Традиційні головні убори кримських татар XVII — початку XXI століть

Аблаева У. О. Традиційні головні убори кримських татар XVII — початку XXI століть. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.05 «Етнологія». – Інститут
народознавства НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича
НАН України, Львів, 2018.

У дисертації на основі аналізу писемних, візуальних, речових джерел і
матеріалів власних польових досліджень простежено еволюцію традиційних
головних уборів, що були найважливішим елементом національного костюму
кримських татар. Головні убори, що використовувались упродовж чотирьох
століть, досліджені в обох гендерних групах усіх вікових категорій.
Специфікою національної культури була наявність корелятивних об’єктів
та реалій, що мали пряме чи опосередковане відношення до комплексу
головних уборів. Внаслідок цього були досліджені також традиційні чоловічі і
жіночі зачіски, жіночий макіяж і ритуальний татуаж. Унікальною особливістю
національного костюму була багатовікова традиція оздоблення головних
уборів. Даний факт зумовив зосередження уваги на численних різновидах
гаптування, характерного для прикрашання головних уборів обох гендерних
груп, а також використанні ювелірного декору, репрезентованого тільки в
жіночих уборах.
У дисертації акцентовано спеціальну увагу на проблемі термінології, що
обумовлено відсутністю у національній довідковій літературі необхідних
етнографічних виразів, також багатоваріантністю найменувань жіночих
головних уборів, тому в тексті наведено всі зафіксовані терміни і їх
етимологію, якщо вона відома. 3

Таким чином, предметом дослідження є еволюція традиційних чоловічих,
жіночих, дитячих головних уборів, детермінованих статево-віковими,
етнографічними ознаками і особливостями художнього втілення.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що уперше здійснено
спеціальне етнологічне дослідження кримськотатарських головних уборів і
зачісок обох гендерних і всіх вікових груп в діахронії; проаналізовано види і
підвиди текстильного та ювелірного декорів; у науковий обіг введено вартісні
дані XVIII-XIX ст. (Т. Мундт, Р. Лайєлл, Д. Шлаттер, А. Вамбері); значний
обсяг нового польового матеріалу, зібраного у Криму і в кримськотатарських
діаспорах Узбекистану, Румунії; складено понятійний алфавітний словник
національних термінів, що номінують головні убори, прикраси, зачіски.
Основний обсяг дисертації займають чотири розділи і чотирнадцять
підрозділів. Серед додаткових структурних компонентів: список використаної
літератури та численні додатки, серед яких домінують візуальні матеріали, які
ілюструють і верифікують відповідні матеріали дослідження.
Перший розділ дисертації присвячений теоретичним аспектам і
методології дослідження, де значне місце займає висвітлення окремих питань,
що мають пряме або опосередковане відношення до теми праці; визначено
поняття, що вживаються у дослідженні. Сучасному стану наукової розробки
піднятої теми та аналізу джерел присвячений другий розділ дисертації. Тут
докладно проаналізовані речові джерела, корпус писемних пам'яток, численний
візуальний ряд, експедиційні матеріали, традиційний фольклор, окремі обряди і
ритуали (переважно весільні).
Фундаментальною базою в дослідженні речових джерел були автентичні
предмети переважно з кримських музеїв (з міст Бахчисарай, Ялта,
Сімферополь), Музею історичних коштовностей України (м. Київ), Музею
європейських культур (м. Берлін), а також з приватних колекцій.
У третьому розділі дисертації досліджена динаміка змін традиційних
головних уборів (чоловічих, жіночих, дитячих), яка відображає їх еволюцію по
конкретним історичним періодам. З’ясовано генезу традиційної чоловічої 4

смушкової шапки і обґрунтовано існування широкого різноманіття чоловічих
уборів до її появи. За допомогою порівняльно-історичного аналізу писемних
джерел і власних польових записів з’ясовано символічну роль чоловічої шапки
татар къалпакъ і розкрито семантику жіночої головної шалі марама.
Шляхом аналізу писемних, візуальних, речових джерел XVII – XX ст. та
власних польових матеріалів кінця ХХ – початку ХХI ст. визначено види
жіночого головного (вуличного) одягу, функціональні особливості наголовних
покривал, хусток, шалей, характерні способи їх носіння, типи оздоблення та
гаптування. Дослідження дитячих уборів довело їх абсолютну тотожність з
аналогічними головними уборами дорослих гендерних груп, що було
характерною рисою традиційної культури кримських татар.
Розроблена первісна типологія відображає динаміку змін традиційних
головних уборів у кожній з трьох субетнічних груп кримськотатарського
народу протягом усього дослідженого часу. Останнє стало можливим внаслідок
використання в якості додаткового джерела великої кількості візуальних
матеріалів. Дослідження кореляції жіночих головних уборів і зачісок довело
ритуальний характер традиційних практик фарбування волосся, застосування
макіяжу і татуажу. З’ясовано, що використання декорованих жіночих шалей у
прикрашанні традиційного інтер’єру було однією з найхарактерніших
особливостей національної матеріально-побутової культури.
У четвертому розділі дисертації досліджені численні види декору головних
уборів з багатовіковою історією побутування в традиційних дитячих і дорослих
(окрім старшої вікової групи) костюмах. Надзвичайно багатим арсеналом
декору вирізнялися жіночі і дівочі шапочки, шалі і хустки. Дослідження
музейних фондів, приватних колекцій і сімейних реліквій довело, що жіночі
убори за типом декорування поділяються на текстильний і ювелірний види;
своєю чергою текстильний декор має однобічний і двобічний підвиди. В
комплексі жіночих уборів щодо локалізації ювелірного декору виділені
плоскодонна шапочка фес з різними видами прикрас, самостійні прикраси у
вигляді діадем, головних пов’язок, скроневих прикрас, сережок. Як окрема
група розглядаються амулети, що в традиційній культурі мали як апотропейні,
так і декоративні функції. Встановлено, що чоловічі і хлоп’ячі убори мали
різноманітне оздоблення аж до першої чверті ХХ ст., проте з часом
декорування даних головних уборів зникло.
Одним з важливих результатів дослідження є висновок про яскраву
самобутність кримськотатарських традиційних головних уборів, на що
вказують його склад, різноманітність, витонченість і художній смак
оздоблення, а також символічна роль уборів як етно-культурних маркерів, які
зберігають це значення до теперішнього часу.
Висновки, тези, факти, викладені в дисертації, можуть бути використані
для написання узагальнених праць в галузі кримськотатарської культури,
традиційного вбрання; в історичній музейній реконструкції; при укладанні
етнографічних атласів головних уборів в історичній ретроспективі; для
подальшого опрацювання порушених проблем; при популяризації
кримськотатарського костюму і етнотрадицій у медійній сфері та
кінематографі. Тезаурус національної термінології може бути включено в
національні енциклопедичні, тлумачні, перекладні словники.
Ключові слова: Крим, кримські татари, головні убори, традиційний
костюм, декор, фес, прикраса, вишивка, орнамент, символ, шапка, марама,
ритуал, зачіска.