Грошовий обіг на території Гетьманщини (1648-1764 рр.)

Нечитайло В. В. Грошовий обіг на території Гетьманщини (1648-
1764 рр.) – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.06 «Історіографія, джерелознавство
та спеціальні історичні дисципліни» (032 – Історія та археологія). –
Центральноукраїнський національний технічний університет, Кропивницький,
2018; Державний вищий навчальний заклад «Переяслав-Хмельницький
державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Переяслав-
Хмельницький, 2018.
У дисертаційному дослідженні вперше в українській та світовій
історичній науці комплексно та глибоко проаналізовано основні проблемні
питання історії грошового обігу Гетьманщини в період з 1648 по 1764 рр.
Особливу увагу було сфокусовано на питанні економічної експансії та агресії
Московії проти українських земель, яка здійснювалася шляхом упровадження
невдалих грошових реформ. Проведені московським та санкт-петербурзьким
урядами грошові реформи призвели до низки подій, важливих нині у фокусі
вивчення історії грошового обігу та нумізматики. У дослідженні ми довели, що
дії московського уряду проти українського грошового ринку, традиційно
орієнтованого на країни Західної Європи, можна охарактеризувати не інакше,
як використання українських земель в ролі майданчика для фінансових
експериментів.
Про це свідчать такі заходи московського царського на російського
імперського урядів:
1. Уведення до грошового обігу контрамаркованих талерів за
завищеною проти ринкової ціною.
2. Введення до обігу мідних рублів та полтин у сер. XVII ст., які
збувались представниками московської влади на українських ринках, що можна
впевнено порівняти із таємним поширенням фальшивої монети на державному
рівні. 3

3. Введення до обігу мідних монет за номінальною ціною срібних
монет у 1660-ті рр..
4. Проект карбування чехів у Путивлі протягом 1670-их рр..
5. Запровадження у Севську карбування імітації півтораків Речі
Посполитої нижчої якості у 1686 р..
6. Проект уведення на українські ринки знецінених московських
полушок у 1720-х рр.
7. Окреслити перспективи досліджень проблем грошового обігу на
території Гетьманщини.
Також у процесі наукового пошуку нам удалося надати подальшого
розвитку питанням, які раніше не висвітлювалися у вітчизняній нумізматиці та
історії грошового обігу. Так, зокрема, у дисертації введено до наукового обігу
нові різновиди імітацій солідів, виготовлених на монетарні в Сучаві, та
наведено додаткові свідчення про загадкові монети із зображенням храму та
легендами SOLID CIVIT HAB та SOLID CIVIT HAМB; опубліковано нові
знахідки чехів монетного двору міста Севська з 1686 р., а також імітацій
польсько-литовських тимфів доби правління Петра І; виявлено на сторінках
українських дорадянських газет відомості про знахідки скарбів, які раніше не
були враховані у складених попередниками топографіях; розглянуто невідомі
дослідникам архівні матеріали щодо обігу в Гетьманщині монет російського
імператора Іоана Антоновича; уточнено та охарактеризовано структуру складу
скарбів із вмістом мідних монет другої пол. XVII ст.; уперше наведено факти
стосовно обігу фракцій московських мідних монет – дєньги та гроша.
Аргументовано доведено, що першими, поширеними за часів правління
Петра І срібними монетами, були алтини та алтинники, гривні та гривенники,
що суперечить наявним в українській нумізматичній історіографії висновкам,
сформульованим лише на основі законодавчих актів. У дисертації
проаналізовано нові факти щодо знахідок в Україні монет Петра І, здійснених із 4

застосуванням точної пошукової техніки, що значно розширює розуміння
процесів проникнення цих монет на територію Гетьманщини.
Набуло подальшого розвитку питання уточнення іконографії проекту
путивльських чехів. При спробі ідентифікації знака мінцмейстера у вигляді
якоря (елемента іконографії путивльського чеха) введено до наукового обігу
півторак Речі Посполитої із наявною на його полі оригінальною контрамаркою,
що, на нашу думку, може становити спільні риси зазаначених монет.
Сформовано та проаналізовано загальну картину знахідок фальшивих
монет Речі Посполитої та інших емітентів Центральної та Західної Європи на
території Гетьманщини, підтверджено новими знахідками результати
попередніх досліджень в українській нумізматичній історіографії.
Вперше у вітчизняній історичній науці нами охарактеризовано знахідки
ісламських монет на території Гетьманщини, здійснено узагальнення та аналіз
знахідок монет ісламського світу досліджуваного періоду. Доведено, що
основними ісламськими монетами, які перебували у грошовому обігові на
території Запорожжя у другій пол. XVII ст., були срібні османські куруші –
«леви», а в першій пол. XVIII ст. – білонні бешлики ханів династії Гіреїв, срібні
пара, акче і мідні мангіри Османської імперії.
З огляду на те, що тривалий час у вітчизняній нумізматичній науковій
літературі панували хибні стереотипи та міфи радянського часу, ми вважаємо
вкрай необхідною зміну ідеологічного русла у вивченні обігу «єфімків з
ознаками», акцентуючи увагу на злочинних фактах фінансової агресії Московії
під час планування нею реформи. Вивчення процесів обігу монет в Україні, на
нашу думку, необхідно здійснювати відповідно до історичних реалій, на
відміну від розгляду цих питань в ідеологічно заангажованих працях імперської
та радянської доби.
Відсутність протягом останніх 20 років відомих достовірних знахідок
мідних полтин московського царя Олексія Михайловича дає можливість
висловити припущення про невикористання їх у грошовому обігу
Гетьманщини, на противагу усталеній в радянській нумізматичній історіографії 5

