Зрубна культура Північного Приазов'я (за матеріалами поховальних пам'яток)

Забавін В.О. Зрубна культура Північного Приазов’я (за матеріалами
поховальних пам’яток). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 07.00.04 «Археологія». – Інститут археології НАН України, Київ,
2018.
Робота присвячена всебічному дослідженню накопиченого корпусу
джерел, систематизації та аналізу всіх наявних поховальних пам’яток зрубної
культури Північного Приазов’я, спрямованому на виявлення їх локальної
специфіки, визначення місця цих старожитностей в системі зрубної культурної
області та узагальнення отриманих даних з метою розв’язання проблем
регіональної культуроґенези.
В роботі використано інформацію щодо 1515 поховань, що походять з
235 курганних і ґрунтових могильників. Висвітлено основні етапи розкопок
некрополів зрубної культури Північного Приазов’я та накопичення джерельної
бази. Створено загальний реєстр поховальних пам’яток зрубної культури
регіону, упорядковано й систематизовано джерельну базу. Наведено всебічну
формалізовано-статистичну характеристику поховальних пам’яток зрубної
культури Північного Приазов’я та характеристику матеріальної культури за
даними некрополів.
На підставі курганної порівняльної стратиграфії і типологічного аналізу
обрядово-інвентарного комплексу було виокремлено три хронологічні
горизонти (ранній, розвинений, пізній), які відповідають основним етапам
розвитку зрубної культури Північного Приазов’я. В цілому, розподіл за
горизонтами поховань зрубної культури Північного Приазов’я дав наступні
результати: до I горизонту (раннього) віднесено 4,7% комплексів, до II
горизонту (розвиненого) – 59,1%; до III горизонту (пізнього) – 36,2%.
Було здійснено аналіз локалізації курганів відносно чотирьох зон,
виділених за показником віддаленості від водних джерел і ландшафтно- 3
топографічних характеристик. Аналіз продемонстрував стійкі тенденції в
розміщенні курганних могильників, виявивши їхнє тяжіння до двох
ландшафтно-кліматичних зон з суттєво відмінними фізико-географічними та
біокліматичними умовами.
Проаналізовано планіграфію курганних могильників, виявлено певні
закономірності в розміщенні насипів у складі групи. Наведено характеристику
надмогильних споруд, що включає розміри, форми, конструктивні особливості
насипу, а також всілякі підкурганні елементи на кшталт валів, ровів, залишків
вогнищ тощо. Окреслено ареал поширення курганів з кам’яними
конструкціями.
Наведено розгорнуту характеристику поховальних споруд. Аналіз
дозволяє говорити, з одного боку, про певне розмаїття могильних конструкцій,
а з іншого, про стійкість тих чи інших матеріальних елементів поховального
обряду. Попри деякі регіональні особливості поховального обряду, зумовлені
чинниками природно-географічного характеру, приазовські поховальні споруди
відбивають загальні традиції, характерні для всієї зрубної культурної області.
Наведено дані щодо способів поводження з рештками небіжчиків.
Найбільш масовою формою поховання було індивідуальне трупопокладення
(інгумація) в скорченому стані на лівому боці, з руками зігнутими в ліктях і
підведеними до обличчя або грудей небіжчика. Даний вид поховання,
поширений по всьому ареалу зрубної культури, слід визнати стандартом або
«зрубною» обрядовою нормою, яка супроводжувалась і певними
варіаціями/відхиленнями.
Охарактеризовано найбільш масову категорію поховального інвентарю
зрубної культури – керамічний посуд. В основу характеристики керамічного
комплексу зрубної культури Північного Приазов’я покладено морфологічні
показники або функціональні ознаки посудин. Виділення груп здійснювалось за
особливостями загальних пропорцій на підставі співвідношення метричних
показників різних частин (співвідношення максимальної ширини тулуба та
висоти посудини). Визначено, що керамічний посуд зазнавав певні якісні зміни 4
в просторі й часі, що проявлялися у формі та пропорціях посудин, рецептурі
тіста, обробці поверхні та орнаментації.
