Науковий доробок інженера-конструктора Л.С. Лебедянського (1898–1968) у галузі локомотивобудування

Янін В.А. Науковий доробок інженера-конструктора Л.С. Лебедянського (1898–1968) у галузі локомотивобудування. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 «Історія науки й техніки». – Державний університет інфраструктури та технологій МОН України, м. Київ, 2019.

Дисертаційна робота є комплексним дослідженням життєвого шляху,
наукового доробку та організаційно-освітянської діяльності інженера-
конструктора Льва Сергійовича Лебедянського (1898–1968) – видатного
конструктора різних типів локомотивів, а саме паровозів та тепловозів,
піонера нового напрямку локомотивобудування – газотурбовозобудування,
автора проектів цілого ряду локомотивів, наставника покоління молодих
конструкторів локомотивобудівельників, лауреата вітчизняних та
закордонних нагород.
Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного
розділу, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків.
Історично-науковий аналіз життя та діяльності Л.С. Лебедянського як
інженера-конструктора, вченого та організатора є актуальним зважаючи на
різнобічність та масштабність його наукового внеску. У контексті розвитку
локомотивобудування Л.С. Лебедянський отримав світове визнання, що
прославило вітчизняну науку.
Проведений нами аналіз джерельної бази дав можливість встановити,
що у своїй сукупності зазначені в дисертації групи джерел складають
різноманітний і багатий обсяг документального забезпечення досліджуваної
проблеми. Їхнє комплексне використання дало можливість досягти мети
дисертаційного дослідження – провести детальне дослідження
конструкторської, організаційної та освітньої діяльності Л.С. Лебедянського 3
та висвітлити внесок інженера-конструктора у розвиток вітчизняного
локомотивобудування на тлі сучасної йому епохи.
У першому розділі дисертаційного дослідження охарактеризовано
історіографію, методологічні основи та джерельну базу дослідження.
Систематизація і аналіз відповідної наукової літератури та архівних джерел
засвідчила, що статті, біографічні нариси та монографії доволі часто носять
характер фрагментарності дослідження, обмеженості у висвітленні його
наукових поглядів та інженерних підходів, епізодичності огляду
найвідоміших проектів конструктора, розбіжності або невизначеності
позицій щодо внеску Л.С. Лебедянського у розвиток вітчизняного та
світового локомотивобудування. Висвітлення ролі Л.С. Лебедянського не
завжди відбувалось науково виважено, на відповідному методологічному
рівні, а отже, засвідчує недостатнє вивчення досліджуваної у дисертації
проблеми. Ґрунтовного дослідження наукового доробку та організаційно-
освітньої діяльності Л.С. Лебедянського досі не здійснено.
Дослідження ґрунтується на джерельній базі основу якої складають
проекти автором або безпосереднім учасником яких був конструктор Л.С.
Лебедянський, джерела, що стосуються діяльності його послідовників та
учнів, а також документи в архівосховищах Харкова, Києва, Москви та
Коломни. Особливу цінність для нас мали джерела, що були видані за
сприяння Коломенського заводу, основного місця діяльності конструктора
Л.С. Лебедянського, за допомогою яких вдалося віднайти досі невідомі факти
з життя конструктора. У роботі також здійснено систематизацію різних
джерел. Це дало змогу ввести до наукового обігу раніше неоприлюднені
джерела.
У другому розділі дисертаційного дослідження представлено історичну
реконструкцію життєвого шляху, наукового доробку та організаційно-
освітньої діяльності інженера-конструктора Л.С. Лебедянського. Висвітлено
процес формування наукового світогляду інженера та виявлено чинники, що
сприяли його становленню як видатного конструктора та організатора. 4
Розкриваються певні факти з дитинства, які розпочали формувати хист та
тягу до залізничного транспорту в цілому і до локомотивів зокрема.
Розповідається про освіту Л.С. Лебедянського, починаючи з перших уроків
часів раннього дитинства, а також навчання у реальному училищі та у
Петроградському політехнічному інституті на механічному факультеті. До
того ж у другому розділі згадуються перші спроби майбутнього конструктора
пов’язати себе з залізницею, а саме робота у місті Тихвін на посаді помічника
машиніста паровозу. Умовно період зазначений вище виділено нами у
перший етап життя конструктора, в якому він здобув перші практичні та
теоретичні знання.
Проаналізувавши різноманітні джерела та порівнявши дані щодо Л.С.
Лебедянського ми дійшли висновку, що він майже усе життя працював на
Коломенському заводі і ця робота була невіддільною частиною життя
конструктора. Творчий та життєвий шлях у проміжку роботи на
Коломенському підприємстві (1922–1963) знайшов своє відображення у
даному розділі. Розповідається про перші роки роботи Л.С. Лебедянського
під керівництвом видатних інженерів П.І. Тахтаулова та К.М. Сушкіна та
описується шлях молодого інженера від рядового конструктора до головного
конструктора Коломенського заводу.
У розділі також розповідається про методи роботи конструктора, його
підходи до вирішення технічних завдань, співпрацю з колегами та
підлеглими. Особливу увагу приділено вченню Л.С. Лебедянського та його
організаторським здібностям, завдяки яким він неодноразово формував
потужні конструкторські колективи з молодих інженерів.
Завершує розділ частина присвячена останнім рокам Л.С.
