Родина Мерінгів в освітньому та громадському житті України другої половини ХІХ – початку ХХ століття

Мерінг В. О. Родина Мерінгів в освітньому та громадському житті
України другої половини ХІХ – початку ХХ століття – Кваліфікаційна
наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
за спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Державний вищий навчальний
заклад «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені
Григорія Сковороди». Переяслав-Хмельницький, 2018.
Актуальність дослідження обраної тематики зумовлюється
відсутністю в історіографії праць, в яких здійснювався б комплексний
історіографічний аналіз наукового доробку з даної проблеми. Дисертаційне
дослідження покликане всебічно дослідити внесок родини Мерінгів у
розвиток благодійництва, культури, науки та політичного життя в
українських землях у складний період історії. Комплексне вивчення
діяльності представників родини Мерінгів в Україні надає можливість
суттєво розширити відомості з вітчизняної історії.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в постановці та
розробці актуальної теми, яка на сьогодні не знайшла системного аналізу в
науковій літературі. У дисертації вперше: залучено до наукового обігу
комплекс матеріалів, виявлених в архівах м. Києва, які розкривають
маловивчені сторінки життя та діяльності представників роду Мерінгів;
здійснено реконструкцію та комплексний аналіз різнопланової діяльності
представників роду Мерінгів на тлі їх наукової та суспільно-політичної
діяльності другої половини ХІХ – першої третини ХХ ст.; досліджено життя і
діяльність представників роду Мерінгів у період більшовицьких репресій в
Україні; визначено роль нащадків Ф. Ф. Мерінга в громадському,
політичному та підприємницькому житті України в другій половині XIX – на
початку XX ст.; окреслено внесок родини Мерінгів в розвиток українських
земель наприкінці XIX – поч. XX ст. 3

Удосконалено, систематизовано й узагальнено: історіографію та
архівні джерела роду Мерінгів; на основі використання наявної джерельної
бази, здійснено аналіз наукової, суспільно-політичної та благодійницької
діяльності Фрідріха Мерінга, що дало змогу більш повно відтворити його
біографію; відомості про репресії стосовно представників роду Мерінгів за
радянської доби.
Набули подальшого розвитку: теоретико-методологічні проблеми
комплексного історіографічного дослідження історії роду першої половини
ХIХ – перших десятиліть ХХ століття; перспективними видаються подальші
пошуки маловідомих архівних матеріалів про родину Мерінгів, особливо
представників родини в еміграції, що розсіяні по архівосховищах Європи;
нове світло на окремі аспекти життя та діяльності Мерінгів може пролити й
вивчення численного неопублікованого родинного епістолярію.
Практичне значення дисертації визначається можливістю
використання подальших біографічних та просопографічних досліджень
життєвого шляху і діяльності представників роду Мерінгів. Матеріали
дисертації стануть у нагоді для створення науково-довідкових біографічних
видань, під час проведення екскурсій, а також для краєзнавчих студій у
місцях, що пов’язані з життям та діяльністю роду Мерінгів, зокрема в Києві
та селі Стара Прилука Вінницької області.
Репрезентативність та достовірність результатів, здобутих
пошукувачем, забезпечується використанням методологічної основи
дисертації. В основу дисертаційного дослідження покладено
загальнонаукові, спеціально-історичні, історіографічні та джерелознавчі
методи. Предмет дослідження зумовив застосування групи теоретичних
загальнонаукових методів, серед яких найбільш вживаними є узагальнення,
аналіз та синтез, дедукція та індукція. Специфіка обраної теми полягає також
у її яскраво вираженій міждисциплінарності, яка зумовлює своєрідність
методичного підґрунтя роботи. Одним із дослідницьких методів останньої є
«просопографія», яка також входить до методичного комплексу нашого 4

