Містобудування Західної України епохи бароко (сер. XVII ст. – кін. XVIII ст.)

Лукомська З. В. Містобудування Західної України епохи бароко (сер.
XVII ст. – кін. XVIII ст.) - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора архітектури за
спеціальністю 18.00.01 – “Теорія архітектури, реставрація пам’яток
архітектури”. – Національний університет “Львівська політехніка”,
Міністерства освіти і науки України, Львів, 2018 р.

Систематизовано та узагальнено результати досліджень, які торкаються
проблематики вивчення містобудування епохи Бароко (сер. XVII – кін.
XVIII ст.) на території Західної України, яка в цей період розвивалась
відокремлено від Центральної України та входила до складу Речі Посполитої.
Поглиблено історичні знання в галузі містобудування вказаного періоду, що є
необхідним для відтворення якомога повнішої картини історичного розвитку
міст, сіл, оборонних комплексів, заміських резиденційних комплексів,
палацово-паркових утворень, сакрально-монастирських ансамблів.
Проаналізовано теоретичне підґрунтя формування містобудівної політики
у країнах Європи в період XVII – XVIII ст., який характеризується переходом
від феодальної міської планувальної структури до міст – торгово-виробничих
центрів. Розкрито вплив містобудівних ідей мислителів Італії, вплив
методичних основ середовищного підходу до містобудування в Англії та вплив
планіметричної концепції розпланування міста французьких науковців на
формування рис західноукраїнської урбаністики XVII – XVIII ст.
У процесі дослідження враховано різкі зміни суспільно-економічного
устрою у всій Європі та політико-правове становище Західної України у період
XVII – XVIII ст. Показано роль світоглядних змін та значного поступу у
розвитку науки і техніки при формуванні ключових засад барокового
2 містобудування. Представлено сукупність історичних передумов формування
містобудівної культури у Європейських країнах у згаданий період та
особливості втілення тенденцій європейської барокової урбаністики у розвиток
західноукраїнського містобудування.
Виявлено сукупність головних чинників, які вплинули на формування
містобудівного процесу на західноукраїнських територіях в період кін. XVII –
кін. XVIII ст., продемонстровано головні урбаністичні шляхи розвитку нових
типів міст, проведення реконструкцій, модернізацій та розбудови існуючих
міст. Розкрито особливості формування головних базових елементів
розпланувально-композиційних структур барокових міст: комплексу середмістя
із площею ринок та ратушею, оборонної системи, резиденційного комплексу,
садово-паркової складової, сакральних ансамблів та виробничих об’єктів.
Розкрито особливості історико-містобудівного розвитку та проведено
оцінку збереженості містобудівних об’єктів Західної України, які досягли
найбільшого розквіту у період XVII – XVIII ст. та були відображенням
ренесансно-барокових містобудівних теорій Європи. Визначено риси
функціональної програми міст на трьох еволюційних рівнях розвитку, виявлено
домінування репрезентативної функції на завершальному етапі розвитку.
Представлено основи міського композиційно-просторового укладу міст XVII –
XVIII ст., продемонстровано на конкретних прикладах засади регулярного
розпланування та його поєднання із системою композиційно-планувальних
осей, висвітлено новітні прийоми утворення міст-ансамблів.
Визначено головні засади формування образу та силуету барокового
міста на основі сукупності висотних, природних та територіальних домінант,
головними з яких виступають сакральні споруди та комплекси, адміністративні
споруди, палацово-паркові утворення та елементи оборонної системи міста.
Зафіксовано існування стійких композиційно-просторових зв’язків між
домінантами усіх рівнів. Головною особливістю композиційного укладу
3
барокових міст визначено включення у композиційну структуру міста
ландшафтної складової.
Розкрито формотворчу роль цілого комплексу усталених ідеологічних
понять, на основі яких формувались нові регулярні ансамблі у містах барокової
доби та закладались нові міста-резиденції, виникали нові сакрально-
монастирські комплекси.
Дослідивши процес еволюції містобудування Західної України у період
XVII – XVIII cт. було виокремлено закономірності розвитку нових та
реконструйованих міст, а також ряд подібних підходів до закладення нових
міст та проведення реконструкцій існуючих міст, які відображені у однакових
прийомах розпланування та формування об’ємно-просторової композиції міста.
Узагальнивши періодизацію розвитку та особливості розпланувальних
структур досліджених міст представлено типологію їх містобудівних
композицій, яка складається із трьох ієрархічних рівнів. На основі
комплексного аналізу процесу містобудування Західної України барокової доби
простежено головні етапи розвитку містобудівних комплексів від періоду
зародження міст із рисами, які вже відмінні від ренесансного міста – до
розвинутих барокових міст-ансамблів, які були розбудовані із використанням
новітніх на період сер. XVII – кін. XVIII ст. урбаністичних прийомів.
На основі вивченої еволюції та аналізу збереженості містобудівних
об’єктів дослідження проведено ідентифікацію головних базових елементів
розпланувальних структур історичних міст періоду XVII - XVIII ст. в контексті
існуючої розпланувальної структури, розроблено графічні схеми реконструкцій
розпланувальних структур історичних міст та ансамблів.
Визначено роль та місце унікальної історико-містобудівної спадщини
Західної України періоду XVII – XVIII ст. у сучасній архітектурній науці. Серед
об’єктів культурної спадщини: історичні міста, ансамблі середмість, заміські
резиденційні комплекси, оборонні комплекси, замково-палацові комплекси,
палацово-паркові ансамблі, сакральні комплекси. На даний час близько 50 %
4
цінних містобудівних комплексів мають охоронні статуси, 20 % – входить до
складу заповідників чи історичних ареалів міст, 10 % – мають у своєму складі
окремі пам’ятки архітектури, решта об’єктів втратили статус міста,
перебувають у незадовільному технічному стані та потребують проведення
охоронних заходів.
У підсумку проведеного дослідження запропоновано включити до
Державного реєстру нерухомих пам'яток Украї́ни ряд містобудівних об’єктів,
котрі втратили статус міста на даний час, але які є особливо цінними і стан
збереженості котрих є критичним. Також розроблено стратегію регенерації
цінних історичних містобудівних комплексів Західної України, яка спрямована
на представлення цінності об’єктів XVII – XVIII ст. та пошук шляхів їх охорони
та збереження.

Ключові слова: містобудування Західної України, епоха бароко,
історико-теоретичні основи розвитку містобудування, місто-фортеця, замково-
палацовий комплекс, композиційно-планувальна типологія; розпланувальна
структура барокового міста, резиденційний комплекс, палацово-парковий
ансамбль, архітектурно-містобудівна спадщина.