Лебедянського. Його переживанням та продовженню роботи над справою
усього життя навіть на пенсії і боротьбі з хворобою. Також знаходять своє
відображення події, що відбулися вже після смерті конструктора та
приділяється певна увага діям його послідовників та учнів, які продовжували
справу свого наставника та товариша. 5
На основі аналізу наявних джерел зроблено висновки, щодо того, що
конструктор Л.С. Лебедянський, у різні часи свого творчого шляху,
займаючти різні посади на Коломенському заводі, стикався з різноманітними
технічними завданнями. Усі вони відрізнялися за складністю і напрямком і
тому вимагали неабияких здібностей конструктора та сили характеру. Проте
Л.С. Лебедянському кожного разу вдавалось вирішувати усі поставленні
завдання на найвищому рівні. Паровози серії 2-3-2К, Л, П36, П38, тепловоз
ТЕП60 та газотурбовози Г1 та ГП1 – це лише короткий перелік найвідоміших
проектів конструктора, що вказують на різноплановість знань та досвіду і
неабиякі конструкторські здібності Л.С. Лебедянського. Саме завдяки своїй
обізнаності та професіоналізму він став всесвітньо відомим інженером-
конструктором.
Уперше на документальній основі написана наукова біографія вченого,
розкрито невідомі і маловідомі сторінки його життя. У результаті
дослідження виявлено п’ять основних періодів життя та діяльності
конструктора Л.С. Лебедянського: перший – ранній (дитячі та юнацькі роки,
навчання у початкових класах та реальному училищі); другий – професійного
становлення (отримання перших практичних знань у якості помічника
машиніста паровоза, навчання у Петроградському політехнічному інституті,
початок роботи на Коломенському машинобудівному заводі); третій –
діяльність у період Другої Світової війни (отримання призначення на посаду
головного конструктора Коломенського заводу, виготовлення машин та
боєприпасів для потреб фронту); четвертий – діяльність конструктора у
післявоєнний період (участь у відновленні залізничного транспорту після
війни, створення нових зразків паровозів для задоволення потреб тогочасної
залізниці); п’ятий – заключний період життя та діяльності Л.С.
Лебедянського (активна робота над тепловозами та газотурбовозами, вихід
головного конструктора Коломенського заводу на пенсію та останні роки
життя Л.С. Лебедянського). 6
У третьому розділі дисертаційного дослідження автором представлена
схема сучасного бачення наукової спадщини конструктора Л.С.
Лебедянського в контексті розвитку локомотивобудування. Створення
локомотивів різного типу, робота над новими типами двигунів (ДВЗ, ГТД),
перекваліфікація та організація конструкторських колективів, робота по
відновленню промисловості після Другої Світової війни – це лише неповний
список проблем, над вирішенням яких працював Л.С. Лебедянський, і
завдяки яким він став відомим конструктором-локомотивобудівником та
піонером газотурбовозобудування в країні.
Обґрунтовано, що проекти Л.С. Лебедянського розроблялись у
контексті завдань інженерної науки його часу. Науково-творчий доробок
конструктора Л.С. Лебедянського можна умовно розділити на три основні
напрямки розвитку науки і техніки: паровозобудування, тепловозобудування
та газотурбовозобудування. У дисертації також простежуються зв’язки з
інженерами-конструкторами, сучасниками Л.С. Лебедянського, П.І.
Тахтауловим та К.М. Сушкіним, а також з послідовниками, конструкторами
О.О. Кінарським, Ю.В. Хлебніковим та Г.А. Жиліним. Крім того
висвітлюються факти співпраці конструктора Л.С. Лебедянського з
професором В.В. Уваровим при розробці газотурбінних установок та
перекваліфікації конструкторського колективу Коломенського заводу.
Встановлено, що проекти конструктора Л.С. Лебедянського мали значний
вплив на розвиток локомотивобудування колишнього Радянського Союзу в
цілому та окремих його напрямків зокрема. Завдяки своїм успішним
проектам головний конструктор Коломенського заводу посів місце серед
провідних інженерів-конструкторів свого часу.
Виявлено, що в усіх своїх проектах конструктор Л.С. Лебедянський
використовував увесь масив накопичених знань. Одним із перших, Л.С.
Лебедянський використовував у своїй роботі знання та досвід закордонних
конструкторів. При чому, не просто копіюючи їхні технічні рішення, а
вдосконалюючи їх і впроваджуючи з огляду на реалії залізниці колишнього 7
Радянського Союзу. Отже, технічні характеристики, конструкційні рішення
та етапи створення різноманітних локомотивів знайшли своє відображення у
третьому розділі дисертаційного дослідження. Серед локомотивів описаних у
третьому розділі є як широко відомі так і маловідомі локомотиви
конструктором яких був Л.С. Лебедянський, а саме: паровози ФД, ЙС, 2-3-
2К, Л, П34, П36, П38, танк-паровоз 9П, теплопаровоз ТП-1, тепловози ТЕ50,
ТЕП60, ТГП50, газотурбовози Г1-01 та ГП1.
Помер геніальний конструктор локомотивів Л.С. Лебедянський 30-го
січня 1968 року у місті Коломна, де й похований на міському кладовищі.
Ключові слова: Л.С. Лебедянський, локомотивобудування, конструктор,
інженер, локомотив, паровоз, тепловоз, газотурбовоз, Коломенський завод.