Суспільно-політичні трансформації доби перебудови (1985 – 1991 рр.) на сторінках вітчизняних часописів

Данилевський В.В. Суспільно-політичні трансформації доби
перебудови (1985 – 1991 рр.) на сторінках вітчизняних часописів. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.06 – «Історіографія,
джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни» (032 – Історія та
археологія). Державний вищий навчальний заклад «Переяслав-
Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія
Сковороди». Переяслав, 2020.
У дисертаційній праці на основі аналізу широкої джерельної бази та з
урахуванням здобутків української історіографії з’ясувано роль
українських літературно-художніх і громадсько-політичних журналів у
національному відродженні та консолідації суспільства навколо ідеї
здобуття незалежності України в період перебудови.
Об’єкт дослідження – журнальна публіцистика видань «Київ»,
«Вітчизна», «Жовтень» («Дзвін»), «Прапор» («Березіль»), «Дніпро»,
«Золоті ворота», «Пам’ятки України» в суспільно-політичних
трансформаційних процесах доби перебудови (1985 – 1991 рр.) в Україні.
Предметом дослідження є структурно-тематична компонента
журнальної публіцистики, основні напрями відображення суспільних змін і
політичних процесів в Україні 1985 – 1991 рр.
Теоретико-методологічні засади дисертаційного дослідження,
передусім, обумовлені станом наукового опрацювання і, власне,
характером теми, а також сформульованої мети, дослідницьких завдань та
джерельної бази дисертації. Їх основу склала сукупність загальнонаукових
та спеціальних принципів – науковості, історизму, об’єктивності,
системності, плюралізму, а також історіософських напрацювань провідних
дослідників історії української періодики. Опрацювання і врахування цихпринципів та методів дозволило визначити і застосувати найбільш
оптимальні, на нашу думку, методологічні підходи для досягнення
поставленої мети та реалізації дослідницьких завдань.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що в
дисертаційному дослідженні здійснено комплексний аналіз концептуально-
тематичних особливостей української публіцистики періоду перебудови на
рівні тем, ідей, тенденцій. З’ясовано особливості інтерпретації на сторінках
літературно-художніх і громадсько-політичних журналів актуальних для
вітчизняної історіографії питань.
Показана роль журнальної публіцистики у процесах національного
відродження, розкрито її вплив на формування громадської думки і
суспільної свідомості громадян. З цією метою здійснено класифікацію
публіцистичних матеріалів, опублікованих у журналах «Київ», «Вітчизна»,
«Жовтень» («Дзвін»), «Прапор» («Березіль»), «Дніпро», «Золоті ворота»,
«Пам’ятки України» впродовж 1985 – 1991 рр. за змістовно-тематичним
наповненням та динамікою виходу. Зокрема акцентовано увагу на
висвітленні суспільно-політичної, історико-культурної та соціально-
економічної проблематики, що системно в такій площині практично не
вивчалися. Насамперед проаналізовано висвітлення таких чинників
національного відродження і розбудови української держави, як
становлення громадянського суспільства, формування історичної
свідомості, утвердження української національної ідентичності та
трансформація економіки.
Здійснене дослідження дало можливість зробити аргументований
висновок про репрезентативність наявної на сторінках літературно-
художніх та громадсько-політичних журналів джерельної бази. А її аналіз
дав змогу визначити напрями історичної реконструкції історії України
періоду перебудови 1985 – 1991 рр., суттєво доповнити, а разом із
сучасними дослідженнями інших істориків – уточнити картини розвиткуперебудовчих процесів в Україні, у тому числі зафіксувати динаміку
трансформування системи української публіцистики.
Публікації українських часописів проаналізовані у
загальноісторичному та культурологічному аспектах як джерельний
комплекс, цінний для дослідження складної проблеми – з’ясування форм
впливу журнальної публіцистики на суспільну свідомість у переломний
період історії.
