Суспільний статус староукраїнської мови в ХIV–ХVII століттях

З М І С Т
ВСТУП……………………………………………………………………………4–14
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА ПОНЯТТЄВО-
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАТУСУ
СТАРОУКРАЇНСЬКОЇ (РУСЬКОЇ) МОВИ В ДІАХРОНІЇ (ХIV–ХVII ст.) 15–77
1.1. До джерел діахронної соціолінгвістики………………………………..15–25
1.2. Історія староукраїнської (руської) мови у діахронному
соціолінгвістичному аспекті……………………………………………26–42
1.3. Методологія дослідження суспільного статусу староукраїнської (руської)
мови в діахронії………………………………………………………….42–52
1.4. Кореляція суспільного статусу староукраїнської (руської) мови та мовної
свідомості і мовної особистості………………………………………...52–57
1.5. Кореляція суспільного статусу староукраїнської (руської) мови та мовно-
етнічної (національної) свідомості……………………………………………57–67
1.6. Наукове трактування лінгвономена руська мова, проста
(руська) мова……………………………………………………………………67–75
Висновки………………………………………………………………………..75–77
РОЗДІЛ 2. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ЛІНГВОНОМЕНА УКРАЇНСЬКА МОВА:
ВІД РУСЬКОГО ЯЗИКА (ХIV–ХVII ст.) ДО УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ …….78–162
2.1. Субстантивні номінації метатерміна мова……………………………...79–112
2.1.1. Лінгвономен зыкъ(язик)……………………………………………….79–88
2.1.2. Лінгвономен мова………………………………………………………..88–99
2.1.3.Лінгвономен мов(л)єнє (мовлення) …………………………………….99–105
2.1.4. Лінгвономени нар чіє, р ч (наріччя, річ) …………………………..105–107
2.1.5. Лінгвономен діалектъ (діалект) …………………………………….108–110
2.1.6. Лінгвономен бес да (бесіда) ………………………………………...110–112
2.2. Етноатрибутивні номінації терміна мова……………………………...112–150
2.2.1. Етноатрибутив сло(а)венскїй (словенський) ………………………...112–119 2


2.2.2. Етноатрибутив славенорωсскій (словенороський)…………………..119–122
2.2.3. Етноатрибутиви рωсский, рωссійский (роський, рόсійський)……...122–125
2.2.4. Етноатрибутив руский (руський) …………………………………….125–134
2.2.5. Лінгвономен проста мова……………………………………………134–143
2.2.6. Етноатрибутив малωроссїйский (малоросійський)…..……………..144–150
2.3. Термін письмо – ключ до мовної свідомості………………………….150–160
Висновки …………………………………………………………………….160–162

РОЗДІЛ 3. СТАРОУКРАЇНСЬКА (РУСЬКА) МОВА В УРЯДОВІЙ
ЦАРИНІ……………………………………….……………………………...163–254
3.1. Роль позамовних чинників в еволюції та суспільному статусі
староукраїнської (руської) мови……………………………………………163–206
3.1.1. Староукраїнська (руська) мова у Польському Королівстві………...165–174
3.1.2. Староукраїнська (руська) мова у Великому кн. Литовському..........174–179
3.1.3. Староукраїнська (руська) мова після Люблинської унії 1569 р……179–192
3.1.4. Соціолінгвістична детермінованість ХVII століття…………….......192–205
3.2. Правові документи ХIV–ХVII ст. з погляду соціолінгвістики………206–231
3.2.1. Вислицький Статут 1347 року та інші документи………………….206–209
3.2.2. Литовські Статути 1529, 1566 років та петиції шляхти…………….210–221
3.2.3 Литовський Статут 1588 року………………………………………..221–226
3.2.4. Юридичні документи першої половини ХVII століття…………….227–231
3.3. Лінгвосоціум гетьманських канцелярій: Богдан Хмельницький,
Іван Виговський, Петро Дорошенко, Іван Мазепа………………………...231–253
Висновки ……………………………………………………………….........253–254
РОЗДІЛ 4. ДУХІВНИЦТВО І СТАРОУКРАЇНСЬКА (РУСЬКА) МОВА:
ТЕНДЕНЦІЇ ТЯЖІННЯ І ВІДШТОВХУВАННЯ………………………….255–331
4.1. Філософія мовної свідомості духівництва в діахронії………………..257–272
4.1.1. Біблійна концепція комунікативного простору……………………..257–259
4.1.2. Від ідеології латини до народних мов……………………………….259–264 3


4.1.3. Від ідеології церковнослов’янської мови до староукраїнської (руської)
мови…………………………………………………………………………...264–272
4.2. Унійна Церква і староукраїнська (руська) мова………………………272–282
4.3. Православна Церква і староукраїнська (руська) мова…………..........282–293
4.4. Рецепція староукраїнської (руської) мови у творах українського
духівництва…………………………………………………………………..293–329
Висновки …………………………………………………………………….329–331
РОЗДІЛ 5. ОСВІТНІЙ ДИСКУРС СТАРОУКРАЇНСЬКОЇ (РУСЬКОЇ) МОВИ
………………………………………………………………………………...332–392
5.1. Староукраїнська (руська) мова крізь кодифікаційну призму церковно-
слов’янської мови……………………………………………………………332–339
5.2. Роль релігійних та державних чинників у запровадженні староукраїнської
(руської) мови в освітній процес……………………………………………340–343
5.2.1. Староукраїнська (руська) мова в Острозькій школі………………..343–347
5.2.2. Братства як окремий етап рецепції староукраїнської (руської) мови
5.2.2.1. Львівське братство………………………………………………….347–357
5.2.2.2. Віленське братство………………………………………………….357–359
5.2.2.3. Луцьке братство……………………………………………………..359–362
5.2.2.4. Київське братство……………………………………………...........362–371
5.2.3. Староукраїнська (руська) мова в унійних школах………………..371–379
5.3. Навчальна лектура як свідчення функціювання староукраїнської (руської)
мови…………………………………………………………………………...379–384
54. Публічна лектура як свідчення функціювання староукраїнської (руської)
мови………………………… ………………………………………………..384–390
Висновки ……………………………………………………………….........390–392
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ……………………………………………………392–401
ЛІТЕРАТУРА ……………………………………………………..................402–443
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ НАЗВ ДЖЕРЕЛ …………………...444–456