дослідження. Застосування даного методу забезпечило реконструкцію
генеалогії роду Мерінгів в Україні, роль спадкового чинника в
інтелектуальних здібностях його представників. Теоретико-методологічні
основи даної роботи формує комплекс принципів, підходів та методів, які
відповідають сучасним науковим засадам здійснення історико-біографічних
досліджень.
Автором дисертації запропоновано історіографічну модель
дослідження історії родини Мерінгів. Виявлений та проаналізований
науковий доробок попередників демонструє тяглість та пріоритет
вітчизняних науковців у вивченні теми з часу перших згадок про
представників родини у біографічних словниках до сучасних спеціалізованих
комплексних розвідок про окремі аспекти їхньої діяльності. Поряд з цим,
простежено недостатньо висвітлені аспекти життя роду Мерінгів, що
дозволило концептуально переосмислити проблему, окреслити ті моменти,
які потребують подальшого дослідження. З огляду на новітні тенденції
розвитку української історичної науки, розкриття даної тематики є важливим
як для збагачення історичних знань із вітчизняної історії ХІХ ст. – початку
ХХ ст. загалом, так і в плані проведення паралелей із сьогоденням у
контексті адаптації досвіду попередніх поколінь в організації медичної та
освітньої галузей. Історіографія проблеми представлена трьома періодами:
дорадянським (XIX ст. – 1917 рр.), радянським (1917 – 1991 рр.), та сучасним
(1991 – 2018 рр.).
З’ясовано, що етапи вивчення діяльності представників роду Мерінгів у
різних сферах громадсько-політичного, культурного та наукового життя
українських земель у другій половині ХІХ – початку ХХ ст. в суспільно-
політичних реаліях Наддніпрянської України розкривають основні тенденції
світової та української історичної науки в інтерпретації проблем суспільно-
політичної історії Російської імперії, європейських держав модерного часу. У
дореволюційний період сучасниками родини започатковано накопичення,
головним чином, біографічної інформації, меншою мірою – матеріалів, 5

присвячених висвітленню загальної картини життя та діяльності Мерінгів у
Києві.
Радянська історіографія у ході розробки «лише тих тем, які партійно-
державні структури вважали «актуальними та революційно доцільними»,
фактично не надає збагачення історичних знань з даної проблеми. Трагічна
доля нащадків Ф. Ф. Мерінга з приходом до влади більшовиків пояснює
відсутність будь-яких історіографічних фактів висвітлення їх участі в історії
Києва та України загалом.
Вивчено вузлові аспекти формування джерельної бази проблеми, що
характеризується різноманітністю матеріалів та всебічним охопленням
предмету дослідження. Вона є досить репрезентативною і достатньою для
досягнення мети даного дослідження та вирішення поставлених завдань.
Широке використання опублікованих та архівних документів дало змогу
розкрити поставлені в дисертаційному дослідженні проблеми, створити
цілісну картину діяльності представників роду Мерінгів у освітньому та
громадському житті українських земель другої половини XIX ст. – 30-х рр.
XX ст.
Автором дисертації комплексно розглянуто багатогранну діяльність
Фрідріха Мерінга, особливо його наукову, громадську та політичну
активність. Залучено до наукового обігу комплекс матеріалів, виявлених в
міських архівах, які розкривають маловивчені сторінки життя та діяльності
представників роду. Докладно визначено роль нащадків Ф. Ф. Мерінга в
громадському, політичному та підприємницькому житті тогочасної України,
проаналізовано їх різнопланову діяльність. З’ясовано відомості про репресії
стосовно представників роду Мерінгів за радянських часів.
Визначено та обґрунтовано сучасне бачення теоретико-методологічних
аспектів дослідження історії роду Мерінгів. Окрему групу сучасного
наукового доробку з даної проблеми формують дослідження теоретичних
аспектів біографічного напряму в історичній науці, які закладають
фундамент роботи. Там визначаються основні напрями і проблеми вивчення,
обґрунтовується теоретико-методологічне підґрунтя біографістики як
спеціальної історичної дисципліни. Зарубіжна історіографія фактично
позбавлена будь-яких відомостей про родину Мерінгів. У даному контексті
важливими історіографічними джерелами виступають ті праці, які
дозволяють глибше осягнути епоху та умови, за яких жили і працювали
представники роду.
У дисертації розглянуто методологічні принципи дослідження теми
дисертації, визначено етапи й періоди історіографічного діяльності родини
Мерінгів в освітньому та громадському житті України другої половини ХІХ –
початку ХХ століття, а також змін, що здійснювалися в умовах Першої
світової війни та Української революції та радянських часів.
На основі узагальнення значного теоретичного та конкретно-
історичного матеріалу автором дисертаційного дослідження виявлено
аксіологічну та визначено мотиваційну складову історіографічної моделі
вивчення наукової, підприємницької, політичної та благодійницької
діяльності представників родини Мерінгів.
Для ґрунтовного узагальнення тематики роботи було поставлено ряд
дослідницьких завдань, водночас виявлення та опрацювання всієї сукупності
різнопланових джерел і створення придатної для реалізації поставлених
завдань методологічної моделі.
Загалом, системний аналіз значного дослідницького матеріалу
зазначеної проблеми має значні перспективи та резерви саморозвитку.
Ключові слова: Фрідріх Мерінг, Мерінги, Київський університет
Святого Володимира, Україна, Українська Держава, благодійництво,
підприємництво, історико-культурна спадщина, еміграція.