Громадсько-політична діяльність Володимира Целевича (1890 – 1942)

Середюк М.С. Громадсько-політична діяльність Володимира Целевича
(1890 – 1942). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Інститут українознавства ім.
І. Крип’якевича НАН України, Інститут народознавства НАН України. – Львів,
2019.
У дисертації проаналізовано громадсько-політичну діяльність відомого
галицького політика Володимира Целевича у першій третині ХХ ст. крізь
призму суспільно-політичних процесів у регіоні. Акцентовано увагу на
особливостях формування його світогляду, зокрема показано, що підґрунтя
виразної національно-патріотичної свідомості В. Целевича заклали родинні
цінності, а також просвітні, громадські установи Галичини, які вели активну
освідомлюючи роботу серед українського населення регіону.
Розглянуто внесок політика у заснування Українського Горожанського
Комітету (УГК), Української військової організації (УВО), виокремлено коло
його однодумців, серед яких – майбутні лідери національно-державницьких
партій Галичини, національно-культурних організацій краю. Відзначено, що
перебуваючи в УГК, УВО у період національно-визвольних змагань, польсько-
української війни 1918 – 1919 рр. він доклав чимало зусиль для захисту
національно-культурних, соціально-політичних прав українців Східної
Галичини, через що зазнав репресій та переслідувань від польської влади.
З’ясовано, що після повернення з еміграції у середині 1920-х рр., він
виступив одним із активних прихильників об’єднання національно-
демократичних сил краю, ввійшов до т. зв. Консолідаційної комісії, яка
прискорила утворення провідної української партії Західної України –
Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО).
Охарактеризовано організаційно-політичну працю відомого політика, на
конкретних прикладах проілюстровано боротьбу одного з лідерів української
націонал-демократії за піднесення національної свідомості українців Галичини, 3
утвердження в суспільній свідомості ідеї соборності та державності
українських земель, а також виокремлено внесок у нормалізацію польсько-
українських відносин у середині 1930-х рр. Крізь призму політичної біографії
В. Целевичу показано складне переплетіння політичних, соціальних і
національних аспектів українського суспільно-політичного руху у
досліджуваний період.
Охарактеризовано парламентську працю В. Целевича у вищому
законодавчому органі Польщі, доведено, що починаючи із 1928 р. партійна
діяльність для одного з лідерів націонал-демократів відійшла на другий план,
поступаючись парламентській роботі. Зазначено, що якщо упродовж першого
періоду парламентської діяльності (1928 – 1930 рр.) В. Целевич (відповідно до
програмних засад УНДО) гостро критикував економічну, національно-
культурну політику урядів Польщі, то другий період його парламентської праці
(1935 – 1939 рр.) пройшов під знаком нормалізації польсько-українських
відносин, що закономірно пригасило критичний тон виступів українського
парламентарія.
Акцентовано вагу на вагомих здобутках лідера УНДО у науково-
видавничій сфері: упродовж 1920 – 1930-х рр. він опублікував серію книг та
брошур, присвячених історії України новітнього періоду, теорії держави та
права, захисту майнових прав українського селянства тощо. Відзначено, що
його статі у періодичних виданнях стосувалися, переважно, політичної
тематики та окремих аспектів українського державотворення. Констатовано, що
у численних наукових та науково-популярних працях генеральний секретар
УНДО переконливо довів, що український народ «дозрів» до створення
незалежної української держави, оскільки мав «зовнішні ознаки своєї
відрубності»: мову, історичні традиції, культуру.
Ключові слова: В. Целевич, громадсько-політична діяльність, ЗУНР,
УНДП, Український Горожанський Комітет, Українська військова організація,
УНДО, польсько-українська війна, парламент, закон, репресії.