Інформація Коментарі (0)
Специфіка відтворення в українських перекладах лінгвостилістичних особливостей франкомовного історичного роману (на матеріалі роману Шарля Де Костера «Легенда про Уленшпігеля»)
Специфіка відтворення в українських перекладах лінгвостилістичних особливостей франкомовного історичного роману (на матеріалі роману Шарля Де Костера «Легенда про Уленшпігеля») - Крістіна Гуменна
Дисертація
Написано: 2020 року
Твір додано: 18-10-2021, 16:02

Завантажити:

PDF
Гуменна К. О. Специфіка відтворення в українських перекладах
лінгвостилістичних особливостей франкомовного історичного роману (на
матеріалі роману Шарля Де Костера «Легенда про Уленшпігеля»). –
Кваліфікаційна праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі
знань 03 «Гуманітарні науки» за спеціальністю 035 «Філологія». – Київський
національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2020.
Дисертацію присвячено комплексному та ґрунтовному
перекладознавчому дослідженню специфіки відтворення в українських
перекладах лінгвостилістичних особливостей франкомовного історичного
роману на матеріалі роману Шарля Де Костера «Легенда про Уленшпігеля» та
чотирьох перекладів твору українською мовою, виконаних Т. Черторизькою
(1953 р.), Є. Єгоровою (1972 р.), С. Сакидоном (1974 р.) та Н. Гордієнко-
Андріановою (1979 р.).
Мета роботи полягає у виявленні специфіки відтворення
лінгвостилістичних особливостей франкомовного історичного роману в
чотирьох українських перекладах, здійснених різними перекладачами у різні
роки, крізь призму лінгвокультурології.
Мета дослідження передбачає розв’язання таких завдань:
– дослідити історичний та культурний контексти твору, що вплинули на
вибір автором оригіналу певних лінгвостилістичних засобів;
– проаналізувати жанрово-стильові домінанти історичного роману в
поєднанні з літературною легендою;
– виокремити характерні жанрові риси твору «Легенда про Уленшпігеля»
та простежити їх відтворення у чотирьох перекладах;
– визначити, яким чином авторська позиція письменника простежується в
оформленні образів головних героїв твору та наскільки точно ці образи були
відтворені у перекладах українською мовою;


3



– виокремити стилістичні та лексико-семантичні особливості твору та
прослідкувати за способами та засобами їхнього відтворення при перекладі;
– з’ясувати, як при перекладі художнього твору із часовою віддаленістю
передати застарілі слова та вирази, архаїзми, історичні та національні реалії,
фразеологізми, просторіччя, регіональну лексику (бельгіцизми, фландризми);
– дослідити збереження авторського стилю Ш. Де Костера у перекладах;
– встановити, за допомогою яких перекладацьких стратегій та прийомів
перекладачам вдалося не лише відтворити у перекладах лінгвостилістичні
особливості роману, а й досягти того ж комунікативного ефекту на читача, що й
твір оригіналу;
– визначити фактори впливу та критерії оцінки якості множинних
перекладів.
Наукова новизна полягає у комплексному перекладацькому дослідженні
франкомовного твору «Легенда про Уленшпігеля» шляхом виявлення у ньому
лінгвостилістичних особливостей історичного роману.
Вперше були досліджені шляхи перекладу українською мовою
авторських стилізованих романів, ускладнених симбіозом різних жанрів та
епох. Вперше досліджена множинність українських перекладів твору Ш. Де
Костера (20 серпня 1827 р. – 7 травня 1879 р.), який вважається зачинателем
національної літератури Бельгії, а його твір «Легенда про Уленшпігеля»,
створений у XIX сторіччі – літературним шедевром, «Біблією Бельгії».
З урахуванням положення про жанрову зумовленість архітектонічно-
композиційної будови твору, встановлено, що твору Де Костера притаманна
різночасовість, контрастивність, паралелізм, інтертекстуальність та
алюзивність, алегоричність та символічність, повторюваність,
натуралістичність, використання палітри комічного та мотиву мандрівки. Тому
пропонується розглядати усі ці характеристики як риси історичного
стилізованого роману, які потребують обов’язкового відтворення у перекладі.


4



Вперше досліджується збереження авторського стилю Шарля Де Костера
у перекладі. Новим є встановлення способів відтворення основних лексико-
семантичних та стилістичних засобів романтичного твору Шарля Де Костера.
Запропоновано нову доповнену класифікацію застарілих слів. Вводяться
поняття подвійної історичної стилізації архаїчно-архаїзованих текстів,
вторинної історичної стилізації з боку перекладача та прагматичної історичної
стилізації, спрямованої на подолання втрат при перекладі стилізованих
історичних романів.
За результатами дисертаційного дослідження сформульовані авторські
положення, що виносяться на захист і мають елементи наукової новизни:
1. Притаманна франкомовному твору Ш. Де Костера жанрова та мовна
гібридність значно ускладнює його переклад українською мовою;
2. Історичний колорит епохи створюється не лише за допомогою
вживання застарілих слів, маловідомих чи незрозумілих сучасному читачеві, а й
вдалим використанням засобів стилізації, що частково зберігається у
перекладах;
3. Українські переклади «Легенди про Уленшпігеля» базуються на різних
перекладацьких стратегіях, використання яких впливає на вибір тактик, методів
та прийомів перекладу, ужитих у кожному з них;
4. Історична стилізація твору здійснюється системно, майже на всіх
мовних рівнях, однак перевага надається лексичному;
5. Завдяки історизмам та архаїзмам Ш. Де Костер створює враження
хронологічного зміщення;
6. Задля того, щоб твір був зрозумілий читачу, мова перекладеного
художнього твору не може далеко відходити від основи сучасної перекладачу
літературної мови;
7. При відтворенні лінгвостилістичних особливостей твору, усі
перекладачі використовують три основні стратегії: архаїзацію, модернізацію та
нейтралізацію;


