Розвиток накопичувального страхування життя в Україні

Ткаченко А.С. Розвиток накопичувального страхування життя в Україні. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за
спеціальністю 072 – Фінанси, банківська справа та страхування. – Київський
національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки
України. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерства освіти і науки України. Київ, 2021.
Дисертація присвячена поглибленню теоретичних положень та розробці
практичних рекомендацій щодо активізації розвитку накопичувального
страхування життя в Україні задля сприяння соціально-економічному
зростанню держави.
У дисертації розкрито сутність і запропоновано авторське визначення
накопичувального страхування життя шляхом аналізу понять «страхування
життя» та «накопичувальне страхування життя» на основі паралельного
лінійного чотириетапного алгоритму їх дослідження, а також виокремлення їх
іманентних характеристик. У результаті систематизації та критичного аналізу
наявних підходів до класифікування накопичувального страхування життя у
вітчизняній і зарубіжній практиках розроблено його комплексну фасетну
класифікацію з урахуванням основних та доповнюючих ознак, зважаючи на
широкий спектр різновидів накопичувального страхування життя.
Обґрунтовано, що виконуючи свої базові (ризикову, превентивну, захисну,
збережну та компенсаційну) та додаткові (у тому числі пов’язані з
інвестуванням та соціальною сферою) функції, накопичувальне страхування
життя має здатність впливати на соціально-економічний розвиток держави.
Унаслідок здійснення ретроспективного аналізу розвитку
накопичувального страхування життя в Україні, що ґрунтується на врахуванні
загальноекономічних та вузькосекторальних його критеріїв, запропоновано
виокремлювати такі його 7 етапів: зародження; зростання; глобальна
економічна криза; міжкризовий розвиток; соціально-економічна, політична


3



кризи; посткризове становлення; сучасний етап. Така періодизація надала змогу
окреслити основні перепони, що впливали на розвиток накопичувального
страхування життя в Україні, задля визначення подальших напрямів подолання
деструктивних факторів у майбутньому. Виявлено ключові тенденції розвитку
накопичувального страхування життя в Україні, серед яких зокрема: істотне
зниження протягом останніх років частки компаній зі страхування життя;
стабільно низький рівень проникнення страхування життя; зміщення акцентів у
напрямах розміщення коштів резервів зі страхування життя. З’ясовано, що
компанії зі страхування життя унаслідок зміни стратегій управління резервами
орієнтуються, насамперед, на низькоризиковані інвестиції, які представлені
державними цінними паперами.
За результатами проведеного Var-моделювання процесів інвестування
резервів компаній зі страхування життя, обґрунтовано наявність інвестиційного
потенціалу та доцільність розміщення таких коштів у банківські депозити.
Доведено, що внаслідок ефекту масштабу, інвестування резервів компаній зі
страхування життя у банківські депозити зумовлює зростання темпів приросту
кредитів домогосподарств та нефінансових корпорацій, а також сприяє
підвищенню спроможності бюджетної системи залучати внутрішньодержавні
фінансові ресурси для фінансування дефіциту державного бюджету, що
доводить необхідність інтенсифікації накопичувального страхування життя
задля посилення потенційного впливу даного виду страхування на соціально-
економічний розвиток України загалом.
На основі структурно-динамічного аналізу низки фінансових показників
домогосподарств та їх критичного осмислення розроблено матрицю
актуалізації видів накопичувального страхування життя за фазами життєвого
циклу розвитку людини (дитинство/підлітковий вік, зрілість, старість).
Відповідно до цього визначено соціальні функції та мету здійснення
накопичувального страхування життя, сформовано орієнтовні часові межі, в
яких відбувається самостійне формування фондів фінансових ресурсів
людиною, а також їх гранична межа, по досягненню якої такий процес


4



закінчується. Здійснено розрахунок лінійних коефіцієнтів структурних зрушень
валових премій за суб’єктами, страхових премій та виплат за напрямами
страхування життя, що дало можливість виявити чинники, які призвели до
виникнення відтермінованого ефекту, коли критичні зміни у структурі
страхових премій через один рік спричинили кардинальні трансформації у
страхових виплатах, а також допомогло окреслити роль домогосподарств у
формуванні фінансових ресурсів накопичувального страхування життя
протягом останніх років. Обґрунтовано можливість реалізації інвестиційного
потенціалу накопичувального страхування життя шляхом вкладення коштів у
інфраструктурні облігації, що матиме позитивний вплив на соціальні аспекти
життя громадян окремих регіонів та держави загалом. Зазначене дало змогу
окреслити потенціал накопичувального страхування життя у підвищенні
фінансового добробуту громадян України.
Запропоновано напрями діджиталізації накопичувального страхування
життя шляхом виокремлення послідовності етапів застосування цифрових
технологій у сфері страхування життя, окреслення діджитал-інструментів, які
можуть впливати на розвиток страховиків (зокрема, Великі дані, Інтернет
речей, цифровізація здоров’я, штучний інтелект, когнітивні обчислення).
Розроблено методичний підхід до оцінювання стану розвитку найбільших
компаній зі страхування життя України, який базується на комбінуванні
методів ранжування та радару. Запровадження відповідних заходів сприятиме
поглибленню місткості накопичувального страхування життя, що в свою чергу,
надасть можливість збільшити його щільність.
Встановлено, що базовою передумовою розвитку накопичувального
страхування життя в Україні є захист інтересів споживачів даних страхових
послуг, задля реалізації якого запропоновано здійснити низку заходів
фінансового, нефінансового та змішаного характеру на рівні держави і
страхових компаній. Основними заходами нефінансового характеру визначено
такі, що спрямовані на запобігання недобросовісним практикам продажу
страхових продуктів, на підвищення обізнаності та фінансової грамотності


5



громадян щодо змісту накопичувального страхування життя, а також заходи,
пов’язані з припиненням договору страхування чи банкрутством самого
страховика. У контексті ключових заходів змішаного характеру окреслено
перспективний комплекс дій новоствореного мегарегулятора (НБУ),
спрямований на посилення окремих аспектів регулювання діяльності компаній
зі страхування життя та підвищення прозорості таких страховиків.
Обґрунтовано, що серед пріоритетних заходів фінансового характеру зокрема
мають бути: створення фонду гарантування виплат за договорами
довгострокового страхування життя; запровадження індексації страхових
виплат за ними; прив’язка грошової одиниці, в якій укладається договір
страхування, до однієї з резервних валют. Реалізація зазначених заходів
допоможе посилити фінансову стійкість компаній зі страхування життя і
закладе підґрунтя для подальшого розвитку накопичувального страхування
життя в Україні.
Ключові слова: страхування життя, накопичувальне страхування життя,
страхові компанії, компанії зі страхування життя, страхові платежі, страхові
послуги, інвестиції, інформаційні технології, інновації, страхові посередники,
страховий ринок.