Розглянуто стан наукової розробки теми, вказані сильні і слабкі сторони
ключових праць, присвячених історії студентства Університету св. Володимира і
вихованцям університетів Російської імперії загалом.
Сформована джерельна база дослідження, яка представлена низкою
різноманітних репрезентативних матеріалів. Опрацьовані джерела повною мірою
дозволяють реалізувати завдання поставлені в дисертації.
Окрім загальнонаукових принципів і методів, у роботі використано
міждисциплінарний підхід, підходи культурної історії, зокрема методи
соціокультурного аналізу. Також залучені підходи історії повсякденного і
приватного життя, методи мікроісторії. Поєднання різних методів дослідження
дозволяє здійснити всебічний розгляд означеної теми і сформувати обґрунтовані
висновки.


4



Наукова новизна полягає в тому, що вперше комплексно висвітлено
специфіку студентської субкультури окремого університету. Уточнено та
доповнено деталі щодо повсякденного життя вихованців Університету
св. Володимира. Також набули подальшого розвитку знання про специфіку
діяльності вищої школи на теренах України в ХІХ ст., особливості життя
студентської корпорації Університету св. Володимира.
Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що головні
положення і висновки дослідження розширюють знання з соціальної історії,
історії вищої школи і загалом історії України ХІХ ст. Напрацьовані результати
дослідження можуть бути використані при написанні робіт, присвячених
університетській освіті, у підготовці нормативних і спеціальних курсів з історії
України, історії вищої школи, історії культури.
Для аналізу цінностей та ідеалів студентів була використана класифікація,
запропонована вченим-соціологом Ш. Шварцом, який виділяє чотири мета-групи
цінностей, об’єднаних у дві опозиції: відкритість змінам-консерватизм і
самоствердження-універсалізм. Відповідно у роботі простежено, що для студентів
були більш характерними риси відкритості до змін та самореалізації, оскільки
вихованці університету вирізнялися активною життєвою позицією. Натомість їх
консервативність полягала зазвичай у високому рівні релігійності, який загалом
був притаманний для тогочасного суспільства. З іншого боку, студенти
вирізнялися активною взаємодопомогою і взаємопідтримкою, які визначалися не
лише стосунками всередині корпорації, а й виходили за її межі і втілювалися в
різних благодійно-просвітницьких заходах. Доведено, що помітний вплив на
формування студентської субкультури мала дворянська культура, а також
етноконфесійний фактор.
Проаналізовано особливості повсякденного життя вихованців університету
через розгляд базових потреб, до яких зараховуємо: харчування, проживання, речі
повсякденного вжитку і одяг. Відображено головні зміни у повсякденному житті
вихованців університету упродовж означеного періоду. Встановлено ключові
фактори, які впливали на студентський побут. Так, повсякдення студентів, які


5



знаходилися на державному забезпечені (казеннокоштні студенти) вирізнялося
більшим контролем та регламентацією з одного боку, а також стабільністю
забезпечення щоденних потреб з іншого. Попри це обґрунтовано, що повсякдення
студентів було підпорядковане особливостям специфіки навчання в університеті і
структурувалося довкола університетських практик загалом, що створювало
своєрідний університетський стиль життя, який долучався до формування рис
студентської субкультури. Різноманітні форми повсякденної побутової взаємодії:
спільне харчування, спільне проживання, подібність предметно-речового світу
об’єднували студентів, сприяли формуванню корпоративної свідомості.
Для глибшого аналізу ціннісних і світоглядних орієнтирів студентства
досліджено мистецько-літературні вподобання вихованців Університету
св. Володимира. Вони розглядаються в контексті культурно-мистецького життя
Києва і довколишнього регіону. Серед мистецьких зацікавлень виділено
вподобання студентів у музиці та в образотворчому мистецтві. Також висвітлено
місце танців, фехтування, верхової їзди, які в той час зараховувалися до мистецтв.
Досліджено головні напрямки літературних зацікавлень студентів. Вони
представлені поезією, художньою прозою, публіцистикою і драматичними
творами. З’ясовано, що мистецько-літературні вподобання вихованців
університету впливали на їхні ціннісні і світоглядні орієнтації. Часто мистецтво і
література були формами дозвілля студентів, що свідчило про їх високий
культурний рівень. Студенти також використовували мистецтво і літературу як
засіб самовираження, інколи досягаючи високих результатів. Особливою рисою
творчості студентів була наявність окремого жанру ‒ буршівської поезії, що ще
раз демонструє особливості студентської субкультури.
Ключові слова: Університет св. Володимира, студенти, субкультура,
цінності, повсякденне життя, мистецтво, література