5



8. Коли перекладачам не вдається дібрати відповідний архаїзм або
стилістичний відповідник у цільовій мові, вони вдаються до прийомів
експлікації, компенсації чи заміни з використанням стилістично забарвленої
лексики, а саме розмовної лексики і просторіччя;
9. У випадку відсутності у цільовій мові відповідних одиниць
темпорального колориту, перекладачі активно користуються компенсацією,
уводячи замість нейтральних лексем стилістично марковані одиниці, і таким
чином передають часову дистанцію;
10. Використання прагматичної історичної стилізації при передачі
архаїчно-архаїзованих творів дозволяє урівноважити втрати у перекладі;
11. Найбільшу складність для перекладу становить відтворення
авторських архаїзмів письменника, проте іноді їх вдається зберегти за
допомогою створення аналогічних авторських архаїзмів перекладача.



Ключові слова: переклад, художній переклад, роман, історичний роман,
Шарль Де Костер, стилізація, історична стилізація, архаїзми, історизми,
фландризми, бельгіцизми, множинність перекладів.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………………….15
ВСТУП……………………………………………………………………………...17
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧОГО АНАЛІЗУ
ФРАНКОМОВНОГО ІСТОРИЧНОГО РОМАНУ…………………………...27
1.1. Становлення бельгійської літератури та постать Де Костера як її
основоположника…………………………………………………………………..27
1.2. Жанр франкомовного історичного роману та його характерні
особливості на прикладі роману Де Костера…………………………………..…35
1.3. Стилізований історичний роман та його архітектонічно-композиційне
упорядкування………………………………………………………………….......45
1.4. Основні проблеми художнього перекладу, пов’язані із перекладом
історичних романів………………………...…………………………………….…53
1.4.1. Розробка методології та методи дослідження…………………..67
1.5. Проблема множинності художніх перекладів: фактори, причини,
особливості, постаті………………………………………………….…………….70
Висновки до розділу 1……………………………………………………………..79
РОЗДІЛ 2. РЕФЛЕКСІЯ ЖАНРУ ІСТОРИЧНОГО РОМАНУ В
УКРАЇНСЬКИХ ХУДОЖНІХ ПЕРЕКЛАДАХ………......................................82
2.1. Жанрова гібридність та її збереження у перекладах……………….…82
2.2. Малі жанри у структурі твору Де Костера і їх відтворення в
українських перекладах ………………………………………...………………..106
2.3. Збереження рис натуралізму франкомовного роману Де Костера в
українських перекладах…………………………….……………….……………111
2.4. Збереження в українських перекладах актуалізаторів авторської
позиції……………………………………………………………………………...117
2.5. Різні перекладацькі підходи до відтворення архітектоніки
твору…………………………………..……………………………………………123
Висновки до розділу 2…………………………………………………………….125


14



РОЗДІЛ 3. ЛЕКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАНКОМОВНОГО РОМАНУ
ДЕ КОСТЕРА І ЇХ ВІДТВОРЕННЯ В УКРАЇНСЬКИХ
ПЕРЕКЛАДАХ…………………………………………………………………...129
3.1. Стилістична стратифікація лексики роману Де Костера……………129
3.2. Збереження національного колориту реалій в українських
перекладах……………………………..………………………..…………………134
3.2.1. Труднощі відтворення бельгіцизмів та фландризмів……….…135
3.2.2. Шляхи перекладу історизмів………………………….………...143
3.2.2.1. Відтворення історизмів: грошові одиниці………………...143
3.2.2.2. Відтворення історизмів: одяг………………………………146
3.2.2.3. Відтворення історизмів військової сфери………….….…..150
3.2.2.4. Відтворення історизмів: різне (суспільство, метрологія,
музичні інструменти)……………………………………………………………..155
3.3. Архаїзми в оригінальному і перекладених текстах …………….…..157
3.3.1. Відтворення лексичних архаїзмів та прагматична історична
стилізація………………………………………………..…………………………158
3.3.2. Відтворення семантичних та фразеологічних архаїзмів……...162
3.3.3. Відтворення синтаксичних, граматичних та орфографічних
архаїзмів…………………………………………………………………………...165
3.3.4. Авторські архаїзми Де Костера: modus operandi українських
перекладачів……………………………………..………………………………...170
3.4. Особливості розмовного мовлення персонажів. Відтворення в
українських перекладах…………………………………………...……………...174
Висновки до розділу 3…………………………………………………………….179
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………183
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...187
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ…………………208
ДОДАТКИ………………………………………………………………………...210