думці про наявність цих монет у ньому, нібито переправлених з монетного
двору Москви. Доведено, що описані попередниками спроби московитів ввести
в обіг нібито прислані з Москви мідні гроші великого номіналу, є актом збуту
фальшивих грошей.
У результаті вивчення ареалу обігу «єфімків з ознаками» та складеної
попередниками топографії, нам удалося встановити район найбільш масових
знахідок скарбів із вмістом цих монет – Новосанжарський р-н Полтавської
області, що раніше залишалося поза увагою дослідників, які концентрували
свої зусилля на пошуку найбільших знахідок навколо області чи історичного
регіону – Чернігівщини.
Уточнено функції та роль московських золотих дротових монет. У
нумізматичній історіографії описано сутність золотих дротових московських
монет та досліджено ареал їх обігу, що підтверджується новітніми знахідками.
До того ж, знахідки золотих дротових московських монет на території України
свідчать про те, що ці монети виконували, окрім функції нагороди, функцію
платежу, будучи повноцінними монетами грошового обігу. Можна впевнено
припустити, що описане М. Котляром та В. Рябцевичем «нагородження»
козаків війська Богдана Хмельницького було звичайним жалуванням та
виплатою, що здійснювалася у вигляді золотої монети. Таку форму оплати не
маємо підстав вважати свідченням ставлення до українців як до підданих
Московського царства. То традиціна оплата за надані військові послуги та
підтримку на паритетних умовах, що було вдало приховано і замасковано
радянськими істориками під час визначення головної функції золотої дротової
копійки як переважно своєрідної нагороди, а не обігової монети.
Протягом другої половини XVII та першої XVIII ст. місцевим
населенням підроблялися усі найбільш поширені типи московських та
російських монет. У період побутування монет із дроту були відомі підробки
срібних та мідних копійок, а також лудіння та посріблення останніх. З
упровадженням Петром І прогресивних у той час технологій, зокрема
карбувальних машин, кількість підробок дещо зменшується, масовими
прототипами для підробки лишаються лише мідні полушки. Хоча не можна
виключати можливість потрапляння їх із території Росії у процесі
товарообміну, адже збережені в сучасній Російській Федерації документи того
часу фіксують непоодинокі випадки фальшування полушок та п’ятаків.
Незважаючи на відносну рідкість обігових золотих монет, їхні підробки також
було введено до наукового обігу, що сприяло відокремленню даних монет від
більш поширених серед населення жіночих прикрас – дукачів.
На початку ХХ ст. в нумізматичних колах України точилася активна
наукова дискусія щодо імовірності карбування за ініціативи козацьких
гетьманів власних монет. Проте таких монет не було виявлено, а неодноразові
згадки про них у друкованих джерелах інформації залишаються лише
підґрунтям для різного роду гіпотез. До монет, що могли гіпотетично бути
карбованими за наказом Богдана Хмельницького, ми можемо умовно віднести
імітації півтораків, виготовлених із застосуванням срібла. Плани Івана
Виговського щодо карбування у Києві монети Великого князівства Руського,
подібної до польсько-литовських монет, на жаль, не здійснились. Ми
припускаємо, що монетами, карбованими від імені та за ініціативою Петра
Дорошенка, могли бути монети середнього номіналу, виготовлені зі срібла. На
наше глибоке переконання, емісія за дорученням козацьких гетьманів була
реальною, про що свідчить проведений і викладений в дисертації аналіз
новознайдених українських скарбів, серед монет яких трапляються монети,
ймовірно, карбовані гетьманами.
Головним досягненням даного дисертаційного дослідження вважаємо
формування принципово нового бачення історії грошового обігу України-
Гетьманщини у 1648-1764 рр., грунтовний опис та аналіз основного змісту
реформ, що запроваджувалися московською владою в Україні.
Ключові слова: Гетьманщина, грошовий обіг, економічна експансія,
лічба монет, грошова реформа, підробка монет, гетьманські монети, архівні
джерела.