Практичне застосування одержаних результатів полягає у
можливостях використання представленого в роботі фактичного матеріалу,
основних теоретичних положень та висновків у розробленні спеціальних і
узагальнюючих курсів лекцій із новітньої історії України, а також
українського журналістикознавства, при написанні узагальнюючих праць,
розробленні спеціалізованих курсів із історії України, при підготовці
довідкової та навчальної літератури із зазначеного комплексу дисциплін, а
також у практиці викладання курсу української історіографії,
джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін. Основні положення
дисертації можуть бути використані також для створення спеціальних
курсів із проблематики засобів масової інформації України.
Результати дослідження і висновки також можуть бути доречними
при розробленні державної політики щодо формування сучасного
інформаційного простору України.
У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, її зв’язок із
науковими темами і програмами, визначено мету і дослідницькі завдання,
об’єкт і предмет наукового пошуку, показано наукову новизну, пояснено
практичну цінність дисертації, відображено апробацію результатів
дослідження, подано відомості про структуру та обсяг роботи.
Розділ перший «Історіографія, джерельна база та методологічні
засади дослідження» присвячений аналізу ступеня історіографічного
опацювання теми, її джерельного забезпечення та пошукові ефективного
дослідницького інструментарію.В межах розділу автором було з’ясовано, що проблема ролі і місця
журнальної публіцистики у процесах національного відродження та
розгортання руху за незалежність України в період перебудови (1985 –
1991 рр.) вивчена лише фрагментарно і не дає цілісного та об’єктивного
уявлення щодо трансформації й функціонування в цей час літературно-
художніх та громадсько-політичних журналів, що й зумовлює необхідність
комплексного дослідження цієї проблеми на дисертаційному рівні.
Основу джерельної бази склали друковані матеріали українських
журналів «Київ», «Вітчизна», «Жовтень» («Дзвін»), «Прапор» («Березіль»),
«Дніпро», «Золоті ворота», «Пам’ятки України». Їх всебічний аналіз у
поєднанні з опрацюванням опублікованих та архівних документів
забезпечив досягнення поставленої мети, дав змогу реалізувати визначені
дослідницькі завдання і сформувати цілісну картину журнальної
публіцистики періоду перебудови, з’ясувати її роль у національному
відродженні, а також зробити відповідні висновки й узагальнення, що
виносяться на захист. У процесі роботи над темою підтверджено достатньо
високу репрезентативність виявлених джерел із досліджуваної
проблематики.
Застосування під час роботи над дисертаційним дослідженням
наукових принципів і методів та інструментарію сучасної методології дали
змогу, на нашу думку, уникнути суб’єктивних і упереджених оцінок та
забезпечити наукову достовірність результатів, отриманих у дисертації.
У другому розділі «Причини та напрями трансформації української
журнальної публіцистики періоду перебудови» проаналізовані суспільно-
політичні та економічні умови функціонування української преси у 1985 –
1991 рр., прослідковано еволюцію редакційної політики та процес
змістовно-тематичного оновлення українських журналів у досліджуваний
період. Показано, як політика плюралізму, гласності, лібералізації та
демократизації вплинула на висвітлення питань суспільної ідеології в
українській пресі 1985 – 1991 рр.У третьому розділі «Журнальна публіцистика та її вплив на процеси
національного відродження в Україні» вивчено потенціал журнальної
публіцистики як засобу формування громадянського суспільства в Україні
1985 – 1991 рр., проаналізовано спроби ревізії та деміфологізації
української історії на сторінках журналів у період перебудови; показано, як
на сторінках вітчизняних часописів знайшли відображення національні,
мовні, а також економічні й екологічні проблеми України.
Таким чином, у межах дисертаційної праці досліджено комплекс
питань, пов’язаних із з’ясуванням ролі журнальної публіцистики в
національному відродженні України у період перебудови (1985 – 1991 рр.).
Факти, отримані в ході опрацювання джерельної бази та різнопланової
наукової літератури, дають підстави для узагальнюючого висновку про те,
що українська журнальна публіцистика справила значний вплив на
утвердження засад демократії і гласності, формування ідеології
національного відродження, оновлення суспільства і майбутньої державної
незалежності України.
Ключові слова: історіографія, українська публіцистика, перебудова,
літературно-художні та громадсько-політичні часописи, національне
відродження, громадянське суспільство.