Розглянуто некерамічні вироби з могильників Північного Приазов’я.
Вироби з деревини, каменю, кістки і рогу, відомі за матеріалами могильників,
були покликані обслуговувати виробничу та сакральну сферу життя зрубного
населення (господарство, промисли, побут, культи). Ці сфери, у свою чергу,
вимагали функціонально ефективних знарядь, наявності відповідних навичок і
вмінь, а також знань, необхідних для відбору сировини та організації
виробництва.
Подано характеристику металевих виробів у складі інвентарю поховань
зрубної культури. Простежено виразну тенденцію зменшення металу в
похованнях зрубної культури в просторі: при просуванні з півночі на південь –
від Донецького кряжа до Азовського моря. З 1356 поховань, розподілених за
горизонтами, вироби з металу зафіксовано в 40 комплексах (2,95%): І горизонт
– 8 (12,5%), ІІ горизонт – 30 (3,75%), ІІІ горизонт – 2 (0,41%). Зрубне населення
Приазов’я у своїй повсякденності відчувало певний дефіцит металу, на відміну
від зрубних популяцій Донецького Кряжа, які мали доступ до місцевих
мідистих пісковиків.
Встановлення абсолютних дат зрубних некрополів регіону здійснювалось
шляхом кореляції трьох основних показників: традиційна хронологія пам’яток
зрубної культури Північного Приазов’я, радіовуглецева хронологія зрубної
культури Приазов’я/Надчорномор’я, хронологія передуючого (передзрубного) і
наступного (постзрубного) горизонтів Приазов’я. Нижня межа існування
зрубної культури Північного Приазов’я доволі надійно обмежується верхніми
датами існування культурного кола Бабине. Абсолютна хронологія наступного,
постзрубного горизонту (богуславсько-білозерська і отрадненська культури)
відсікає верхню дату існування зрубної культури в досліджуваному регіоні.
Таким чином, час існування зрубної культури Північного Приазов’я охоплює
проміжок часу, обмежений 1700 – 1200 рр. до н.е. 5
Зроблена спроба побудови моделі регіональної культуроґенези. У
Північному Приазов’ї зрубна культура представлена у вже сформованому
вигляді, в найбільш ранніх комплексах якої фіксуються окремі покровські риси
чи прояви. Стратиграфічні спостереження фіксують перекривання бабинських
горизонтів комплексами з покровськими елементами. Підтверджується
тенденція поступового ослаблення покровського імпульсу при просуванні в
західному напрямку. У культурно-історичному плані появу зрубної культури в
Північному Приазов’ї ми пов’язуємо з просуванням в цей регіон носіїв
пам’яток покровського типу за активної участі автохтонного бабинського
населення. Тут мала місце не послідовна зміна культур (бабинська (ДДБК ІІІ +
ДПБК) – ПЗК – БМЗК), а накладення покровських рис на пізній пласт пам’яток
культурного кола Бабине. Оскільки покровські риси в пам’ятках зрубної
культури Північного Приазов’я виражені вкрай слабо, в розмитому вигляді, то
вони дуже швидко зникають на початку її раннього етапу.
На завершальному етапі розвитку зрубної культури в Північному
Приазов’ї відбувається відхід від традиційного поховального ритуалу, що
неминуче вело до втрати культурної ідентичності, а в археологічному плані –
до зникнення самої культури. Зі зникненням зрубного курганного обряду в
Приазов’ї зникає і сама зрубна культура. Формування на зрубній генетичній
підоснові нових культурних утворень знаменувало собою фінал зрубної
культури в досліджуваному регіоні.
Зроблено зіставлення пам’яток Північного Приазов’я зі зрубними
старожитностями інших регіонів, визначено їх місце в системі зрубної
культурної області.
Ключові слова: доба бронзи, зрубна культура, Північне Приазов’я,
поховальні пам’ятки, курган, культурогенеза.