Проблеми та перспективи реалізації стратегії глобального лідерства США в сучасній системі міжнародних відносин

Погоріла Н. О. Проблеми та перспективи реалізації стратегії
глобального лідерства США в сучасній системі міжнародних відносин. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук
за спеціальністю 23.00.04 «Політичні проблеми міжнародних систем та
глобального розвитку». – Київський національний університет імені Тараса
Шевченка, Міністерство освіти і науки України, Київ, 2018.
Дисертаційну роботу присвячено дослідженню основних проблем та
перспектив реалізації стратегії глобального лідерства США в сучасній
системі міжнародних відносин. На основі комплексного аналізу
структуровано та систематизовано основні стратегії глобального лідерства
США в сучасній міжнародній системі, окреслено можливі перспективи його
збереження та посилення. В цьому контексті розкрито сутність і зміст
концептуально-теоретичного дискурсу лідерства США в світі. У роботі
проаналізовано Стратегію глобального лідерства США за президентства
Дж.Буша старшого, Б. Клінтона, Дж. Буша-мол., Б. Обами, Д. Трампа та
визначено вплив США на динаміку та масштаб глобальних трансформацій в
період їх президентства. З’ясовано відмінність у концептуалізації
глобального лідерства вищезазначених президентів. Підкреслено, що США й
надалі відіграватимуть вирішальну роль у світовій політиці, а концептуальне
і прикладне забезпечення політичних і безпекових стратегій США, які
впливають на міжнародну політику, є невід’ємною складовою геополітичних
інтересів США.
Розглянуто особливості політики глобального лідерства в основних
стратегіях за адміністрації Б. Клінтона. Доведено той факт, що протягом
президентства Б.Клінтона на практиці застосовувалися ліберально-
консервативні концепції лідерства. Більшість науковців об’єднують їх в 3

рамках загальної концепції «гуманітарної інтервенції», яка включає в себе
такі концепції, як «вибіркове залучення», «колективна безпека», «узгоджена
безпека», «гуманітарно-мілітаристський підхід». Погляди представників
ліберальних, неоліберальних, консервативних та неоконсервативних
напрямків в науці про міжнародні відносини в основному співпадали щодо
методів реалізації амбіцій США для досягнення глобального лідерства і
пріоритетів у зовнішній політиці. Ідеї, які проголошували прихильники
концепції ліберально-консервативного варіанта глобального лідерства,
увійшли в офіційну Стратегію залучення і розширення або «доктрину
Клінтона».
Виявлено основні відмінності у зовнішньополітичних стратегіях між
республіканською та демократичною адміністрацією США з початку ХХІ ст.
Доктрина Дж.Буша-мол. проголошувала необхідність «по-новому»
забезпечити безпеку США. Вона базувалася на документах, що були
викладені в 2002 р. ‒ «Доповідь про стан нації», «Стратегія національної
безпеки», а також на промові Буша в ООН, де він декларував «здатність
Сполучених Штатів акумулювати таку міць, яка зробить ворожу гонку
озброєнь безглуздою». Центральним елементом зовнішньополітичної
концепції США цього періоду є превентивний удар.
Проведено компаративний аналіз Стратегій національної безпеки США
за президентства демократичної адміністрації Б. Обами 2010 р. та 2015 р.
Виокремлено основні відмінності між Стратегіями національної безпеки
США 2010 р. та 2015 р. Доведено, що Стратегії національної безпеки США
2010 р. та 2015 р. мають на меті збереження і, за можливості, навіть
посилення глобального лідерства США в сучасній системі міжнародних
відносин. Показано, що Стратегії національної безпеки США 2010 р. та 2015
р. мають чимало спільного і акцентують увагу на застосуванні політики
«розумної» та «м’якої» сили, а також підвищення авторитету США в світі.
Доведено, що у зовнішньополітичному курсі США чітко простежується
історична спадкоємність щодо досягнення лідерства на міжнародній арені. 4

Протягом періоду після падіння Берлінської стіни на роль великої стратегії
США претендували концепції домінування, першості, глобального лідерства,
глобальної колективної безпеки, регіональної безпеки, кооперативної
безпеки, стримування, вибіркової залученості і навіть неоізоляціонізму.
Певний час деякі з них були офіційними стратегіями, але, з різних причин,
жодна не стала довгостроковою великою стратегією держави.
Дискусії серед політичної та академічної еліти США стосуються також
характеру і перспектив американського глобального лідерства та зміцнення
однополярної структури міжнародного порядку в межах трьох напрямків:
концепція світової («жорсткої») гегемонії, в основі якої лідерство США в
політичній, військовій та економічній сферах міжнародної взаємодії і яка
знайшла відображення в ідеях представників неоконсервативного напрямку
американської політичної думки і Республіканської партії США; концепція
«пухкої/прихованої» гегемонії (консервативно-ліберальний підхід), який хоч
і заснований на домінуванні лідерства США, але допускає елемент
колективізму; концепція «вбудованості» США в багатополюсний світ.
Втім, незважаючи на різні обставини в міжнародному середовищі,
прогнозується, що значення і вплив США на еволюцію міжнародної системи
залишатиметься істотним, оскільки американська держава в основних сферах
(військова сфера, економіка, наука, технології) до 2030 р. залишиться
«першою серед рівних», що обгрунтовується наявністю фінансово-
матеріальних ресурсів, військовою міццю, розвитком новітніх технологій та
людським потенціалом. Домінуюча роль США забезпечуватиметься за
допомогою як «жорсткої», так і «м’якої» сили. Водночас на світовій арені
збільшиться кількість важливих акторів, які конкуруватимуть зі США, що
зумовлюватиме політику вибору, або чергова глобальна стратегія на базі
власних інтересів, або національна стратегія як частина стратегії глобалізації,
що націлена на вирішення загальносвітових проблем.
У роботі вперше досліджено об’єктивні перспективи еволюції
доктринальних засад США за президентства Д. Трампа. Встановлено
перспективи стратегічного партнерства США та України за президентства
Д.Трампа. Доведено та обґрунтовано тезу про те, що перспективи
стратегічного партнерства між США та Україною визначаються в першу
чергу позицією адміністрації США, яка спрямована на збереження лінії
попередньої адміністрації Б. Обами щодо Анексії Криму та окупації Донбасу.
Визначено, на основі цілісного політологічного аналізу, основні проблеми та
перспективи реалізації стратегії глобального лідерства США за
президентства Д. Трампа. Встановлено об’єктивні перспективи еволюції
доктринальних засад США за президентства Д. Трампа. Удосконалено
розуміння сутності та значення того, що доктрина Д. Трампа є радикальним
відступом від двопартійної зовнішньої політики США починаючи з 1945 р.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в
тому, що теоретико-методологічні висновки дисертаційної роботи можуть
бути використані для подальших наукових досліджень глобального лідерства
США. Основні положення та висновки дисертації є авторськими та можуть
бути використані науково-дослідними інститутами та інформаційно-
аналітичними структурами органів державної влади України, зокрема МЗС
України, Адміністрацією Президента України, міжнародними організаціями
та неурядовими інституціями. Результати дослідження можуть доповнити
лекційні курси зі стратегічного лідерства, глобалістики, теорії міжнародних
відносин, аналізу та моделювання міжнародних відносин, а також враховані
при підготовці підручників і навчальних посібників із зазначених курсів у
вищих навчальних закладах України.
Ключові слова: стратегії глобального лідерства, зовнішня та безпекова
політика, США, Україна, Дж.-Буш-старший, Б.Клінтон, Дж.Буш-молодший,
Б.Обама, Д.Трамп.