Ліквідація МТС: спроба лібералізації соціально-економічних відносин в українському селі

Кулікова Т.О. Ліквідація МТС: спроба лібералізації соціально-економічних відносин в українському селі – кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 07.00.01 – «Історія України». – Черкаський національній університеті імені Богдана Хмельницького, Черкаси, 2017.

У дисертації досліджено процес зміни системи матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва України в 50-х – першій половині 60-х років минулого століття, з’ясовано характер, особливості, виробниче значення та соціа льно-економічні наслідки цих змін для подальшого розвитку сільського господарства УРСР та життя українського селянства.
Проведено грунтовний аналіз історіографії теми який завсвідчує, що на сьогодні досліджено різноманітні аспекти проблеми матеріально-технічного забезпечення сільського господарства. Втім, наголошується, що у радянський час досліджувані питання висвітлювалися не завжди об’єктивно, наголос робився лише на позитивних аспектах реорганізації МТС, використання сільськогосподарської техніки колгоспами та діяльності республіканської мережі об’єднання «Сільгосптехніка». Більшість тогочасних праць дають лише загальні оцінки змінам, які відбулися в системі матеріального забезпечення сільського господарства УРСР в 50-х – першій половині 60-х років минулого століття. Звертаючись до сучасної історіографії, проаналізовано цілий ряд праць, які базуються на нових методологічних підходах і більш об’єктивно розкривають певні аспекти даної проблематики.
У дисертації проаналізовано зміни в матеріально-технічному забезпеченні сільського господарства УРСР в першій половині 50-х років. На думку автора, перша половина 50-х років ХХ століття стала періодом активного розвитку мережі машинно-транспортних станцій. Акцентується увага на збільшенні капіталовкладення у матеріально-технічну базу МТС з боку держави. Так, кошти спрямовувалися на електрифікацію, будівництво й оснащення ремонтної бази, але насамперед на розширення машинного парку, тобто на технічне оснащення сільського господарства. Поряд з цим, висвітлюються проблеми, які не були вирішені. Наприклад, низький рівень інженерно-технічної та агрономічної підготовки працівників МТС; поширеними залишалися факти незадовільної організації ремонту та технічного догляду за сільськогосподарською технікою; негативно впливало на добір механізаторських кадрів байдуже ставлення влади до створення незалежних соціально-побутових умов для працівників МТС.
Досліджено особливості відносин, які склались між МТС та колгоспами на середину другої половини 50-х років минулого століття. Встановлено, що взаємовідносини МТС з колгоспами регулювалися на основі затвердженого урядом Типового договору. За цим договором машинно-тракторні станції брали на себе зобов’язання щодо виробничо-технічного обслуговування колгоспів, здійснення агрономічної допомоги, складання виробничо-фінансових планів, впровадження правильних сивозмін, підготовці кадрів. Колгоспи, в свою чергу, повинні були послідовно проводити всі передбачені договором агротехнічні заходи, своєчасно розраховуватися з роботою МТС. Проте, часто зазначені в договорі положення виконувалися несвоєчасно, або й взагалі не виконувалися. Інколи МТС відмовлялися від робіт, які були зазначені в договорі, через непридатність виділених колгоспами ділянок для тракторних робіт (горби, дрібні розкидані ділянки). Це призводило до загострення протиріч у відносинах між МТС та колгоспами. Відтак, суперечності, що виникли у відносинах між МТС і колгоспами, вимагали якнайшвидшого вирішення.
У дисетації простежено процес теоретичної та практичної розробки ідей передачі сільськогосподарської техніки у власність колективних господарств. Зазначається, що на 1958 рік ця ідея була вже далеко не новою. Вперше вона була висловлена ще на початку 1930-х років. Теоретичною розробкою цього питання в різний період займалися провідні економісти Радянського Союзу. У середині 1950-х років шляхи вирішення цієї проблеми намагалися віднайти керівники колгоспних господарств. Це стало своєрідним джерелом для накопичення практичного досвіду в питанні реорганізації МТС. Обгрунтовується, що на середину 1950-х років потреба в реорганізації МТС та передачі сільськогосподарської техніки колгоспам не лише назріла, але й мала серйозне теоретичне та практичне підгрунтя для своєї реалізації. Прийняття Верховною Радою СРСР в березні 1958 року Закону «Про дальший розвиток колгоспного ладу та реорганізацію машинно-транспортних станцій» стало закономірнм завершенням цього процесу.
Автором розглянуто хід реорганізації і становлення РТС та налагодження експлуатації сільськогосподарської техніки колгоспами. Вказано як на позитивні, так і на негативні наслідки реформування системи матеріально-технічного обслуговування колгоспів. Прослідковано процес пошуку нових більш дієвих форм сприяння колгоспам в їх технічному обслуговуванні сільськогосподарської техніки.
Окрему увагу приділено з’ясуванню причин створення та особливості функціонування республіканського об’єднання «Сільгосптехніка». Проаналізовано роль та значення об’єднань «Сільгосптехніка» для розвитку і функціонування сільськогосподарської техніки на початку 1960-х рр. Підкреслено, що створення ремонтних майстерень і пунктів технічного обслуговування сприяло збільшенню обсягів ремонтних робіт у колгоспах, що зумовило зменшення кількості господарств, взятих на комплексне технічне обслуговування. Крім забезпечення сільського господарства необхідною технікою, об‘єднання «Сільгосптехніка» надавали значну допомогу в її експлуатації та впровадженні комплексної механізації у колгоспно-радгоспне виробництво, виконували основні роботи по капітальному ремонту і обслуговуванню машинно-тракторного парку. Під керівництвом партійних організацій об’єднання перетворилися у великі державні підприємства на селі, сприяли створенню і зміцненню ремонтної бази в колгоспах і радгоспах, відігравали важливу роль у запровадженні досягнень технічного прогресу, індустріальних методів праці в усі галузі сільськогосподарського виробництва. З розвитком спеціалізації та концентрації сільськогосподарського виробництва на базі міжгосподарської кооперації й агропромислової інтеграції зросла роль об’єднань «Сільгосптехніка» у забезпеченні сільського господарства необхідною технікою, проведенні комплексної механізації виробничих процесів.
У дисетрації об’єктивно оцінений та критично проаналізований процес зміни системи матеріально-технічного забезпечення сільського господарства України в другій половині 50-х – першій половині 60-х років ХХ століття. Фактологічний матеріал, теоретичні положення, висновки і узагальнення, які містяться у роботі, суттєво розширюють сучасні знання з аграрної історії України, а отже сприяють інтенсифікації досліджень як з даної проблематики, так і з суміжних та дотичних тем. Дана інформація може бути корисною в ході пошуку шляхів вирішення постійно виникаючих проблем, пов’язаних з напрацюванням оптимальних форм сприяння ефективній діяльності аграрного сектору економіки. Дане дослідження може мати не тільки пізнавальний характер, а й прикладний у вигляді рекомендацій щодо налагодження матеріально-технічного забезпечення у нинішніх умрвах.
Ключові слова: техніка, машинно-тракторна станція, ремонтно-технічна станція, сільське господарство, колгосп, об’єднання «Сільгосптехніка».